УРОК № 55. ТОВАРНІ БІРЖІ У ФУНКЦІОНУВАННІ РИНКУ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ. ОПЕРАЦІЇ ТОВАРНОЇ БІРЖІ.
ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРНОЇ БІРЖІ ТА РОЛЬ УРЯДУ В ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННІ
Мета уроку: пояснити завдання і принципи діяльності товарної біржі; ознайомитись з операціям, що здійснюються на товарній біржі.
Основні поняття: товарна біржа, біржова угода, форвардна угода, ф’ючерсна угода.
Тип уроку: формування і вдосконалення вмінь і навичок.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
III. Вивчення нового
Лекція вчителя
Одним із найпоширеніших у світі видів ринкових процесів є оптова торгівля через товарну біржу, або біржова торгівля.
Товарна біржа є однією з форм організованого в часі та просторі товарного ринку з його особливостями та правилами.
В основі виникнення та становлення біржової торгівлі перебувають стародавні ринки (базари), на яких збиралися численні продавці зі своїм товаром та покупці, здійснювався продаж товарів, відбувався обмін інформацією про товари, ціни на них, умови купівлі-продажу.
Ринкова (базарна) торгівля характеризується такими відмітними ознаками:
1)
2) обов’язкова наявність товару під час торгу;
3) відсутність обмежень на товари, які є об’єктом купівлі-продажу;
4) установлення цін у процесі торгу на основі попиту і пропозиції;
5) негайна передача товару покупцю після здійснення акту купівлі-продажу.
Розвиток суспільного виробництва зумовив стрімке зростання кількості продавців і покупців, обсягів та асортименту пропонованих товарів. Доставка товарів у місця продажу, де збиралася найбільша кількість продавців і потенційних покупців, умови їх зберігання та форми пропонування значно ускладнилися. Це перешкоджало нормальному перебігу торговельних переговорів, укладанню угод купівлі-продажу. Поступово з’ясувалося, що для здійснення актів продажу зовсім не обов’язково привозити товар, достатньо домовитися про його ціну, а решту можна обумовити в угоді.
Біржова торгівля ввібрала в себе особливості звичайної “базарної” торгівлі й водночас розвинула та вдосконалила ринковий процес. Торговці організовують її для легшого і чіткішого здійснення актів купівлі-продажу, створення ефективнішої системи розрахунків, а також з метою вироблення механізму захисту інтересів як продавців, так і покупців від несприятливих змін цін.
Унаслідок розширення товарних ринків та почастішання непередбачуваних коливань цін лише біржа могла дати своєчасну інформацію про їхню кон’юнктуру і забезпечити торговцю можливість своєчасно здійснити найвигідніші акти купівлі-продажу.
Важливим завданням біржі стала централізація попиту та пропозиції, завдяки чому торговці дістали можливість терміново, у доступній формі дізнаватися про стан товарного ринку, тенденції зміни його кон’юнктури.
Від інших видів організованого ринку товарні біржі відрізняються певними особливостями:
1) біржова торгівля концентрується в місцях виробництва і споживання товару, тобто у великих промислових і торгових центрах із розвиненими комунікаційними мережами;
2) наявність чітко визначеного предмета торгівлі, так званого біржового товару, що фіксується в її правилах, сприяє концентрації біржової торгівлі та стандартизації контрактів, створює умови для високоефективної організації торговельних операцій;
3) торги проводяться на постійній і регулярній основі, час торгів чітко обмежений, що зумовлює максимальну концентрацію попиту і пропозиції на визначені товари, продавців і покупців у часі та просторі;
4) торгівлю здійснюють за відсутності товару, тобто за зразками, описами, каталогами, а також за контрактами й договорами на поставку товарів у майбутньому;
5) інформація про обсяги товарів, проданих на торгах, кількість та ціни укладених угод є відкритою;
6) торгівлю здійснюють зазвичай біржові посередники, які виступають від імені та в інтересах товаровиробників або споживачів товару. Біржове посередництво в біржовій торгівлі здійснюють винятково біржові посередники – брокерські фірми, контори й незалежні брокери. Власне біржа не може бути біржовим посередником;
7) створено умови для вільного ціноутворення, тобто ціни формуються залежно від попиту та пропозиції за наявності конкуренції і змінюються під впливом кон’юнктури ринку;
8) існує можливість укладання угод не лише з метою купівлі – продажу, а й для страхування від зміни цін на товарному ринку в майбутньому;
9) пряме державне втручання в процес біржової торгівлі відсутнє;
10) існують стандартизація вимог щодо якості, кількості, умов поставки виставленого на продаж товару, типізація документів для оформлення контрактів.
