Лісівництво
РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ
Лекція 7. ФІТОЦЕНОЛОГІЧНА ТИПОЛОГІЯ ЛІСІВ
7.2 Типологічні погляди А. К. Каяндера та В. М. Сукачова
Так сталося, що після смерті Г. Ф. Морозова у 1920 р. та від’їзду до Німеччини А. А. Крюденера, лідера у подальшому розвитку лісової типології не виявилося. У середині 20-х рр. розробку питань типології лісів взяли на себе фітоценологи на чолі з проф. В. М. Сукачовим. Саме йому було доручено розробити методику використання лісової типології при лісовпорядженні. У 1927 р. В. М. Сукачов опублікував
Особливістю типології Каяндера є незалежність типу від деревної породи і грунту. Назва типу лісу дається не за деревною породою, що цікавить лісовода, а за характерним пануючим надгрунтовим покривом.
Оскільки у лісах Півночі та Сибіру, де проводив дослідження Каяндер, схожий покрив зустрічається як у ялинниках, так і у сосняках, то тип лісу і визначається за покривом, незалежно від породи, яка тут зростає. Тобто, “Myrtillus-tup” може стосуватися і для сосняків, і для ялинників, і для березняків. Каяндер також був проти врахування грунтів. Пізніше (1926) він став ураховувати при виділенні типів лісу і грунти, вірніше, окремі їх властивості (характер материнської породи, вологість, механічний склад). А тип лісу вважав як результат дії усіх факторів умов місцезростання на боротьбу за існування між рослинами.
Якщо В. М. Сукачов і його колеги у даний період ототожнювали тип лісу з асоціацією, то “каяндерівський” тип був ширший асоціації і морозівського типу насадження та типу лісу Є. В. Алексєєва. Хоча сам Каяндер розумів асоціацію інакше, об’єднуючи в одну асоціацію всі, наприклад, сосняки чи ялинники, або березняки.
Незаперечно, що надгрунтовий покрив у деяких місцях є добрим індикатором лісорослинних умов, але не можна замінити вивчення типів лісу вивченням цього покриву. Тому з Каяндером не погоджувалося багато вчених: В. М. Сукачов, М. Брюсген, Е. Мюнх та ін., і його типологічна класифікація не набула широкого розповсюдження. Але принцип біологічної рівноцінності грунтів різного механічного складу, використання живого надгрунтового покриву у комплексі з іншими показниками й при визначенні типів лісу, запропонований Каяндером термін “Тип лісу” увійшов у практику лісівництва.
В. М. Сукачов приходить до висновку, ідо типи лісу за своєю суттю є природними одиницями лісу. При їх встановленні потрібно керуватися тільки природними ознаками насаджень. Введення господарських заходів повинно бути виключене, бо це – змішування двох категорій ознак. Саме змішування природно-історичних і господарських ознак при встановленні типів призводить до плутанини.