Політологічний словник
Веймарська конституція – конституція Німеччини, що діяла з 1919 до 1933 р. Прийнята 31 липня 1919 р. Установчими зборами в м. Веймар.
В. к. стала результатом буржуазної революції в листопаді 1918 р., у процесі якої кайзер Вільгельм II зрікся престолу й втік до Голландії. Це була найбільш ліберальна й демократична конституція того часу. Вона була кроком вперед порівняно з конституцією Бісмарка 1871 р. В. к. зміцнювала єдність Німеччини, зберігаючи певну самостійність за окремими землями в межах єдиної держави.
Стаття 1 проголошувала:
В. к. мала багато серйозних недоліків. Система пропорційного представництва й голосування за списками полегшували появу нечисленних партій, що унеможливлювало утворення в рейхстазі стабільної більшості. Надання президенту вкрай широких повноважень при “надзвичайних обставинах” призвело до того, що правляча верхівка змогла підготувати прихід гітлерівської диктатури (1933 р.), в умовах якої В. к. не діяла, хоча формально і не була скасована.
Конституция буржуазных стран: В 2 т. – Т. 1. – М.; Л.; 1935.
Р. Марутян