Доцільність функціонування товарних бірж за умов ринкової економіки визначається виконуваними ними функціями, які можна поділити на дві великі групи:
– функції товарних бірж як форми організованого товарного ринку;
– організаційно-комерційні функції товарних бірж як організаторів оптового ринку.
Функції товарних бірж як однієї з форм організованого товарного ринку передбачають:
1. Забезпечення концентрації попиту та пропозиції в одному місці. Завдяки розміщенню товарних бірж у великих промислових і торгових центрах досягається залучення до біржових операцій великої кількості оптових покупців та продавців певних товарів. Концентрація попиту та пропозиції уможливлює реальну збалансованість товарних ринків, а використання механізму ринкового ціноутворення спрямовує ресурси на забезпечення суспільства дефіцитними товарами або обмежує виробництво товарів рівнем насичення ними ринку.
2. Регулювання оптового товарообігу на підставі ринкових механізмів. Виконання цієї функції дає змогу впорядковувати оптовий товарообіг, формувати ефективні канали розподілу та просування товарів від виробників до споживачів, мінімізувати пов’язані з цим витрати.
3. Формування ринкових цін. Механізм біржового ціноутворення забезпечує визначення співвідношення попиту та пропозиції на конкретний момент, урахування умов поставки та оплати товарів та інші чинники, а також умови для максимального врахування економічних інтересів суб’єктів біржової торгівлі. Тож товарну біржу об’єктивно вважають інструментом формування ринкової ціни, яка використовується більшістю суб’єктів товарного ринку.
4. Боротьба з монополізмом на товарних ринках. Товарна біржа сприяє створенню умов для пожвавлення дії різних форм цінової конкуренції. Залучення до біржової торгівлі дедалі більшої кількості продавців, відкритість біржових торгів, вільна конкуренція сторін у процесі торгів лишають підгрунтя монополістичні й олігополістичні тенденції на товарних ринках.
5. Кваліфіковане посередництво між оптовими продавцями та покупцями товарів. Біржові посередники, які здійснюють біржову торгівлю, характеризуються глибоким знанням ринку товарів, на яких вони спеціалізуються. Вони добре орієнтуються в умовах реалізації та закупівлі товарів, змінах поточної біржової кон’юнктури й можуть оперативно встановити контакти між покупцями та продавцями. Біржове посередництво сприяє прискоренню товарного та грошового обігу, збільшенню пропозиції товарів, що користуються попитом, мінімізації витрат, пов’язаних зі здійсненням товарного обігу.
6. Зближення покупців та продавців у просторі та часі. Біржова торгівля не має обмежень для продавців чи покупців за територіальною або відомчою ознакою, вона сприяє формуванню ефективних горизонтальних міжрегіональних зв’язків. Завдяки чіткому дотриманню термінів і правил проведення біржових торгів, поєднанню різних форм біржових операцій не лише розв’язуються поточні проблеми учасників торгів, але і створюються умови для плідної співпраці їх у майбутньому.
7. Мінімізація комерційних та фінансових ризиків. Однією з ключових функцій біржової діяльності є надання гарантій виконання укладених на біржі угод, підвищення надійності їх реалізації. Відпрацьований на біржах механізм страхування цінового ризику дає змогу суттєво знизити комерційний та фінансовий ризики продавців і покупців, особливо за умов нестабільної економічної та біржової кон’юнктури.
8. Забезпечення суб’єктів відповідних товарних ринків ціновою та комерційною інформацією. Результати регулярних біржових торгів забезпечують інформацією про рівень цін на конкретні товари, стан попиту і пропозиції, зміни кон’юнктури ринку всіх суб’єктів біржового і небіржового ринку. Ця інформація має відкритий характер і використовується не лише суб’єктами господарювання, але й органами державної виконавчої влади.
