Вступ
ЗООЛОГІЯ – НАУКА ПРО ТВАРИН
§ 1. Тваринний світ як складова природи
Що таке тваринний світ
Тваринний світ, або фауна (від лат. Фауна – богиня лісів, полів, покровителька стад), – це сукупність тварин, що живуть на земній кулі у межах якої-небудь території: в горах, Світовому океані, морі, річці, одній окремо взятій країні або навіть у великому місті.
Тваринний світ – це така ж невід’ємна частина живої природи, як одноклітинні бактерії, рослини чи гриби. Причому тварини – це найбільш досконалі і складні організми,
Тваринам притаманні такі самі ознаки живого, як й іншим істотам:
– вони завжди реагують на зовнішні подразники, тобто їм властива подразливість (згадай, як рослини реагують на недостатню освітленість, а собака чи кішка – на твій голос);
– тваринам властиве живлення (пригадай, яким чином рослини отримують необхідні для підтримання життєдіяльності організму речовину й енергію);
– жоден організм, навіть найбільш досконалий, не здатний жити
Зоологія як наука
Зоологія – одна з прадавніх наук. Виникла вона близько 2300 років тому у Стародавній Греції. Засновником зоології вважають філософа Аристотеля, який описав 500 видів тварин і систематизував відому йому різноманітність тварин і рослин за ознаками будови і життєдіяльності.
Потім майже на 2000 років люди забули про зоологію. Інтерес до будови тварин, їх різноманітності та способу життя відновився лише 300 років тому, коли бурхливого розвитку набуло мореплавство. Мандрівники, які поверталися з далеких країн, розповідали дивовижні історії про тварин, що живуть там. Це сприяло накопиченню інформації про різноманітність тваринного світу. З’явилися перші відомості про вимерлих тварин. Поступово стало очевидним, що багатство тваринного світу – це результат його історичного розвитку. Накопичення знань про тварин зумовило формування сучасної зоології як науки.
Зоологія – наука, що вивчає будову, життєдіяльність, історичний розвиток і взаємозв’язки тварин між собою та з навколишнім середовищем.
Зоологія має неабияке значення для медицини (зверни увагу: перші дослідники будови тварин водночас досліджували і будову тіла людини) і сільського господарства, є основою діяльності людини з охорони і раціонального використання тваринного світу.
Тварини в системі органічного світу
Здається, що відрізнити тварину від рослини просто. І справді, що ж тут складного: береза нерухома, а от заєць швидко бігає. Тоді чому істоти, що живуть на дні моря і ведуть прикріплений спосіб життя, наприклад морський анемон, незважаючи на свою нерухомість, належать до тварин, а не до екзотичних морських рослин? Чому нерухомі, подібні до наростів, корали – також тварини? Чому губка річкова – звичайна тварина наших річок – у дорослому стані нерухома, а її личинки активно рухаються? Як, побачивши нерухому безформну або, навпаки, схожу на квітку істоту, дізнатися, що це – тварина? За якими науковими критеріями тварин відрізняють від рослин? І за якими ознаками їх поєднують у групи, визначаючи кожній певне місце в складній системі живих істот?
Усі живі істоти, поширені на нашій планеті,- від найдрібніших бактерій, що їх можна побачити лише під мікроскопом, до величезних китів – поділяють на дві великі групи. Головна ознака, за якою здійснюють цей поділ,- різна будова клітин живих організмів. Ці групи називають надцарствами.
Надцарство Прокаріоти (від грец. про – до, раніше, каріон – ядро), або Дроб’янки, об’єднує найпростіші організми, що складаються лише з однієї клітини, в якій немає чітко сформованого ядра і деяких інших важливих структур.
Надцарство Еукаріоти (від грец. еу – цілком, каріон – ядро) об’єднує організми, клітини яких мають ядро, оточене подвійною мембраною, і багато інших структур, відсутніх у прокаріотів. Надцарство Еукаріоти поділяють на три царства: царство Рослини, царство Гриби, царство Тварини (мал. 1).
Царство Рослини. До цього царства належать нерухомі організми. Вони живляться за рахунок сонячної енергії та простих речовин, що їх поглинають з грунту разом з водою. Цей процес утворення необхідних для життя рослини складних сполук називається фотосинтезом (від грец. фотос – світло, синтезис – сполучення), а організми, які синтезують органічні сполуки з неорганічних речовин, називаються автотрофними (від. грец. аутос – сам, трофе – їжа). (Пригадай, чи бувають серед бактерій автотрофи.) Видів рослин значно менше, ніж видів тварин, – усього близько 350 000.
Царство Гриби. Гриби – також нерухомі організми, які, проте, не здатні до фотосинтезу. Вони споживають різні органічні речовини, які поглинають з прілого листя, відмерлої деревини, грунту, безпосередньо з клітин тварин або рослин. Саме тому гриби належать до гетеротрофних (від грец. гетерос – інший, трофе – їжа) організмів. Число видів грибів точно не відоме. Вважають, що їх існує не менш ніж 1 000 000.
Царство Тварини об’єднує рухомі гетеротрофні організми, їжею для яких є інші живі істоти або органічні речовини (рештки відмерлих організмів, опале листя, трухлява деревина, пилок або нектар рослин). Тварини активно заковтують їжу. По суті, більша частина тварин тією чи іншою мірою – хижаки, бо їхнє життя можливе лише за рахунок життя інших живих істот.
Нині загальна кількість описаних видів царства Тварини сягає близько 1,5 млн, що перевищує кількість видів рослин та грибів, узятих разом.
Мал. 1. Представники надцарства Еукаріоти:
1 – орхідея-гніздівка – рослина-паразит, у клітинах якої немає хлорофілу; 2 – білий гриб – типовий представник царства Гриби; 3 – морська лілія – нерухома у дорослому стані тварина.
Неодмінна властивість тварин – здатність рухатись. Якщо тварина не здатна переміщуватися, то рухаються деякі її органи, наприклад щупальця. Нарешті, навіть у найнерухоміших тварин є рухливі личинки, що зумовлює їх приналежність до царства Тварини.
Тварини – це здатні активно рухатися організми, їжею для яких є інші живі організми або органічна речовина.
Терміни і поняття: тваринний світ, або фауна; подразливість, живлення, розмноження, клітина, надцарство, прокаріоти, ядро, еукаріоти, царство, фотосинтез, автотрофні і гетеротрофні організми.