СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ
Урок № 37
УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 14. ВИСТУП ПРОБЛЕМНОГО ХАРАКТЕРУ НА ЗБОРАХ, СЕМІНАРАХ
Мета: ознайомити учнів із вимогами до виступів, поглибити знання про ораторське мистецтво, удосконалювати вміння добирати й систематизувати матеріал відповідно до теми висловлювання, будувати логічно правильне й композиційно завершене висловлювання; формувати навики аналізу виступу; удосконалювати вміння чітко, аргументовано висловлювати свої думки, вміння слухати; розвивати
Міжпредметні зв’язки: виступ проблемного характеру на літературну тему (література).
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку
Ораторами стають, поетами народжуються.
Цицерон
III. Робота над формуванням поняттєвого апарату
Вступне слово вчителя
Кожному з вас хоч раз у житті
Цікавою є думка Цицерона про мету промов: “Найкращий оратор є той, хто своїм словом і повчає слухачів, і дає насолоду, і справляє на них враження. Вчити – обов’язок оратора, давати насолоду – честь, яка надається слухачу, справляти ж сильне враження – необхідно”.
Індивідуальне завдання (Випереджувальне завдання, що пропонується одному-двом учням на попередніх уроках)
> Підготувати розповідь про витоки ораторського мистецтва.
Матеріал для вчителя. Ораторське мистецтво зароджувалось у Давній Греції. Риторику величали “царицею всіх мистецтв”. У в одній із легенд розповідається про найвидатнішого афінського оратора Демосфена, який довго тренувався, намагаючись навчитися проголошувати публічні промови. Першу його промову публіка зустріла зі сміхом і знущаннями: Демосфен був малий на зріст, мав слабкий голос, гаркавив, нервово посмикував плечем. Афіняни не дали йому навіть закінчити промову. І Демосфен вирішив подолати недоліки. Аби навчитися голосно говорити, він ходив по берегу моря, заглушаючи своїм голосом шум хвиль, набравши в рот камінчиків, читав напам’ять уривки поетичних творів. Для того, щоб перебороти свою звичку посмикувати лівим плечем, Демосфен ставав під висячий меч.
У Стародавній Греції риторика була вагомою складовою частиною суспільного життя. З того часу колене століття дарувало людству майстрів публічного виступу. Змінювалися часи і народи, та незмінними умовами успіху ораторів залишалася величезна робота над своїм словом, над наданням йому сили, впливовості та значущості, над удосконаленням вміння виступати перед широким загалом.
Справжнє мистецтво красномовства – це вміння сказати все, що потрібно, не більше, але й не менше. Прикрашають мову образні вислови. Вмілий оратор використовує цікаві порівняння, яскраві метафори, епітети. А застосування крилатих виразів, афоризмів, прислів’їв допомагає утримувати увагу слухачів.
Ознакою культури мовлення є плавність. Не повинно бути невиправданого повторення фраз, мовчання. Потрібно пам’ятати про дикцію. Дикція – чітке, вірне вимовляння звуків. Працюючи над мовленням, потрібно розвивати силу і чистоту звука, гнучкість голосу.
Давньогрецькі оратори виділили п’ять етапів підготовки виступу: 1) підбір матеріалу, фактів і аргументів; 2) складання плану; 3) літературна обробка тексту; 4) вивчення тексту для вільного викладення перед слухачами; 5) відпрацювання художнього виконання, виголошення з відповідною інтонацією, мімікою та жестикуляцією.
М. Ломоносов, А. Коні порівнювали красномовство з поезією й акторською майстерністю. А давньоримський оратор Цицерон писав: “Є два мистецтва, які можуть піднести людину на найвищий шабель пошани: одне – це мистецтво гарного полководця, друге – мистецтво гарного оратора”.
Відомим українським оратором був Феофан ІІрокопович. Прославилися красномовством також І. Франко, О. Довженко, О. Гончар. Справжніми володарями слова сьогодні є Д. Павличко, І. Драч, В. Яворівський та ін.
Дослідження (робота в групах)
> Подумайте і виділіть два етапи роботи над виступом. Які труднощі виникають на кожному етапі?
> Об’єднайтеся в групи і на основі власного досвіду розробіть поради людині, яка збирається виступити на зборах. Матеріал для вчителя. У підготовці виступу можна виділити два етапи: робота над змістом виступу; робота над манерою викладення.
Поради щодо складання змісту виступу
1. Починайте з думки, яка допомоясе зразу привернути увагу слухачів (цитата; риторичне питання; факт, що змушує задуматися).