Крім функцій, спрямованих на безпосереднє здійснення біржової торгівлі, у діяльності товарної біржі вагома роль належить організаційно-комерційним функціям, зокрема діяльності товарної біржі з формування єдиних і зрозумілих для учасників правил торгівлі на товарній біржі, формулювання чітких та обов’язкових вимог до біржових товарів, які виставляються на торги. До функцій товарної біржі також належать:
1) стандартизація якісних, кількісних та інших параметрів конкретних біржових товарів, що дає змогу організовувати торгівлю ними за стандартизованим описом якості без пред’явлення під час укладання угоди не лише партії товару, але і його зразків;
2) стандартизація біржових контрактів, яка не лише спрощує та прискорює процес укладання та оформлення угод, а й полегшує їх виконання;
3) арбітраж суб’єктів біржової торгівлі. Його здійснення допомагає забезпечити захист майнових прав і законних інтересів учасників біржових операцій та виконання договірних зобов’язань, а також підвищує ефективність укладених угод;
4) надання послуг клієнтам з укладання та виконання угод. Передбачає інформаційне та консультативне обслуговування і надання транспортно-експедиторських, складських та інших послуг, пов’язаних з процесом виконання угод і рухом товарів;
5) забезпечення якісного розрахункового обслуговування. Цю функцію виконують розрахункові палати товарних бірж. Вони здійснюють розрахунки за укладеними угодами, приймають грошові застави, проводять клірингові операції. Розрахункові палати, крім здійснення розрахунків за угодами, відповідають за збирання і збереження маржі, підготовку і поширення інформаційних звітів про стан товарних ринків;
6) поповнення національних та регіональних бюджетів. Товарна біржа та її члени є платниками податків, зборів та інших обов’язкових платежів, що поповнюють прибуткову частину відповідних бюджетів.
Роль товарних бірж у ринковій економіці важко переоцінити, оскільки:
1) на товарних біржах формуються “базові” ціни на матеріально-сировинні ресурси, які є основою визначення товаро – виробниками-споживачами обсягів витрат на виробництво готової продукції (товарів);
2) у процесі купівлі-продажу на біржах формуються комерційні зв’язки з купівлі-продажу товарів виробничо-технічного призначення та подальшого їх перепродажу;
3) на біржах акумулюється і балансується попит і пропозиція на найважливіші групи товарів.
У країнах з розвиненою ринковою економікою товарні біржі функціонують переважно як неприбуткові асоціації, звільнені від сплати корпоративного податку на прибуток. Головні статті їх доходу: засновницькі та пайові внески; доходи від надання послуг членам біржі та іншим організаціям; інші надходження. Вітчизняні засновники бірж ставлять перед собою аналогічні цілі.
Керуванням, розробленням і реалізацією політики біржі займаються її керівні органи – правління, або рада губернаторів.
Для того щоб стати біржовим, товар має відповідати певним вимогам. Насамперед він має бути масовим, а отже, немонопольним, придатним для тривалого зберігання, мати стандартну якість.
Вправа
Запропонуйте учням навести приклади товарів, які можуть (або не можуть) продаватися на товарній біржі.
На сучасних біржах торгують сільськогосподарською продукцією (зерном, м’ясом, бавовною тощо), металами (золотом, сріблом, алюмінієм та ін.), енергоносіями (нафтою, вугіллям тощо). Товари широкого вжитку, машини, обладнання на ринках західних країн через біржі не продаються, їх реалізацією займаються спеціалізовані фірми.
Кількість товару зазначають в угоді в натуральних одиницях. Фактичну величину продажу називають лотами, тобто партіями. Якість товару в угоді визначають за стандартами і технічними умовами, умовами договору, попереднім оглядом, а також за зразками, що є однією з вимог до біржового товару. У разі стандартизації якості біржового товару як єдину міру використовують базовий сорт, тобто найпоширеніший вид продукції цього ринку.
Отже, реалізація товарів на біржі має свої особливості:
– торгівля без пред’явлення наявних товарів і грошей;
– укладення угод на однорідні масові товари (бабовну, цукор, зерно, метал, нафту тощо). За зразками групуються партії товарів, які мають однорідні, споріднені властивості.
Біржі розрізняють за об’єктами продажу, за суб’єктами утворення та за рівнем функціонування.
