Predmety


СВЯТО БУКВАРЯ

Вступне слово вчителя

– Благословенна та ясна година, коли Буквар бере до рук дитина… Яка це відповідальна мить! З цього часу в житті дітей розпочинається новий період, бо Буквар – це перша сходинка до знань.

Учні (по черзі)

1. У нашій школі

Дуже гучне свято.

І прийшло до нас у гості

Друзів так багато.

2. Любі гості, мами й тата,

В нас Букварикове свято!

Добре, що прийшли до нас

У перший клас.

3. Раді ми усім вам дуже,

Веселіться з нами, друзі,

Дідусі й бабусі,

Наші тата й мами.

4. Є червоних днів багато

На листках календаря,

А між ними – й наше свято –

Вшанування Букваря!

5. День вітання і прощання,

Свято наших Букварів.

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів.

6. І дзвінок веселий кличе

Першокласників на свято:

– Не запізнюйтесь! Пошвидше!

Час з Буквариком прощатись!

7. Буквар взяли ми перший раз,

Як прийшли у перший клас.

І як нам радісно сказати:

Усі (разом). Тепер вже вміємо читати.

8. Літера перша і перше слово,

З книгою перша серйозна розмова.

Перша сторінка і друга сторінка,

Перша тривога і перша оцінка.

Навчився читати наш дружний клас,

Усіх привітати ви можете нас.

9. Є книг багато – радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

Але одна – усім книжкам начальник,

І звуть її по-простому – …

Усі (разом). Буквар.

Учитель. Свято це – Букваря, а його самого чомусь немає. Може, коли ми складемо з літер його ім’я і покличемо голосно: “Букварику!” – він з’явиться?

Букварик

Діти любі, добрий день!

Радий вам я дуже!

Як почув я дінь-ділень,

Поспішив до друзів!

Я – веселий Букварик,

Весело співаю,

Бо чудове свято в нас

Весело лунає.

Я – щасливий Букварик,

Я тому радію,

Що всі діти в першім класі

Вже читати вміють.

Танок “Чотири букви і Буквар” виконують “букви”: У, Р, О, К.

10-й учень

Ми навчилися писати,

Гарно тексти читати

І задачі розв’язуємо всі

А сьогодні на святі

Ми приносим подяку,

Перша книжечко наша, тобі.

Буквар

Ну, а зараз, любі діти,

Всі гуртом ми розберем,

Як ви вчились,

Чи зі мною – Букварем –

Весело дружили?

А для гарного початку

Загадаю вам загадки.

Загадки

– Біла нивка невеличка,

Там розсипана пшеничка.

Очками її зберем,

А думкою розімнем.

Каже мудра мишка:

“Що це буде?” (Книжка)

– Є чарівник у школі в нас,

А ну пізнайте, хто він?

Озветься – тиша йде у клас

Озветься ще раз – гомін.

Щоб не спізнитись на урок,

Нам голос подає… (дзвінок)

– Він долає першу в світі

Книгу мудрості – Буквар.

Ви впізнали його, діти?

Ну, звичайно, це… (школяр).

Буквар. Молодці, діти! А тепер я всіх запрошую в подорож до міста Буквограда. Як ви гадаєте, хто живе у цьому місті?

Діти. Букви та звуки.

Буквар. Так. Почнемо екскурсію з алеї Голосних. Де мої помічниці?

Звучить музика. Входять діти з табличками, на яких зображені букви А, О, У, Е, Й, І.

Буквар. А ось і вони! Літери відомі, кожному знайомі.

Звучить музика.

Літери, що позначають голосні звуки

Ми – літери незвичні,

Ми дуже симпатичні,

Бо кожна жарт, чи віршика,

Чи казочку несе.

Голосні можуть співати,

Плакати й кричати,

У темному лісі гукати,

І дитину колисати.

Заспіваймо, друзі!

ПІСНЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

А-а-а, а яблучка два.

Два яблучка червоненькі

Несе донечка для неньки.

А-а-а, а яблучка два.

Е-е-е. Де то мама, де?

Мама квіти поливає

Та й до діток поглядає.

Е-е-е, – ось вже мама йде.

І-і-і – лошатка малі.

Є у них чотири ніжки,

Коло воза біжать пішки.

І-і-і – лошатка малі.

И-и-и, а хлопчики три.

У канаву троє впали

І голосно закричали.

И-и-и – плакали всі три.

О-о-о – яєчко одно,

Знесла курочка чорненька,

Знайшла дівчинка маленька,

О-о-о – яєчко одно.

У-у-у – песик на шнурку.

