8.5. Узагальнення і систематизація набутих знань із стилістики
У 5-7 класах на основі ознайомлення з текстом, його різновидами та структурними елементами закладаються знання про типи і стилі мовлення. У наступних класах знання про стилі мовлення поглиблюються й розширюються. У 8-9 класах ця робота проводиться принагідно під час аналізу текстів різних стилів. Великі можливості для удосконалення стилістичних знань, умінь і навичок містять уроки, проведені на текстовій основі.
У процесі повторення відомостей зі стилістики й аналізу текстів
Спираючись на знання, одержані в 5-7-х класах, учні легко відрізняють один стиль від іншого. Важливо з’ясувати, чим зумовлена своєрідність стилів, які стильові ознаки властиві кожному з них, як позамовні чинники впливають на стилі і якими мовними засобами
Ставимо питання:
– Що впливає на формування стилю? Яка мета висловлювання в певному стилі? Як будуються тексти різних стилів? Яку функцію виконують стилі мовлення? Які основні ознаки кожного стилю?
Вислухавши міркування учнів, підкреслюємо, що на побудову висловлювання в певному стилі впливає сфера, в якій використовується мова. Кожний стиль формується за певних обставин мовлення (тут важливу роль відіграє мовленнєва ситуація). Тексти того чи іншого стилю, залежно від змісту, обставин мовлення і мети висловлювання, виконують різні функції: спілкування, повідомлення, діяння (впливу).
Учні доходять висновку, що розмовний стиль сформувався в неофіційних, побутових обставинах за умов невимушеного спілкування. Зміст мовлення характеризується простим викладом думок, перевагою конкретного над абстрактним. Мета розмовного мовлення: спілкування двох або більше мовців, які прагнуть обмінятися думками, оцінити вчинки людей і подій, посперечатися зі співрозмовником. Стильові риси розмовного стилю: конкретність, розмовна образність, емоційність мовлення, простота, невимушеність, волевиявлення.
Художній стиль сформувався в процесі розвитку художньої літератури. Основна мета його – образне відображення дійсності й емоційний вплив на думки та почуття читача (слухача). Основні ознаки цього стилю: образність, емоційність та експресивність. Тексти художнього стилю відзначаються багатством виражальних засобів. Важливу роль у побудові художніх текстів відіграє їх тематична, ідейна і жанрова різноманітність. Такі ж висновки робляться й про інші стилі – науковий публіцистичний та офіційно-діловий. Ці стилі належать до групи книжних.
На основі повторених відомостей пропонуємо завдання: а) дати визначення стилів мовлення; б) порівняти мовленнєві ситуації, у яких використовуються стилі; в) підготувати усне монологічне висловлювання на тему “Стилі мовлення” за таким планом:
1. Які стилі властиві українському літературному мовленню?
2. Від чого залежить різноманітність стилів мовлення?
3. Що складає поняття обставини мовлення (мовленнєва ситуація)?
4. Що лежить в основі поділу стилів на розмовний і книжні?
5. Як впливає мовленнєва ситуація на розрізнення стилів мовлення?
Корисним є зіставний розбір текстів різних стилів. Він дає можливість формувати в учнів навички стилістичного аналізу.