Відносно широкий перелік товарів, які можуть бути об’єктом біржових торгів, в окремих випадках може виявитись обтяжливим для однієї біржі. Це зумовлено, передусім, потребою максимально враховувати специфіку кожного продукту, що передбачає наявність кваліфікованого персоналу, здатного орієнтуватись у всій багатоманітності галузевих ринків. За цих умов окремі біржі надають перевагу організації торгівлі якщо не одним товаром, то принаймні спорідненими товарними позиціями: агропродукція, чорні та кольорові метали.
Універсальними називають біржі, які торгують товарами різних груп. Наприклад, на американській біржі “Чикаго Борд оф трейд” реалізують пшеницю, кукурудзу, овес, сою, бройлерів, фанеру, золото, срібло, нафту, бензин, мазут.
Біржі, об’єктом яких є окремі товари або їх групи, називають спеціалізованими. У свою чергу, їх поділяють на спеціалізовані широкого профілю і вузькоспеціалізовані. Наприклад, на американській біржі “Чикаго Меркантайл Ексчейндж” здійснюється купівля-продаж сільськогосподарської продукції (ВРХ, свиней, продуктів їх переробки), на Нью-Йоркській – кави, какао, цукру. Біржа “Канзас-Сіті Борд оф трейд” є вузькоспеціалізованою, оскільки торгує лише одним товаром – пшеницею.
Класифікація біржових товарів на міжнародних товарних біржах
Товарна група | Основний асортимент |
1. Сільськогосподарська продукція і сировина | 1. Зернові культури (пшениця, кукурудза, рис, овес, ячмінь, жито). 2. Насіння олійних культур та продукти їх переробки (насіння соняшника, льону і бавовнику, соєві боби, шрот). 3. Текстильна сировина сільськогосподарського виробництва (бавовна, джут, натуральний шовк, пряжа, мита вовна, льон). 4. Натуральний каучук |
2. Продовольчі товари | 1. Рослинного походження (цукор, рослинна олія, арахіс, концентрат апельсинового соку, какао-боби, кава). 2. М’ясо та живі тварини |
3. Лісоматеріали | 1. Пиломатеріали. 2. Фанера |
4. Кольорові й дорогоцінні метали | 1. Кольорові метали (мідь, олово, свинець, нікель, цинк, алюміній). 2. Дорогоцінні метали (золото, платина, срібло тощо) |
5. Паливно-енергетичні матеріали | 1. Нафта та нафтопродукти (сира нафта, мазут, дизельне пальне, бензин). 2. Газ та продукти його переробки (скраплений газ, газойль, газ) |
Членами біржі є її акціонери. Вони мають право безкоштовно відвідувати біржу, користуватися її технічними засобами, укладати угоди. Коло акціонерів – членів біржі може розширюватись або звужуватись. За потреби в розширенні цього кола оголошуються торги “біржовими місцями”. Купивши таке місце, покупець стає членом біржі й отримує право вести операції на біржових торгах. Крім членів біржі в торгах можуть брати участь відвідувачі – постійні та разові. Статусу постійного відвідувача біржі суб’єкт може набути, придбавши відповідний абонемент, зазвичай на рік участі в біржових торгах. Статус разового відвідувача підтверджується разовим вхідним квитком, що дає право взяти участь у торгах у певний день.
Зареєстрованими членами біржі, за участі яких укладаються угоди, є брокери та дилери.
Головними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, їх публічне проведення, застосування вільних (ринкових) цін.
Товарна біржа має право:
1) установлювати відповідно до законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов’язковими для всіх учасників торгів;
2) установлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею, інші грошові збори;
3) установлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;
4) створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;
5) засновувати арбітражні комісії для розв’язання спорів у торговельних угодах;
6) розробляти власні стандарти і типові контракти з урахуванням державних стандартів;
7) укладати угоди з іншими біржами, мати своїх представників на біржах, зокрема на розташованих за межами України;
8) випускати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні й рекламні видання;
9) розв’язувати інші питання, передбачені законом.