2. В основній частині виступу бажано навести якомога більше переконливих фактів, цифр, прикладів для доказу своєї думки. Не тільки виголосити, а й пояснити свою позицію, навести незаперечні докази на її користь.
3. Ваше завдання – зробити зрозумілим ідеї вашого виступу для всієї аудиторії, тому можна використовувати якісь порівняння, повторювати важливі ідеї різними словами, наводити конкретні приклади. Не треба використовувати складних спеціальних термінів.
4. Кінцівка виступу є важливим елементом, тому що її довше за все будуть пам’ятати слухачі. Вона може містити узагальнення відомих раніше положень, яку-небудь яскраву цитату, спонукання аудиторії до дії, виголошення заклику. Найкращий варіант – коли кінцівка містить кульмінацію виступу.
5. Текст виступу повинен бути змістовним, конкретним, без зайвих описів, які будуть відволікати увагу або створювати складнощі для сприйняття, Мова має бути образною, яскравою, без мовленнєвих штампів.
6. Обмежуйте обсяг матеріалу в залежності від наданого вам часу.
Поради щодо манери викладення
1. Будьте привітними. Якщо ситуація допускає, починайте з посмішки. Говоріть виразно, чітко вимовляючи слова.
2. Ніколи не читайте завчасно підготовлену доповідь з папірця, але й не заучуйте її напам’ять слово в слово.
3. Будьте емоційно відвертими, це викликає довіру аудиторії до вас.
4. Акцентуйте важливі слова.
5. Змінюйте тон голосу і темп мовлення, щоб зосередити увагу слухачів.
6. Робіть паузу до і після важливих думок.
7. Не робіть зайвих, невиправданих жестів.
IV. Виконання системи практичних завдань творчого характеру, спрямованих на формування комунікативних умінь і навичок
Спостереження з елементами аналізу
> Прочитайте два тексти виступу на одну тему. Оцініть їх за такими критеріями: 1) зміст, його відповідність темі; 2) послідовність викладення; 3) наявність і переконливість фактів, доказів своєї позиції чи думки; 4) грамотність (лексична, граматична, стилістична сторони виступу); 5) загальний висновок.
Текст 1
ХТО ТАКИЙ ГРОМАДЯНИН?
У шкільних підручниках, художніх книжках, радіо – і телепередачах ми стикаємося з такими термінами, як “країна”, “нація”. “народ”, “держава”. Часто трапляється, що ми ці поняття плутаємо, змішуємо в одне або вживаємо у невідповідному контексті.
Ми з вами – громадяни України, великої країни у центрі Європейського континенту і молодої держави, яка, за історичними мірками, утворилася зовсім нещодавно. Від нас залежить, якою стане наша рідна держава: сильною і розвиненою, з високим рівнем життя її громадян, чи слабкою, залежною від волі інших держав, із незахищеним і малозабезпеченим населенням. Ми обираємо тих людей, котрі управлятимуть державою, ми особисто через громадські організації повідомляємо їм про наші інтереси. Ми, на підставі законів, використовуючи свої права і громадянські обв’язки, зміцнюємо державу, підтримуємо її, допомагаємо подолати кризу. Ось що таке – бути громадянином своєї держави.
Вам відоме. Напевно, і вужче, правове, юридичне значення слова “громадянин” – це громадянин конкретної держави, тобто особа, яка має визначену правоздатність у цій державі чи перебуває під її юрисдикцією. Громадянство – це стійкий правовий зв’язок людини з конкретною державою. У юридичному сенсі всі ми є громадянами України від народження.
Щоб брати реальну участь у яситті нашої держави, нам потрібні спеціальні громадянські знання, уміння й навички. Ми маємо розуміти, чого потребує подальший розвиток нашої держави, хто і як керує державою і суспільством, що в житті України залежить від нас, її громадян, чим і як ми можемо допомогти своїй Батьківщині, а отже, самим собі і своїм рідним, близьким, друзям, щоб жити краще і щасливіше. Участь в обговоренні суспільних питань з метою ухвалення обгрунтованих рішень, врегулювання конфліктів, пошуку спільних засад і утвердження власних прав і обов’язків – істотна складова життя громадян у демократичній країні.
Ми повинні виховати в собі таку рису характеру, як громадянськість – усвідомлення власної ролі в житті суспільства, активне прагнення до вдосконалення, розвитку нашої держави відповідно до демократичних норм і цінностей (За О. Пометун).
