Розділ 4. СЮЖЕТНО-ТЕМАТИЧНА КАРТИНА
Пітер Брейгель-старший. Селянський танок. Пітер Брейгель так виразно зображував побут селян, що навіть отримав прізвисько “Мужицький”.
Ікона – зображення сцени чи персонажа зі Святого Письма, виконане за правилами – канонами, прийнятими церквою.
22. СЮЖЕТНО-ТЕМАТИЧНА КАРТИНА. ПОБУТОВИЙ ЖАНР
На уроках літератури вам траплявся термін сюжет. Його значення, мабуть, не викликало ніяких труднощів. Сюжет – це те, про що розповідається у творі. Чи можна вживати
Великі майстри, звертаючись до традиційних сюжетів, щоразу знаходять у них щось нове, важливе для своєї епохи. Майстри Середньовіччя могли поєднати в картині кілька подій, що сталися з одним і тим самим персонажем. Тоді його зображення виникало в композиції кілька разів. А по краях ікони зображували ніби віконечка(клейма), у яких розміщували різні епізоди з життя героя картини, наприклад чудеса, які створив цей святий.
Сандро
Художник зобразив свого героя тричі, причому двічі – навіть в однаковому одязі.
У добу Відродження художники почали зображувати на картині тільки один епізод – той, який вони вважали найголовнішим і який виражав зміст оповіді.
Художні твори, що відображають повсякденне життя, належать до побутового жанру. Іноді їх називають просто жанровими.
Побутові сцени з’являються в добу неоліту, у первісних художників. Потім, згодом, дуже ретельно фіксували всі подробиці свого побуту давні єгиптяни. Побутовими сценами часто прикрашали грецькі вази. У добу Середньовіччя і Відродження художники намагалися наблизити біблійні сюжети до сучасного їм побуту. Персонажі Біблії та Євангелій були одягнені так, як одягалися середньовічні селяни, городяни й лицарі, і мешкали в таких самих замках і будинках.
Діонісій. Митрополит Олексій з житієм
Жан Мілле. Збирачки колосся
Багато картин на побутову тематику створив великий фламандський художник XVI ст. Пітер Брейгель-старший. Справжній розквіт побутового жанру припадає на XVII ст. Картини невеликого формату для помешкань на теми повсякденного життя створювала велика кількість голландських художників, так звані “Малі голландці”. На їхніх картинах ми можемо побачити сімейні свята, гру в карти, візит лікаря до хворого, події і ситуації, дуже поширені і звичні в житті людини.
У творчості художників XIX ст., як-от Жан Франсуа Мілле, картини, малюнки, гравюри викривали недоліки людей і суспільного життя, викликали в глядачів співчуття до знедолених. До побутового жанру часто зверталися Т. Г. Шевченко та інші українські художники.
1. Що таке сюжет у живописі? Якими є сюжети картин, наведених у розділі?
2. Як зображували жанрові сцени художники різних часів?
М. Пимоненко. Суперниці. Картина зображує типову побутову сцену.
3. Уважно роздивіться запропоновану вам картину побутового жанру. Які події передували тому, що зображено на ній? Що, на вашу думку, відбудеться потім? Чому художник зобразив саме цей момент?
Намалюйте композицію-спогад у теплому або холодному колориті.
Інструменти та матеріали: аркуш паперу, гуашеві або акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі.
План роботи.
– На аркуші паперу скомпонуйте зображення.
– Вирішіть, які зображення будуть більшими, а які – меншими.
– Підготуйте малюнок до подальшої роботи: зітріть усі допоміжні лінії, які ви використовували для побудови, зайві лінії.
– На палітрі поруч підберіть колір, який відповідає кольору, наприклад, тла.
Почати роботу фарбами краще з тих кольорів, які вам зрозумілі.
– Порівняйте і спробуйте відтворити різницю відтінків різних частин малюнка, де створюється найбільший контраст.
ПРИГАДАЙМО!
ЯК РОБИТИ ЕСКІЗ
Ескіз – це проект картини, перший етап роботи над нею. В ескізі визначають формат, розмір зображення, точку спостереження, висоту горизонту. У багатьох варіантах ескізів треба домогтися найбільшої виразності рішення, правдиво розмістити об’єкти, предмети, згрупувати фігури, знайти смисловий центр, який привертатиме головну увагу глядача. У композиції не повинно бути зайвих фігур, байдужих до подій. Кожна фігура мусить мати свої значення в загальному задумі, і вся обстановка має допомагати його розкриттю.
І. Левітан. Ескізи пейзажу. Ранок. Узлісся
На відміну від театру і літератури, твір образотворчого мистецтва завжди передає тільки один момент.