До обов’язків товарної біржі належать:
1) створення умов для проведення біржової торгівлі;
2) регулювання біржових операцій;
3) регулювання цін на підставі співвідношення попиту і пропозиції на товари, що допускаються до обігу на біржі;
4) надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг;
5) збирання, опрацювання і поширення інформації, пов’язаної з кон’юнктурою ринку.
Повідомлення учнів з теми “Найвідоміші у світі товарні біржі”
Вправа 1
Заслухавши повідомлення про міжнародні товарні біржі, учні визначають вид цих бірж.
Вправа 2
Заповніть таблицю.
Головні функції ринкових посередників
Посередник | Чиї інтереси представляє? | На які кошти веде торги? | Як отримує прибуток? |
Брокер | |||
Дилер |
Законом України “Про товарну біржу” визначено, що “товарна біржа… має за мету надання послуг в укладанні біржових угод”.
Під біржовою угодою розуміють одночасне прийняття учасниками біржового ринку прав і зобов’язань щодо придбання та продажу певної кількості біржового товару.
Укладання біржових угод є основним змістом біржових операцій. Іноді неправомірно ототожнюють поняття “біржова операція” та “угода”.
Біржову операцію слід розглядати як сукупність дій та процедур із підготовки, оформлення та реєстрації біржової угоди.
Біржові операції можуть здійснювати лише члени біржі або брокери-громадяни, зареєстровані на біржі відповідно до її статуту для виконання доручень членів біржі, яких вони представляють, зі здійснення біржових операцій. Результатом біржової операції є зареєстрована біржею угода.
Угода вважається укладеною, якщо вона відповідає таким умовам:
1) якщо її предметом є купівля-продаж, поставка та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;
2) якщо її подано до реєстрації та зареєстровано на біржі не пізніше наступного за досягненням згоди сторін дня;
3) якщо її учасниками є члени біржі.
Зміст біржової угоди, за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання, не підлягає розголошенню.
Угода набуває чинності з моменту її реєстрації на біржі.
Біржа є гарантом виконання зареєстрованих на ній угод.
Розрізняють біржові угоди двох видів – з реальним товаром і строкові.
Угоди з реальним товаром передбачають, що товар переходить від продавця до покупця, тобто це реальний товарооборот.
Під час здійснення касових угод товар має перебувати в приміщенні біржі (на її складах) або поставлений у термін 1-15 днів після укладення угоди.
Форвардні угоди – це зобов’язання продавця поставити обумовлену кількість товару певної якості в зазначений строк. Серед них розрізняють угоди позабіржові та біржового обігу. Позабіржові угоди укладають для поставки товару в майбутньому без будь-якого офіційного гаранта. Якщо між покупцем і продавцем є біржовий посередник, тобто угода укладається на реальний товар у зазначений строк через біржу, то це форвардна угода біржового обігу.
У бартерних угодах роль еквівалента виконують зазвичай зерно, автомобілі, ліс, цемент, м’ясопродукти, мед, картопля.
Угоди “з умовою” застосовуються в країнах, що переходять до ринкової економіки. їх суть полягає в тому, що продаж одного товару здійснюється за одночасної купівлі іншого. Від бартерних такі угоди відрізняються тим, що здійснюються під час публічних торгів в операційній залі за участі маклера.
Другий вид біржових угод – строкові.
Особливістю ф’ючерсних угод є поставка товару відповідно до попередньо укладених контрактів за цінами, сформованими на ринку реального товару або за котирувальною ціною. До строку виконання угоди біржа бере певну суму застави (депозит, маржа). Ф’ючерсні угоди укладаються між продавцями і покупцями зазвичай не для продажу чи купівлі товару, а з метою страхування від можливих змін цін на нього на реальному ринку. За строкових операцій ф’ючерсного типу рух товару не є обов’язковим, оскільки це продаж прав на товар. Ставши об’єктом такої торгівлі, він може реалізовуватися за різними цінами (у момент купівлі та продажу ціни на ринку реальних товарів змінилися). Якщо ціна зросла, різницю сплачує продавець, якщо знизилась, – покупець.
Для того щоб застрахуватися від можливих збитків унаслідок зміни цін під час здійснення контрактів з реальним товаром у біржових операціях застосовують хеджування (захист). Це страхування ціни товару від ризику – небажаного для виробника зниження або невигідного для споживача зростання. І продавець, і покупець однаково зацікавлені в усуненні значних коливань і врешті-решт – у стабілізації руху цін.
