Тип Плоскі черви. Клас Війчасті черви

Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН

Тема 3. ТРИШАРОВІ ТВАРИНИ. ЧЕРВИ.

§16. Різноманітність плоских червів

Світ червів багатоманітний, деякі з них приносять хвороби і страждання і ми повинні добре знати їх, щоб не зашкодити природі й уникнути надто “близької зустрічі” з небажаними тваринами.

Клас Війчасті черви

Війчасті черви – це в основному вільноживучі організми. Серед них більшість живе у морській і прісній воді. Є сухопутні види у вологих тропічних лісах, деякі досягають 60 см завдовжки. Війчасті черви – це хижаки,

які відіграють важливу роль в екосистемах, контролюючи чисельність інших тварин.

Клас Сисуни

Клас Сисуни налічує близько 4 тис. паразитичних видів. Форма тіла плоска листоподібна, але війок немає. У зв’язку з пристосуванням до паразитичного способу життя їхнє тіло вкрите щільною оболонкою кутикулою. Вони мають органи прикріплення: гачки, присоски, шпильки тощо. У них добре розвинена статева система, яка дозволяє мати величезну кількість нащадків. Складні цикли розвитку дають змогу паразитам

проникати в тіла хазяїв, яких може бути декілька, й успішно розселятися. Представники цього класу: печінковий сисун, котячий сисун (котяча двоустка), кров’яний сисун (кров’яна двоустка).

Печінковий сисун паразитує в печінці, живлячись її тканинами. У результаті цього печінка руйнується, виникає кровотеча, може статися закупорка жовчних шляхів. Форма тіла листкоподібна, є ротовий і черевний присоски. Травна, видільна та нервова системи слабко розвинені, а статева система – добре, органів чуття немає.

Цикл розвитку печінкового сисуна відбувається із зміною хазяїв. У тілі проміжного хазяїна відбувається нестатеве розмноження, а в тілі остаточного – статеве. З остаточного хазяїна (корови, вівці, людини тощо) яйця потрапляють у зовнішнє середовище з фекаліями. Вони не розвиваються, поки не потраплять у воду, де утворюється личинка, вкрита війками. Вона вільно плаває і шукає проміжного хазяїна – малого ставко – вика. Знайшовши, впинається в його тіло, де росте, розвивається і розмножується нестатевим шляхом. При цьому війчаста личинка перетворюється на декілька хвостатих, а через 1-2 місяці вони залишають тіло ставковика. У воді ці личинки осідають на рослинах і перетворюються на цисти. З травою або водою циста, якщо їй “пощастить”, потрапляє в тіло остаточного хазяїна, де завершується розвиток печінкового сисуна, і він починає розмножуватися статевим способом.

 Тип Плоскі черви. Клас Війчасті черви

Морські черви турбелярії живуть у коралових рифах

 Тип Плоскі черви. Клас Війчасті черви

Один із різновидів сисунів

 Тип Плоскі черви. Клас Війчасті черви

Життєвий цикл печінкового сисуна:

1 – доросла особина

2 – печінка

3 – жовчні протоки

4 – яйце

5 – ставковик

6 – личинка, вкрита війками

7 – личинка у ставковику

8 – хвостата личинка у воді

Зараження печінковим сисуном знижує продуктивність тваринництва, спричиняє тяжке захворювання людини.

Клас Стьожкові черви, або Ціп’яки

Клас Стьожкові черви, яких називають ціп’яки, налічує близько З тис. паразитичних видів. Паразитують вони в кишечнику різних тварин і людини. Мабуть, тому в процесі еволюції їхнє тіло стало плоским і довгим, немов стрічка. У ньому можна виділити три частини: головку з органами прикріплення, шийку, де відбувається ріст і утворення нових члеників, і стробілу, що складається з члеників (їх може бути понад 1000).

Якщо станеться розрив стробіли (у результаті проходження їжі), це не призведе до загибелі паразита, шийка відновить утрачене.

Тіло черв’яка вкрите кутикулою, яка захищає його від перетравлювання, але пропускає поживні речовини, які ціп’яки поглинають усією поверхнею тіла. Крім того, тіло ціп’яків укрите численними дрібними виростами, що збільшує площу поверхні черв’яка, збільшує його здатність поглинати їжу.

Дорослий черв’як нагадує живий конвеєр: у шийці утворюються нові членики шляхом формування поперечних перетяжок. Нові членики поступово відсовують ті, що утворилися раніше, назад, тому в передній частині тіла розташовані наймолодші членики, а в задній – найстаріші. Молоді членики дрібні (ширина більша за довжину), і статева система в них не сформована. У міру дозрівання спочатку з’являється чоловіча статева система, потім жіноча. Надалі редукуються не тільки інші органи, але й частина статевої системи, весь зрілий членик заповнюється розгалуженою маткою з яйцями. У кожному членику дозріває до 175 тис. яєць, а за добу з організму виводяться мільйони яєць разом з останніми члениками, які просто відриваються від стробіли.

Стьожкові черви гермафродити. У молодих члениках містяться і чоловічі, і жіночі статеві залози, які виробляють сперматозоїди та яйцеклітини. Після запліднення утворюються яйця. У зрілих члениках практично редукуються всі органи, залишається розгалужена матка, заповнена яйцями.

Ціп’яки живуть у середовищі, де немає кисню. Дихання для них не властиве, органів чуття немає, система виділення розвинена, нервова система розвинена слабко.

Найнебезпечнішими представниками цього класу для людини є бичачий ціп’як, свинячий ціп’як, стьожак широкий, ехінокок. На рибі паразитують безпечні для людини лігула, ремінець звичайний.

Життєвий цикл свинячого ціп’яка починається з яєць, які потрапляють у зовнішнє середовище, а потім, з їжею чи водою – у кишечник проміжного хазяїна (як правило, свині). У кишечнику з яєць виходять личинки з гачками, які впинаються в стінки кишечника та проникають у кров. Кров може занести личинки до будь-якого органа, але найчастіше личинка потрапляє в м’язи або печінку. Там вона перетворюється на стадію фіни, яка перебуває в стані спокою. Фіна – це пухирець, усередині якого міститься головка та шийка.

Після вживання погано просмаженого або провареного м’яса з фінами людина може заразитися ціп’яком. Потрапивши в кишечник остаточного хазяїна, фіна вивертається назовні, прикріплюється до стінки кишечника і розвивається в дорослого черв’яка.

Яким чином можна запобігти зараженню? Не можна вживати погано провареного або просмаженого м’яса, сирого сала. Не купувати м’ясні продукти, що не пройшли санітарного контролю. Особливо небезпечним може бути вживання води, до якої потрапили фекалії. Воду для пиття, миття посуду, фруктів і овочів можна брати тільки в тому випадку, якщо ви абсолютно впевнені в тому, що вона не заражена.

 Тип Плоскі черви. Клас Війчасті черви

Життєвий цикл свинячого ціп’яка

Запам’ятайте найважливіше

Усі представники класів Сисуни і Стьожкові черви є паразитами. У процесі еволюції у зв’язку із способом життя у них змінилася зовнішня та внутрішня будова, процеси життєдіяльності. Зникли органи чуття, спростилася нервова та травна системи, проте статева система досягла високого рівня розвитку, з’явилися складні цикли розвитку.




Тип Плоскі черви. Клас Війчасті черви