Людина є суспільною істотою. Тисячі невидимих ниточок пов’язують людину із суспільством. Вона навчається і працює, ходить у магазин і в гості до інших, їздить у транспорті, відвідує музеї, театри. У суспільстві ми стаємо людьми й налагоджуємо контакти з іншими, тобто спілкуємося. Жодна діяльність неможлива без координації людських дій, узгодження цілей, обміну думками тощо. Завдяки спілкуванню між людьми формуються їхні почуття та переконання.
Текст 2
ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УСПІШНІСТЬ СПІЛКУВАННЯ ЛЮДЕЙ?
Людина здатна нормально розвиватися лише в суспільстві. Тільки спілкуючись з іншими людьми. Відомий вам з дитинства, улюблений герой Робінзон Крузо, силою обставин був відірваний від суспільства. Він важко переживав своє становище й усі роки життя на безлюдному острові мріяв побачити на горизонті корабель, що поверне його до людей.
Саме можливість спілкування з іншими дарує нам радість, хоч інколи й породжує проблеми. Коли проблем багато, дехто спересердя може навіть сказати: “От би втекти зараз на безлюдний острів!” Та через якийсь час, побувши на самоті, ми відчуваємо нездоланну потребу в спілкуванні з іншими людьми.
Правила спілкування мають давні традиції. На згадки про виникнення їх ми натрапляємо задовго до нашої ери: у давніх єгиптян, індійців, китайців, греків та інших народів. У різні епохи їх називали по-різному: правилами пристойності, хорошими манерами, етикетом. Вони охоплюють жести, пози, звичаї, рукостискання, гостинність тощо.
Утім, успішне спілкування залежить не тільки від знання й дотримання звичаїв і традицій, а й від нашої вихованості, ввічливості. Вміння бути ввічливим не передається у спадок, воно розвивається в процесі самовиховання. Дуже важливою є терпимість до інших людей.
Напрочуд важливою є мудрість “золотого правила” поведінки, з яким ми зустрічаємося в Біблії: “Слід ставитися до інших так, як хотілося, щоб вони ставилися до тебе”. Яке легке, зрозуміле правило! Саме воно допоможе нам відчувати іншу людину, передбачати. Як людина поставиться до нашого вчинку, слова, погляду.
Пам’ятайте: доброзичлива, вихована людина завжди впевнено почувається у будь-якому товаристві, обирає правильну поведінку між людьми.
Отже, людина, котра хоче бути успішною в спілкуванні, пам’ятає про правила і традиції, вона ввічлива, толерантна до інших, доброзичлива, прагне порозуміння (За О. Пометун).
Заслуховування й аналіз непідготовлених виступів
> Уявіть, що ви знаходитесь на класних зборах. Зробіть непідготовлений виступ на 3-4 хвилини з теми “Яку професію слід обирати?”
> Проаналізуйте виступи двох-трьох однокласників. До попередніх критеріїв аналізу виступу слід додати такі: манера викладення й уміння триматися перед аудиторією.
V. Підбиття підсумків уроку
Бесіда за питаннями
1. Як ви вважаєте, що таке риторика: наука чи мистецтво?
2. Поясніть слова Цицерона, що стали епіграфом сьогоднішнього уроку.
3. Що, на ваш погляд, найбільш важливе у виступі: зміст чи манера викладення?
4. Що характеризує непідготовлений виступ?
5. Що найскладніше у непідготовленому виступі?
VI. Домашнє завдання
> Випишіть із будь-якого збірника афоризмів чи крилатих виразів висловлювання видатних людей про ораторське мистецтво.
> Підготуйте виступ проблемного характеру на одну з літературних тем:
1. “Я маю в серці те, що не вмирає” (Леся Українка).
2. Проблема історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля”.
3. Пузирі в нашому суспільстві (Актуальність п’єси І. Карпенка – Карого “Хазяїн”).
4. Моє ставлення до синів і невісток Омелька Кайдаша (І. Нечуй-Левицький “Кайдашева сім’я”).
5. Чи справді у Гриця Летючого не було виходу? (В. Стефаник “Новина”)
6. Хто такий Чіпка Варениченко: борець проти соціальної нерівності чи злодій і вбивця? (Панас Мирний “Хіба ревуть воли, як ясла повні”)
Примітка для вчителя. Протягом кількох наступних уроків потрібно заслухати і оцінити підготовлені виступи школярів.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)