Види простих речень

Урок № 10

Тема. Види простих речень

Мета: повторити та узагальнити знання учнів про поділ речень на двоскладні та односкладні, поширені та непоширені, повні і неповні, а також про речення, ускладнені звертаннями, вставними словами (словосполученнями), словами-реченнями та вигуками.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації здобутих знань.

Обладнання: підручник.

ХІД УРОКУ

I. Повідомлення теми та мети уроку.

II. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

V Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу (поділ речень на прості і складні, двоскладні й односкладні, поширені та непоширені; види речень за метою висловлювання та інтонацією).

III. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

V Попереджувальний диктант.

Визначити вид кожного з речень за метою висловлювання та інтонацією. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Вказати складні речення. Вказати речення, ускладнені звертаннями, пояснити розділові знаки в них.

Гримотять литаври. Стяги пломеніють. Ген високе сонце осяває путь. А попід горою яром-долиною козаченьки славні у похід ідуть. Слава їх чекає, смерть на них чигає – все те буде потім, в клекоті боїв. Нумо, браття, пісню! Гей, кобзарю, де ти? Вшкваримо, щоб гук наш до небес злетів! (М. Олійник)

Осінь записалась в рекетири… Лиш червінним золотом бере. Що

їй ваші офіси й квартири? Осінь трусить гаманці дерев! А колись схилялась над мольбертом, акварель розводила дощем. Осінь мила, ти ж була поетом! Пригадаю, а на серці щем… Стільки скарбів роздала без смутку, хоч сама ходила босоніж! О моя запроданко, рекрутко, рекетирко! Ти мені облиш! (Г. Хмільовська )

V Робота з підручником.

1) Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 108, інтонування різних за метою висловлювання речень).

2) Усне виконання вправи 230.

V Пояснювальний диктант.

Вказати речення прості та складні, серед простих – двоскладні та односкладні, поширені та непоширені, повні й неповні.

У дитинстві – білий сніг. У юнацтві – чистий сміх. У дитинстві – неділя. У юнацтві – надія (О. Письменков), Життя прекрасне навіть і тоді, як ти по горло в крижаній воді (П. Біба). З усіх доріг – мені горить одна. З усіх пісень – в мені живе єдина. Єдина соломинка рятівна – довіку корінь батьківський, людино (А. Шевченко). Приходить прозріння, сильніше од смерті й любові: лишилася нам Україна в народних піснях та ще в незнищенному, вічному геніїв слові (В. Баранов). За що вмирати ще, як не за Україну?! А хто за неї вмер – відразу вмер за все! (М. Самійленко). Вічно буде історія вчити, що дорога до правди – крута. У перемоги батьків – не злічити. А поразка – завжди сирота (П. Сиченко). …Приходив князь. Хотів киян хрестити. Але була вже мертвою вода (О. Пахльовська).

V Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу (інтонування речень, ускладнених звертаннями та вставними словами).

V Диктант із коментуванням.

Вказати речення, ускладнені звертаннями, вставними словами, словами-реченнями та вигуками. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Визначити вид кожного речення за метою висловлювання та інтонацією. Підкресливши в кожному з речень граматичну основу, вказати речення прості та складні. Які з речень є двоскладними, які – односкладними?

Від нас так багато залежить, мій брате. Ми обрали свій шлях. Тільки час і Вітчизну не владні обрати (С. Борщевський). Не така, на жаль, дорога випала… (В. Забаштанський). О, як то тяжко тим шляхом ходити, де люди всі отарою здаються… (Леся Українка). Певно, колючою буде дорога… А пригорнутись немає до чого. Душу до скніння не приневолюй! На Україну! Додому, додому! (М. Самійленко). То що ж нам – умерти? На кого ж покинем тоді це небо і шлях, ці степи, ці тополі у січні? Мов лики святих, проступають на чистій воді Шевченкові думи. І з ними ми будемо – вічні! (В. Баранов). Так! Я буду крізь сльози сміятись! (Леся Українка). Ні, ні! Не стишу рвійних кроків і не заллюсь сльозами я! …О гайдамацька кров моя! (П. Василенко). Так, найстрашніші на світі із втрат – втрата Любові і втрата Надії (В. Вітт). Нароблена батьківська хато, пекучість і щастя зерна! Так, нас у Вітчизни багато! Хай кожному світить вона! (М. Каменюк).

V Робота біля дошки.

Записати речення, підкреслити в них члени речення. Зробити повний синтаксичний розбір одного з речень (усно).

І неповторність кожної хвилини шукає шлях від болю до перлини (Л. Костенко). Слова прощального привіту вже осінь пише на листках, прив’ялу квітку, ще не вкриту, вкриває золотом в кущах (О. Журлива). Тобі, народне слово, в славі й цвіті сам Бог велів перемагати й жити! (В. Соколов).

V Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу (інтонування речень з однорідними членами).

V Навчальний диктант.

Вказати речення, ускладнені однорідними та відокремленими членами речення. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

Нероздільна людська родина, наша мова і наша кров. І єдиній моїй Україні – нероздільна моя любов (Л. Полтава). Перше слово – Мати, друге – Україна, так учився розмовляти я, мала дитина. Кожне слово пахне, мов листочок м’яти, та, мов квітка з короваю, пахне слово Мати (Д. Павличко). На соняху – аж поруділі – джмелі під вечір теж примовкли, однак лишаючись при ділі… Я лишу по собі те, що й інші… А, крім того, може, зшиток віршів (М. Самійленко). Блажен, хто сіє у народі зерно, найкраще на землі, зерно любові, братства, згоди в громаді, в хаті і сім’ї (О. Кониський).

V Робота з підручником.

Виконання вправи 241 (усно).

V Навчальний диктант.

Розповісти про види речень за метою висловлювання та інтонацією, ілюструючи свою розповідь прикладами з тексту. Визначити стиль тексту, свою думку обгрунтувати. Чи зустрічаються окличні речення у текстах наукового та ділового стилів? Наскільки поширені вони у текстах художнього та публіцистичного стилів? Чому?

Убиймо у собі малість! Щодня, щохвилини втовкмачуймо у свою свідомість ідею першості людської свободи! Без визнання особистої незалежності гине нація. Чи ж то наша вина, що в сиву давнину відмовилися предки наші від корони, визнавши зверхність візантійського патріарха? Чи ж винні ми, що, втративши княжу владу, предки наші не зуміли витворити в собі поняття держави? Що витворилося в нас рабське прагнення чужої коронованої влади?

Подай нам, Господи, силу відстояти висоту свого духа! Не дай злінивитися і в лінивстві змаліти, висуши уста наші спрагою свободи, відбери в нас рабську готовність вибирати між волею і неволею!.. У міцни нас, Всевишній, державністю розуму! (110 слів) (За Р. Іваничуком)

ІV. Підведення підсумків уроку.

V. Домашнє завдання.

§ 12, вправа 242.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Види простих речень