Тимократія ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Тимократія – форма правління (спосіб організації влади), що базується на поділі прав за майновою ознакою.

Прикладом може бути Стародавній Рим, коли за реформою Сервія Тулія (578 – 533 до н. е.) було запроваджено поділ суспільства на верстви згідно з їхніми доходами. В середньовічному Китаї теж простежувались елементи тимократії, коли для призначення чиновника на посаду він, окрім складання іспитів, мав внести до казни певну суму грошей. Отже, тільки одиниці в цьому контексті могли користуватися політичними правами

виходячи з фінансових можливостей.

У деяких виборчих законах є елементи ознак тимократії, коли виборчі права надаються тим, хто володіє нерухомим майном, як гарантія того, що виборець чи обраний не заподіюватиме шкоди місцевості, бо й сам є власником. Прикладом може бути й те, як у перші роки після жовтневої революції 1917 р. політичних прав були позбавлені землевласники, буржуазія і, навпаки, їх максимально надавали бідноті, пролетаріату, робітникам і селянам. Для визначення певних ситуацій, коли політичні права теж залежать від фінансової спроможності, використовуються такі терміни, як “олігархія”

– влада небагатьох, коли фінансові можливості цих осіб такі, що вони здатні впливати на всі сфери життя, в тому числі політику, або “плутократія” – влада багатих. Існують такі суспільно-політичні уклади, коли формально не проголошується поділ прав залежно від майна, але влада де-факто належить обмеженому колу багатих осіб, відтворюючи суть тимократії.

Р. Балабан

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Тимократія - Довідник з політології

Схожі записи:

