Узагальнення і систематизація вивченого
& 41. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих – рідна мова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.
М. Рильський
261. І. Подумайте, як найшвидше визначити частину мови. Скориставшись довідником, продовжте висловлювання про самостійні частини мови та особливі форми дієслова.
Іменником називається…
Прикметником називається…
Числівником називається…
Займенником називається…
Дієсловом називається…
Дієприкметником
Дієприслівником називається…
Прислівником називається…
Для довідки
…самостійна частина мови, яка означає число, кількість предметів, їх порядок при лічбі й відповідає на питання скільки? який? котрий? У реченні виступає в ролі підмета, присудка, означення, додатка.
…самостійна частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? У реченні найчастіше є присудком.
…самостійна частина мови, що означає назву предмета і відповідає на питання хто? що? У реченні буває підметом,
…самостійна частина мови, яка виражає ознаку предмета або його приналежність і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? У реченні зазвичай є означенням.
…особлива незмінна форма дієслова, яка означає додаткову дію і відповідає на питання що зробивши? що роблячи? У реченні переважно виступає обставиною.
…самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки та кількість, але не називає їх. У реченні може бути підметом, додатком, означенням.
…незмінна самостійна частина мови, що передає ознаку дії, ознаку предмета або ознаку іншої ознаки і відповідає на питання де? як? яким способом? коли? чому? скільки? якою мірою? для чого? з якою метою? У реченні найчастіше виконує роль обставини.
…особлива форма дієслова, яка виражав ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? У реченні переважно функціонує як означення.
II. Наведіть по два приклади перелічених частин мови. Пригадайте орфограми, пов’язані з написанням іменників, прикметників, числівників, займенників та вивчених у цьому навчальному році дієслів і їх особливих форм, прислівників.
262. І. Виразно прочитайте обидва вірша. Визначте спільну головну думку, що їх об’єднує. Вивчіть за власним вибором один із віршів напам’ять.
Вірш 1 | Вірш 2 |
МОВА Ой яка чудова українська мова! Де береться все це, звідкіля і як? Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва, Бір, перелісок, чорноліс, Є іще й байрак. І така ж розкішна і гнучка, як мрія. Можна звідкіля і звідки, можна і звідкіль Є у ній хурделиця, віхола, завія, Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль. О. Підсуха | МОВА Сію дитині в серденьку ласку. Сійся родися, ніжне “Будь ласка”, Вдячне “Спасибі”, “Вибач” тремтливе Слово у серці, як зернятко в ниві. “Доброго ранку!”, “Світлої днини!” Щедро даруй ти людям, дитино. Мова барвиста, мова багата, Рідна і тепла, як батьківська хата. В. Гринько |
263. І. Користуючись довідником, закінчіть висловлювання.
Незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника, прикметника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні і в реченні, вказує на місце, час, причину, мету дії, називається…
Незмінна службова частина мови, що вживається для з’єднання однорідних членів і частин складного речення, називається…
Незмінна службова частина мови, яка служить для вираження додаткових відтінків значення в реченні або для творення деяких граматичних форм слів, називається…
Особлива частина мови, що виражає почуття і спонукання до дії, але не називає їх, називається…
Слово, що відтворює звуки навколишнього світу, називається…
Для довідки: часткою, вигуком, сполучником, звуконаслідувальним словом, прийменником.
II. Наведіть по декілька прикладів відповідних частин мови з орфограмами в написанні. Підкресліть орфограми, поясніть правопис.
264. І. Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. А ви колись бачили вітряка? Якщо – ні, то уважно роздивіться малюнок і усно опишіть витвір “народних зодчих”.
II. Опишіть інші витвори “народної архітектури”, про які ви дізналися на уроках української літератури та історії.
“З-ЗА ГАЮ КРИЛАМИ МАХАЄ”
Яких тільки конструкцій не створила народна уява невеличкі, мовби на курячих ніжках, вітрячки-карлики з Полісся і велетенські двоярусні будівлі на півдні, що виднілися за кілька кілометрів. Жоден вітряк практично не повторювався – народні зодчі в такий спосіб намагалися увічнити своє небуденне мистецтво.
Історія вітряка – це, образно кажучи, історія нашого традиційного побуту. Адже де, як не біля млинів-вітряків, у давнину люди збиралися гуртом, ділили радість і смуток.
У багатьох піснях, легендах, приказках та прислів’ях опоетизовано невтомного трудівника. Увічнено образ вітряка і в художній літературі. З особливою любов’ю та теплотою змалював одвічних сільських вартових і Т. Г. Шевченко:
Ставок, гребелька і вітряк З-за гаю крилами махає.
І дуб зелений, мов козак,
Із гаю вийшов та гуляє…
Вітряки нині стали вже рідкістю. Проте культура й освіченість будь-якого народу оцінюється по тому, як ставляться нащадки до своєї історії, своєї минувшини. Отож, щоб не переривалися довгі східці нашої пам’яті, мусимо берегти для прийдешніх поколінь вітряка на околиці (За В. Скуратібським).
ІІ. Поясніть, як ви зрозуміли зміст останнього абзацу.
ІІІ. Випишіть слова з уже вивченими орфограмами. Назвіть частини мови, якими вони виражені. Сформулюйте орфограми. Наприклад: з-за – прийменник, орфограма “написання прийменників через дефіс”.
265. І. Уважно перечитайте епіграфи до параграфів. Підготуйте висловлювання на одну з тем за власним вибором.
1. “Мова цілюще народне джерело”.
2. “Щире слово, добре діло душу й серце обігріло”.
3. “Значення мови в житті людини, народу”.
Вигук | Похідний чи Непохідний | Які почуття передає (емоційні чи волевиявлення) | Особливості на Писання (якщо є) | Розділові |
(2 votes, average: 3,00 out of 5)