Теорія адаптивних очікувань

Теорія адаптивних очікувань (від лат. adaptatia – пристосування) – перший з двох варіантів тлумачення точок на графіку інфляції – безробіття („ кривої Філіпса”), що показує існування стійкості зв’язків між рівнем безробіття й рівнем інфляції з позиції природного рівня. Другим варіантом є теорія раціональних очікувань. Суть Т. а. о. полягає в тому, що очікування майбутньої інфляції формується господарчими суб’єктами на підставі попередніх та існуючих рівнів інфляції, причому зміна цих очікувань відбувається дуже повільно. Теорію було розроблено американським вченим М. Фрідменом. Вона вибудувана у руслі традиційних монетаристских та сучасних неокласичних концепцій. Т. а. о. передбачає можливість альтернативи інфляції! безробіття на незначний відрізок часу, відсутність такої альтернативи у довгострокових періодах, Тому будь-яка спроба держави знизити існуючий рівень безробіття не має достатніх обгрунтованих підстав і не може бути плідною.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


Теорія адаптивних очікувань - Економічний словник


Теорія адаптивних очікувань