Що таке геокультура? 72 Що таке геокультура? Геокультура – це політико – управлінська спроба сформувати новий спосіб бачення країни та її ресурсної бази у контексті з тими мовними,...
Журі Політологічний словник Журі (фр. jury, англ. jury; judges, від лат. Juro – присягаю) – 1) склад присяжних, суд присяжних у Франції, Великобританії, США і деяких...
Канонізація Політологічний словник Канонізація (від грецьк. kanonizo – узаконюю)- 1) у католицькій і православній церквах акт зарахування певної особи до сонму святих; 2) (перен.) перетворення в...
Конечни Фелікс Політологічний словник Конечни Фелікс (1862 – 1949) – польський історик і культуролог, який запропонував нову, особливу науку про цивілізації. Основна проблема цієї науки – виникнення...
Кампанія політична Політологічний словник Кампанія політична – система заходів, які здійснюються суб’єктом політичної дії протягом певного проміжку часу задля досягнення певної політичної мети або створення передумов для...
Криза політична Політологічний словник Криза політична (від грецьк. krisis – перелом, важке перехідне становище, результат) – особливий стан у розвитку і функціонуванні політичної системи суспільства, і насамперед...
Вотум довіри Політологічний словник Вотум довіри – у державах з парламентарною формою правління схвалення політичної лінії, певного законопроекту нижньою палатою парламенту. Ініціатива щодо питання про В. д....
Згода Політологічний словник Згода (consent, assent; acoord, concord) – дозвіл, позитивна відповідь нате чи інше прохання, пропозицію; збіг точок зору, узгодження позицій, рішень тощо, в тому...
Баланс сил Політологічний словник Баланс сил – зовнішньополітична концепція, основною засадою якої є ідея закономірності розвитку відносин між державами в межах певних циклів упродовж усієї світової історії....
Гімн державний Політологічний словник Гімн державний (від грецьк. hymnos – похвальна пісня) – урочистий, величавий музично-пісенний твір, виконання якого пов’язано зі святковими публічними урочистостями, офіційними державними заходами,...
Україна Політологічний словник Україна – держава у Східній Європі. На півночі межує з Білорусією та Російською Федерацією, на сході – з Росією, на південному заході –...
АНТИСЕМІТИЗМ АНТИСЕМІТИЗМ – одна з крайніх форм національної та релігійної нетерпимості щодо людей єврейської національності. Форми А: сегрегація, дискримінація, геноцид....
Політична думка наприкінці XIX – на початку XX ст Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ 5. Політична думка наприкінці XIX – на початку...
Помилки влади Політологічний словник Помилки влади (errors/mistakes of power) – хибні, грубі прорахунки в ідеях, рішеннях, діях з боку конкретних властей, владних структур, керівників або представників органів...
Ринковий соціалізм Політологічний словник Ринковий соціалізм – течія соціалізму, що виступає за поєднання суспільної власності на засоби виробництва з широким застосуванням ринкових механізмів в економіці. Наприклад, зосереджуючи...
Сценарний підхід у політиці Політологічний словник Сценарний підхід у політиці – один з методів аналізу політичних явищ та процесів. Сутність С. п. п. полягає у його синтезі різноманітних методів,...
Щедрова Галина Петрівна Політологічний словник Щедрова Галина Петрівна (нар. 1954) – доктор політичних наук, професор, член – кореспондент Української Академії політичних наук. Народилася в м. Зимогір’є Луганської області....
Інформаційний суверенітет Політологічний словник Інформаційний суверенітет – володіння і розпорядження національними інформаційними ресурсами, які включають усю належну державі інформаційну інфраструктуру, інформацію-незалежно від змісту, форми, часу і місця...
Що ми розуміємо під генезою політичних ідей? 3 Що ми розуміємо під генезою політичних ідей? У політології під генезою (від гр. genesis – походження, виникнення) розуміють процес становлення та розвитку політичних ідей,...
Біополітика Політологічний словник Біополітика (biopolitics, від грецьк. bios – життя, politike – мистецтво керувати державою) – 1) концепція, згідно з якою можна використовувати біологічні методи, аналогії,...
Єдність (міждержавна, соціальна, класова, політична та ін.) Політологічний словник Єдність (міждержавна, соціальна, класова, політична та ін.) – поняття, що характеризує значний обсяг і високий рівень взаємоузгоджених позицій, зв’язків між суб’єктами суспільних відносин...
Імперія Політологічний словник Імперія (від лат. Imperium – влада, держава) – своєрідна форма державного устрою, яка характеризується багатонаціональним складом населення та жорстким централізмом управління територіями. І....
Історична пам’ять Політологічний словник Історична пам’ять – найважливіший компонент духовної сфери етнічної спільноти, що дає змогу підтримувати безперервність етнічної еволюції, спадкоємність історичного досвіду, передавати накопичене багатство етнічних...
Кібернетика (політична) Політологічний словник Кібернетика (політична) (cuburnetics, від грецьк. kybernetike – мистецтво водити кораблі) – наука про динамічні, саморегульовані і самозорганізовані системи. В 1948 р. американський математик...
ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕСПУБЛІКА ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕСПУБЛІКА – республіканська форма правління, за якої верховна влада в державі належить парламенту, що самостійно формує кабінет міністрів, обирає прем’єра, призначає органи конституційного нагляду...
Авеста Політологічний словник Авеста (перс, apastak – текст; часто називається зенд-авеста, тобто текст з коментарем) – 1) священна книга у деяких народів Середньої Азії (зороастрійців); 2)...
Демокрит Політологічний словник Демокрит (бл. 460-370 рр. до н. е.) – давньогрецький мислитель, автор понад 70 творів про походження суспільства, держави, рабства. Стверджував, що суспільство, держава...
Демілітаризаціям Політологічний словник Демілітаризація – роззброєння; встановлена міжнародним договором заборона якійсь державі тримати на певній території або мати взагалі збройні сили, окрім поліційних формувань, мати оборонну...
НАЦІОНАЛЬНА СВІДОМІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА СВІДОМІСТЬ – сукупність теоретичних, буденних, масових, елітних, власне національних і зарубіжних ідей, настанов, прагнень, культурних набутків, які сприяють прогресивному розвитку нації в усіх сферах...
Безпартійний уряд Політологічний словник Безпартійний уряд – загальна назва урядів, утворених на непартійній основі. Б. у. формується у таких випадках: 1) коли в країні взагалі відсутні політичні...
Бонапартизм Бонапартизм – різновид автократії, необмеженої влади будь-якого вождя, державного, політичного лідера, що провадить політику лавірування між сторонами, які борються між собою. Б. як політика дістав...
Унія Політологічний словник Унія (лат. unio – єдність, об’єднання) – 1) об’єднання, союз держав; персональна (особиста) У. – під владою одного монарха; реальна У. – на...
Анексія Політологічний словник Анексія (від лат. annexio – приєднання) – примусове приєднання, захоплення однією державою території чи частини території, що належить іншій державі, або будь-якого простору,...
Київської Русі політична думка Політологічний словник Київської Русі політична думка – Київське князівство, що виникло у середній течії Дніпра на межі VIII – IX ст., стало політичним осередком величезної...
Хурал Політологічний словник Хурал – у сучасній Монголії назва органів державної влади. Великий народний Хурал – вищий орган державної влади Монголії. М. Головатий...