Розділ ІІІ Європейське суспільство і Держави в X – XV ст.
& 18. Священна Римська імперія
1. ОТТОН І ВЕЛИКИЙ І УТВОРЕННЯ СВЯЩЕННОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Обміняйтеся думками в парах: які риси характеру допомогли Оттону І створити нову державу?
Німецька держава з’явилася на карті середньовічної Європи в IX ст., а вже через століття постала Німецька імперія, творцем якої був Оттон І (936-973).
Об’єднуючи державу, Оттон І застосовував для боротьби з непокірними німецькими феодалами і військову силу, і вдалі династичні шлюби. До того
Зміцнивши становище всередині країни, король звернувся до ідеї відновлення Римської імперії. Для цього він здійснив походи в Північну Італію, а також допоміг папі приборкати римську знать. Вдячний за допомогу, папа в 962 р. в соборі Святого Петра в Римі увінчав Оттона І імператорською короною. Так 962 р. в Європі постала нова імперія.
Як і Карл Великий, Оттон І вважав свою державу спадкоємицею Римської
Імператор відновив “Академію” Карла Великого і в дорослому віці навчився читати, щоб розуміти Біблію. За словами сучасників, велич сили поєднувалася в Оттоні І з величчю душі. Недарма в історії він прозваний Великим.
Лукас Кранах Старший. Оттон І (із хроніки Тюрингів, XVI ст.)
Оттон І і його дружина (статуї в соборі міста Мейсен у Німеччині)
2. ФРІДРІХ II
Обговоріть у класі, чому період правління Фрідріха II вважався розквітом Сицилійського королівства.
Онук Барбаросси Фрідріх II (1212-1250) був одним із видатних і найосвіченіших імператорів Священної Римської імперії. Крім німецьких земель, Фрідріху II належав південь Італії та великий багатий острів Сицилія. Тут він провів більшу частину свого життя і звідси правив імперією.
Королівська влада в Сицилійському королівстві була сильнішою, ніж в інших європейських державах.
Виступаючи проти феодальних міжусобиць, Фрідріх II заборонив феодалам у мирний час носити зброю та зруйнував усі замки. Для зміцнення своєї влади імператор розділив королівство на округи, на чолі яких поставив чиновників, увів єдині податки, створив наймані армію та флот.
Фрідріх II був чудовим дипломатом і досвідченим політиком. Під час Шостого Хрестового походу Фрідріх II домовився з єгипетським султаном про передачу Єрусалима та інших Святих місць під владу християн.
Фрідріх II відомий як знавець восьми мов, письменник і засновник багатьох шкіл та університету в Неаполі, у якому могли навчатись не лише християни, а й мусульмани та іудеї. Фрідріх II оточував себе арабськими, візантійськими і єврейськими вченими, писав латиною наукові праці та складав італійською вірші. Він виявляв великий інтерес до медицини й зоології, ініціював переклад праць Авіценни й Аристотеля, влаштовував при дворі математичні змагання та створив сицилійську школу поезії.
Та оскільки більшу частину життя він проводив у походах або в Італії, то надав німецьким князям великих повноважень і не втручався в їхні справи. Саме тому його діяльність закріпила роздробленість у Німеччині.
Фрідріх II (сучасна історична реконструкція)
– Що нового ви дізналися про Фрідріха II з наведених ілюстрацій?
1. Зображення Фрідріха II з його книги “Мистецтво полювання з птахами” (XIII ст.) 2. Сучасна поштова марка із зображенням Фрідріха II 3. Августаль – монета Фрідріха II 4. Замок Кастель-дель-Монто, у спорудженні якого брав участь Фрідріх II, один із найвідоміших у світі 5. Священний Єрусалим – столиця королівства хрестоносців, був відбудований Фрідріхом II (середньовічна гравюра)
3. ЗАКРІПЛЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ РОЗДРОБЛЕНОСТІ СВЯЩЕННОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Поясніть, чому в Німеччині не склалася сильна централізована монархія.
Розвиток німецьких держав в епоху Середньовіччя характеризувався кількома важливими процесами, що унеможливили централізацію країни на багато століть поспіль.
Як і по всій Європі, у Німеччині з XI ст. розпочалося піднесення господарства. Великі міста швидко здобули незалежність і надавали перевагу зовнішній торгівлі над внутрішньою. Саме тому жодне велике місто так і не стало єдиним центром для всієї країни, як Париж у Франції або Лондон в Англії.
Дрібні й середні феодали, які в інших країнах були опорою короля, у Німеччині цілком залежали від князів. Тому вони були надто слабкі, аби стати надійною опорою центральної влади.
Королівський трон у спадок не передавався. Імператора вибирали найвпливовіші феодали та єпископи, які майже безконтрольно розпоряджалися всіма справами у своєму князівстві. Замість єдиної централізованої держави в Німеччині утворилося близько сотні держав.
