МЕХАНІКА
РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ
§ 29. Тертя. Сили тертя. Коефіцієнт тертя ковзання
Запитання до вивченого
1. Розрізняють кілька видів тертя залежно від того, як взаємодіють тертьові поверхні: тертя спокою, тертя ковзання, тертя кочення.
2. Сила тертя виникає під час взаємодії між твердими тілами в місцях їх дотику і перешкоджає їх відносному переміщенню.
Однією з причин виникнення сили тертя є шорсткість стичних поверхонь тіл. Навіть гладенькі на вигляд поверхні тіл мають нерівності, горбики і подряпини.
Друга причина тертя – взаємне притягання молекул стичних поверхонь тіл. Якщо поверхні тіл дуже добре відполіровані, то їхні молекули розміщуються так близько одна до одної, що помітно починає проявлятися притягання між ними.
3. Прикріпимо до бруска динамометр і будемо тягнути його, надаючи бруску рівномірного руху. При цьому динамометр буде показувати силу, з якою ми тягнемо брусок, а отже, і силу тертя, яка виникає під час руху бруска по поверхні стола.
4. У природі й техніці
Через тертя зношуються механізми і машини, стираються підошви взуття і шипи автомобілів, ускладнюється пересування різних вантажів.
З другого боку завдяки тертю автомобіль рухається і зупиняється, пішоходи ідуть відштовхуючись від поверхні, тканини не розпадаються на нитки, тому що нитки в них утримуються тертям.
5. В усіх машинах унаслідок тертя нагріваються і спрацьовуються рухомі частини. Щоб зменшити тертя, стичні поверхні роблять гладенькими і між ними вводять мастило, оскільки тертя між поверхнею твердого тіла й рідиною значно менше, ніж між поверхнями твердих тіл. Обертові вали машин і верстатів установлюють на підшипниках. Підшипники кочення бувають кулькові й роликові. Вони дають змогу зменшити силу тертя у 20-30 разів порівняно з підшипниками ковзання.
6. Сили тертя, які виникають під час руху тіл у рідині або газі, називають силами опору середовища.
Лабораторна робота № 9. Визначення коефіцієнта тертя ковзання
Мета роботи: на дослідах визначити коефіцієнт тертя ковзання.
Прилади і матеріали: динамометр, дерев’яний брусок, дерев’яна лінійка, набір важків.
Хід роботи
1. Визначте динамометром масу бруска і одного важка.
Mб = 150 гр = 0,15 кг,
Mв = 100 гр = 0,1 кг.
2. Покладіть брусок на горизонтально розміщену дерев’яну лінійку. На брусок поставте важок.
3. Прикріпіть до бруска з важком динамометр і тягніть його вздовж лінійки зі сталою швидкістю.
4. Запишіть покази динамометра в таблицю.
№ досліду | Маса бруска з важками M, кг | Сила Fтер, H | Сила реакції опори N = gm, H | Коефіцієнт тертя ковзання
|
1 | 0,25 | 0,5 | 2,5 | 0,2 |
2 | 0,35 | 1 | 3,5 | 0,29 |
3 | 0,45 | 1,4 | 4,5 | 0,31 |
5. До першого важка додайте другий, а потім – третій, щоразу зважуючи брусок і важки та вимірюючи силу тертя. Для кожного досліду визначте силу реакції опори, значення якої в умовах кожного досліду дорівнює вазі бруска й важків, за формулою N = gm. Результати вимірювань і розрахунків запишіть у таблицю.
6. Визначте коефіцієнт тертя ковзання для кожного випадку за формулою 
Визначте
Зробіть висновки.
Висновок: Ми навчилися визначати коефіцієнт тертя та з’ясували, що чим більша маса бруска, тим більше сила тертя.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)