Угоди з премією (опціон) сприяють зменшенню ризику, пов’язаного з торгівлею ф’ючерсними контрактами. Це торгівля попередніми контрактами. Джерелом доходу для покриття фактичної ціни порівняно з ціною під час укладання опціонної угоди є премія – величина ризику.
В Україні закладено підгрунтя біржової торгівлі, проте її структура не відповідає стандартам сучасної економіки.
У розвинених країнах біржа є місцем не реальної торгівлі відповідним товаром, а формування ціни на нього. Біржі реального товару функціонують лише в країнах, що розвиваються.
Вправа
Проаналізуйте дані таблиці. Доведіть, що структура товарних бірж в Україні не відповідає стандартам сучасної економіки.
Кількість бірж в Україні (на початок року)
Рік | Разом зареєстровано | Універсальні | Товарні й товарно – сировинні | Агропромислові | Фондові біржі та їх філії | Інші |
1992 | 66 | 22 | 22 | 4 | 2 | 10 |
1995 | 91 | 23 | 24 | 8 | 14 | 22 |
1996 | 88 | 19 | 25 | 9 | 14 | 21 |
1997 | 191 | 46 | 54 | 23 | 24 | 44 |
1998 | 223 | 46 | 75 | 25 | 24 | 53 |
1999 | 300 | 62 | 111 | 29 | 27 | 71 |
2000 | 365 | 88 | 146 | 28 | 26 | 77 |
2001 | 386 | 97 | 157 | 31 | 27 | 74 |
2002 | 429 | 113 | 176 | 32 | 27 | 81 |
2003 | 459 | 118 | 201 | 31 | 27 | 82 |
2004 | 493 | 119 | 227 | 34 | 29 | 84 |
2005 | 458 | 115 | 244 | 30 | 19 | 50 |
2006 | 467 | 114 | 258 | 29 | 19 | 47 |
2007 | 479 | 114 | 272 | ЗО | 18 | 45 |
2008 | 499 | 118 | 293 | ЗО | 17 | 41 |
2009 | 503 | 103 | 319 | 26 | 19 | 37 |
2010 | 531 | 106 | 341 | 25 | 21 | 38 |
IV. Закріплення знань, умінь і навичок учнів
1). Міні-тест
1. Укажіть, якими товарами переважно торгують на товарних біржах:
А) грошима;
Б) сировинними товарами;
В) споживчими товарами;
Г) цінними паперами
2. Укажіть, який із зазначених ринків обслуговується товарною біржею:
А) ринок праці;
Б) ринок товарів;
В) ринок цінних паперів;
Г) ринок грошей
3. Укажіть, яка з наведених угод страхує продавця партії товару від зміни ціни:
А) ф’ючерсна угода;
Б) економічна угода;
В) комерційна угода;
Г) форфардна угода.
4. Товарна біржа, де торгують лише одним товаром, називається:
А) універсальною;
В) ввузькоспеціалізованою;
Б) спеціалізованою;
Г) національною.
5. Виберіть невірну відповідь. Щоб потрапити на біржу, товар має:
А) вироблятися у великих кількостях;
В) мати стандартну якість;
Б) мати невисоку ціну;
Г) бути придатним для тривалого зберігання.
6. Ваші батьки займаються вирощуванням пшениці. До кого їм доречно звернутися по допомогу за потреби реалізувати готову продукцію?
А) До посередників фондових бірж;
Б) посередників товарних бірж;
В) емітентів;
Г) фінансово-кредитних посередників.
2). Чи згідні ви з наведеним твердженням? (Так чи ні)
1. Біржа є оптовим ринком, головна функція якого – установлення ринкової ціни.
2. У країнах з розвиненою ринковою економікою товарні біржі є переважно прибутковими організаціями.
3. Золото – це біржовий товар.
4. Дилер – це посередник, який діє за дорученням клієнта й за обумовлену винагороду.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал підручника.
2. Опрацювати Закон України “Про товарну біржу”.
3. Випереджувальне завдання: підготувати повідомлення про становлення та сучасний стан фондових бірж у світі та Україні.
Додаток
(1 votes, average: 5,00 out of 5)