Ескіз може вважатися прийнятним, якщо зміст картини читається з першого погляду ії основна думка зрозуміла.
Розробляючи ескіз у кольорі, дуже важливо знайти саме той колорит, який правдиво характеризував би подію, яка відбувається, доповнював емоційний вплив картини. Не можна випадково і непродумано розмальовувати зображувані об’єкти і фігури. Колорит картини має відповідати тоновим і колірним умовам зображуваного моменту, часу дня, стану погоди. В остаточному результаті весь колірний лад ескізу має слугувати виявленню композиційного центру і доповнювати емоційний вплив картини.
І. Рєпін. Ескіз картини “Бурлаки на Волзі”
І. Рєпін. Картина і ескіз картини “Запорожці пишуть листа турецькому султану”. Створенням цього ескізу художник не обмежився. Відомо декілька варіантів самої картини, які знаходяться в різних музеях.
МАЙСТЕР-КЛАС
ЕТАПИ РОБОТИ НАД КОМПОЗИЦІЄЮ
Найголовніше і найцінніше, із чого починається композиція, – це її задум. Треба відчути спорідненість, відгук у душі теми, яку вибираєте. Основний закон композиції – побачити в природі головне, закономірне й звільнити його від зайвих, другорядних деталей.
1. Перший етап – ескіз-пошук, у якому ми окреслюємо основне композиційне рішення, визначаємо головних героїв. Таких пошукових ескізів має бути декілька, з них потім потрібно вибрати кращий, найвиразніший. В ескізі зображувати треба не дрібниці, а цілі фігури, групи людей, силуети будинків, дерев тощо. У цьому ескізі-пошуку вирішуйте відразу і тональні співвідношення майбутньої композиції.
2. Другий етап – збір допоміжного матеріалу: начерки з натури, замальовки пейзажні, інтер’єрні, костюмів, предметів, робота з допоміжною літературою. Малюючи композицію на історичну тему, не зайве поцікавитись, який одяг носили люди того часу, якими речами користувалися. А, скажімо, якщо тлом композиції є пейзаж, зробити натурні етюди, попрацювати на пленері. Для кожного персонажа корисно знайти реальний прототип, зробити начерк з натури.
3. Наступний крок – це перенесення ескізу на великий аркуш. Треба стежити за тим, щоб під час перенесення малюнка не “збити” композицію. Для цього існує старовинний спосіб, яким користувалися ще художники Давнього Єгипту, – перенесення по квадратах. Зображення в маленьких квадратах ескізу має відповідати квадратам головного аркуша. Потім лінії, що поділяли папір на квадрати, витирають і залишається тільки збільшене зображення. Після цього ви можете починати працювати фарбами.
Доцільно зауважити, що колірне рішення вам краше зробити заздалегідь також на маленькому кольоровому ескізі. Покривши кольором усю поверхню композиції, треба від загального переходити до дрібниць.
Етапи роботи над композицією
Мікеланджело Мерізі да Караваджо. Ворожка
Мікеланджело Мерізі да Караваджо (1573-1610) – видатний італійський художник. Улюбленим жанром майстра були побутові сцени. Навіть біблійні та євангельські події Караваджо зображує як епізоди з повсякденного життя. Картину художника “Кошик з фруктами” вважають одним з перших європейських самостійних натюрмортів.
У своїх творах Караваджо сміливо поєднує яскраве освітлення фігур персонажів, особливо їхніх облич, з глибокою темрявою тла. Ця манера отримала назву “караваджизм” і використовувалася численними художниками XVII ст. Найвідоміші твори Караваджо: “Вакх”, “Ворожка”, “Кошик з фруктами”, “Лютніст”, “Прикликання апостола Матфея”, “Успіння”.
Пимоненко Микола Корнилович (1862-1912) – український художник.
Народився в сім’ї різьбяра по дереву. Навчався в школі М. І. Мурашка, потім – у Петербурзькій академії мистецтв. Член Товариства пересувних художніх виставок. Жив і працював у Києві. Відомий насамперед як майстер побутового жанру. М. Пимоненко поєднує сцени повсякденного життя з поетичними українськими пейзажами, що надає його творам особливої чарівності. Найвідоміші твори М. Пимоненка: “Святочне ворожіння”, “По воду”, “Жертва фанатизму”, “В похід”, “Перед грозою”, “Суперниці”.
М. Пимоненко. Святочне ворожіння
Козак Мамай – захисник українського народу, степовик, мандрівник, воїн, мудрець і казкар в одній особі.
Давній термін “мамаювати” означає мандрувати, козакувати, вести козачий спосіб життя, “ходити на мамая” – іти навмання.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)