Крім важливих внутрішніх процесів, територіальну роздробленість Німеччини зумовили й зовнішні чинники.
Одним із визначальних став “наступ на Схід” – просування німецьких колоністів на східноєвропейські землі, заселені слов’янами. Цей рух почався ще в X ст. і тривав із перервами майже все Середньовіччя.
Рицарі й місіонери8, селяни та ремісники зводили на завойованих слов’янських землях міста – Бранденбург, Мекленбург, Берлін, Любек, Росток та інші. На землях Східної Прибалтики, заселеної племенами лівів, естів і пруссів, європейськими рицарями були засновані місто-фортеця Ревель та місто Рига, що стало центром Лівонії.
Ризька вулиця Трокшню, відома з XIII ст.
Ревель, сучасний Таллінн – столиця Естонії.
Рига – столиця сучасної Латвії.
8 Місіонер – представник релігійної організації, який діє з метою поширення своєї релігії серед невіруючих або представників іншої церкви.
Знайдіть на карті підтвердження факту роздробленості Німеччини. Назвіть держави, які входили до складу Священної Римської імперії в XI ст. Як змінилися імперські кордони у XII-XIV ст.?
Захоплення нових земель на східному кордоні, війни в Італії призвели до послаблення влади імператора та посилення німецьких князів.
У 1356 р. імператором Карлом IV Люксембургом було видано “Золоту буллу”9, що остаточно закріпило роздробленість Німеччини.
“Золота булла” – законодавчий документ, який визначав порядок передачі трону у Священній Римській імперії та закріплював за курфюрстами право на вищий суд, карбування монети, стягування мита і навіть право вести війну один з одним.
Курфюрст – один із семи німецьких князів, які мали право обирати імператора.
– Який порядок успадкування престолу визначала “Золота булла”? Кому вона була вигідна?
ІЗ “ЗОЛОТОЇ БУЛЛИ”
Божою милістю ми Карл IV, імператор Римський і король Богемії10, на вічну пам’ять.
Щоб установити єдність між курфюрстами і ввести узгоджені вибори і запобігти роздробленості – ми на загальному зібранні в Нюрнберзі… оголосили виконувати таке…
Коли стане відомо про смерть короля чи імператора, хай курфюрсти… зберуться протягом трьох місяців у Франкфурті та виберуть Римського короля як майбутнього імператора. Питання про вибір має вирішуватися простою більшістю голосів. Обраний повинен одразу затвердити лени, привілеї, права і свободи курфюрстів…
Сторінка “Золотої Булли”
Але щоб німецький король став повноправним імператором, папа римський мав увінчати його в Римі імператорською короною.
У роздробленій Німеччині не існувало єдиних для всієї країни армії, уряду, загальної скарбниці, спільних законів. Законодавча влада належала рейхстагу – органу станового представництва, до якого входили князі, рицарі та представники великих міст. Рейхстаг вирішував лише загальнодержавні питання, не втручаючись у справи князівств. І хоча на початку XVI ст. династія Габсбургів володіла найбільшими територіями в Європі, проте в них, як і раніше, панувала роздробленість.
9 Булла – основний документ папи римського епохи Середньовіччя із печаткою.
10 Богемія – історична область у Центральній Європі, частина сучасної Чехії.
1. Коли утворено Священну Римську імперію?
2. Що таке “Золота булла”?
3. Як діяльність Фрідріха II посилила роздробленість Німеччини?
4. Визначте, якими перетвореннями Оттон І зміцнив Німецьке королівство.
5. Поясніть, чому, на відміну від Англії та Франції, у Німеччині не утворилася єдина централізована держава.
6. Поміркуйте, чому Фрідріха II сучасники називали “Дивом світу”.
1. Охарактеризуйте зовнішню політику німецьких імператорів.
2. Визначте результати німецького просування на схід Європи.
ІСТОРИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП
Як виникла Швейцарія
Наприкінці XIII ст. мешканці гірських районів Альп, вільні селяни, які не визнавали над собою ніякої влади, уклали між собою союз проти Габсбургів. За назвою однієї із селянських общин – Швіц – це населення називали швейцарцями. Згодом тут виросла нова європейська держава – Швейцарія, населення якої розмовляє німецькою мовою, французькою або італійською. Тривалий час у Швейцарському союзі справи вирішувалися на спільних зборах усіх чоловіків, згідно із власними законами. Такий устрій робив Швейцарію найдемократичнішою країною в Європі.
У постійних битвах гартувався національний характер швейцарців. Вони вважалися найкращими солдатами Європи і за гроші наймалися служити до армій інших країн.
Середньовічна швейцарська піхота (сучасна історична реконструкція)