ВІДДІЛ ХВОЩЕПОДІБНІ

Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН

Тема 2. ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ

§31. ВІДДІЛ ХВОЩЕПОДІБНІ

Особливості будови. Буваючи наприкінці весни біля водойм чи на луках, ви, напевно, звертали увагу на невеликі трав’янисті рослини, схожі на маленькі сосонки, з жорстким стеблом і дрібними лускатими листочками (мал. 74; 75). Вони належать до відділу Хвощеподібні. Особливості їх будови можна розглянути на прикладі хвоща польового. На відміну від плаунів, його пагін почленований на вузли та міжвузля. У вузлах стебла кільцями розміщуються бічні гілочки.

Листки – у вигляді вузьких зубчиків. Вони охоплюють стебло, утворюючи піхву, що прикриває вузол із ніжною твірною тканиною, яка забезпечує ріст рослин у висоту. Росте хвощ завдяки збільшенню міжвузлів. Такий ріст називається вставним, або інтеркалярним.

Оскільки листки у хвоща польового недорозвинені, то процес фотосинтезу здійснює стебло. У стеблі хвоща багато кремнезему, тому воно жорстке на дотик. Хвощ польовий, як і більшість інших хвощів, має однорічні пагони. На зиму в грунті залишаються підземні пагони (кореневища з бульбочками) із запасом поживних речовин. Навесні утворюються спеціалізовані

безхлорофільні пагони, які влітку відмирають і замість них з’являються зелені фотосинтезуючі. Якщо хвощ польовий поселяється на городах чи полях, боротися з ним важко, бо він має добре розвинене кореневище.

Особливості розмноження. У життєвому циклі хвощеподібних, як і у більшості спорових рослин (крім мохів), переважає спорофіт. Він представлений безхлорофільним весняним пагоном. На його верхівці розвивається спороносний колосок із спорангіями (мал. 74). У них достигають спори, які мають специфічні вирости – елатери (від грец. “елатор” – “погонич”). За допомогою елатер спори зчіплюються в клубочки і поширюються вітром. Проростати спори можуть лише у вологому грунті, де з них виростає заросток. Він має вигляд зеленої розчленованої пластинки. Подальший розвиток хвоща подібний до розвитку плаунів.

Поширення та різноманітність. Хвощеподібні виникли майже одночасно з плаунами близько 400 млн років тому. Вимерлі рослини були переважно деревами до 30 м заввишки.

Сучасні хвощеподібні – винятково трав’янисті рослини. У світовій флорі їх відомо близько 30 видів, із яких в Україні зростає лише 9. Хвощеподібні поширені на всіх континентах, немає їх лише в Австралії та Новій Зеландії. Усі види хвощів вологолюбні. їх можна знайти на луках, болотах, берегах водойм, у лісах та на полях. Навіть назви різних видів хвощів пов’язані із середовищем їх існування (хвощ болотяний, хвощ польовий, хвощ лісовий тощо). У Карпатах та на Поліссі росте хвощ великий заввишки до 1 метра (мал. 75,1). Це найдавніший за походженням у вітчизняній флорі хвощ.

 ВІДДІЛ ХВОЩЕПОДІБНІ

Мал. 74. Хвощ польовий: 1 – весняний пагін (а – спороносний колосок); 2 – літній пагін

 ВІДДІЛ ХВОЩЕПОДІБНІ

Мал. 75. Хвощеподібні: 1 – хвощ великий; 2 – хвощ рябий; З – хвощ польовий

Хвощі – багаторічні трав’янисті рослини. Панівним поколінням у їх життєвому циклі є спорофіт. Основні ознаки хвощеподібних – розчленування стебла на вузли та міжвузля, недорозвинені листки у вигляді зубчиків. Хвощ польовий має два типи пагонів: весняний та літній, у яких накопичується кремнезем.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ВІДДІЛ ХВОЩЕПОДІБНІ - Біологія


ВІДДІЛ ХВОЩЕПОДІБНІ