Цуценяток 5 кудлатих

Полягали коло хати.

У-у-у – песик на шнурку.

Буквар. Це, діти, 6 букв, що позначають тільки голосні звуки, а є ще й такі, що можуть позначати два звуки. Назвіть їх. (Показує букви на плакаті “Буквоград” – Я, Ю, Є, Ї.)

Входять діти з цими табличками.

Проводиться гра “Слова на букву я”.

Буквар. Запам’ятайте, діти: букв, що позначають голосні звуки, всього… 10. А тепер з алеї Голосних вирушимо до проспекту Приголосних. По цей бік вулиці живуть дзвінкі приголосні. Ось послухайте, що вони про себе розкажуть.

Буквар. А тепер продовжимо екскурсію вулицею Глухих звуків. Вони вміють шипіти “ш-ш-ш”, свистіти “с-с-с”, фиркати “ф-ф-ф”. Та вони про себе й самі розкажуть.

Виходять учні із табличками Б, В, Г, Г, Д, Ж, Й, З, Л, М, Н, Р розповідають вірші про ці букви.

Буква ь

Не забудьте ви про мене –

В алфавіті я в потребі.

Хоч я – буква, а не звук,

Та я завжди тут як тут.

Ну, яка Волинь без мене,

Чи, скажімо, осінь, лебідь?

Львів і лось, альбом і вість,

Батько, сіль, дідусь і гість?

Є у слові м’який знак –

Красивіше воно так.

Що ви хочете кажіть,-

Мені в мові жить і жить!

Буквар. Ось ви і познайомились з усіма мешканцями Буквограда. Час завершувати нашу подорож. Але, здається, до нас гості…

Учитель. А ви хто такі? Хто вас запрошував на свято?

Ледащо. У тому й справа, що про нас забули.

Я – ледащо, не абищо.

Я роботу не шукаю

(Аби як чого не вийшло).

Я роботу не люблю,

Краще солодко посплю.

Двійка

А мене ви упізнали?

Я ваш найкращий друг – двійка!

Хто хоче зі мною дружити?

Не хочете? Ну й не треба!

Лінивиця. А чого це ви всі тут зібралися? Вам не ліньки? Краще б удома на ліжку лежали. Що? Букви вчити?! Навіщо? Яка з того користь? Спробуй всі вивчити (тикає пальцем): оце бублик якийсь (О), а це – наче хвіртка (Й).

Звучить пісня “Засмутилось кошеня”.

Учитель. Який сором, Лінивице! У твоєму віці літер не знати! Ти подивися, як читають діти. Я запрошую їх прочитати не прості слова, а слова, в яких розсипані букви:

Гра “Хто перший складе слово”

Е, с, в, а, н (весна);

А, о, л, к, ш (школа);

О, ш, з, и, т (зошит).

– Цікава гра! Бачиш, Лінивице, як важливо знати літери. Раджу й тобі не лінуватися, а за розум братися, за Буквар.

Лінивиця. Не хочу я вчитися, це ж треба букви запам’ятовувати… Склади читати, писати. Ні, я краще буду з Двійкою пустувати.

Двійка

Не пущу вас далі я,

Тут територія моя,

Всіх зачаклую,

Цариця “двійок” – я.

Ледащо

А цю книжечку – Букварик –

Треба вкрасти. От і все.

Діти вчитися не будуть,

Букви швидко всі забудуть!

Двійка

От тоді настане час!

Просто клас!

Буду я тут панувати,

Нікого до школи не пускати.

Забирають Букварика.

Лінивиця. Ну що, засумували? Тепер не треба вам уроки вчити, можна поспати.

Двійка. Можна й потанцювати, пострибати.

Ледащо (повертається)

І чому такі сумні?

Дуже я люблю казки.

Як розкажете мені

Казочку цікаву,

Може, випущу тоді

Книгу капосну оту!

Вистава музичного театру – “Чарівник Смарагдового міста” (уривок).

Двійка повертає Букварика.

Буквар. Я побачив, які ви талановиті, дружні, веселі, і привів вам гостю. Не хочеться з вами прощатися, але я мушу поспішати.

Учень

Беру Буквар останній раз,

Несу його у рідний клас.

І рідній книзі у журбі

Шепочу: “Дякую тобі!

Бо перша книга ти моя!

Тепер читати вмію я.

На світі книг багато є,

Я серце їм віддам своє”.

Виконується пісня “АБВГДейка”.

Кілька місяців дружили

З цим веселим Букварем,

Букви добре всі завчили,

Дружно з ними ми живем.

Приспів:

Абевегедейка, абевегедейка –

Це навчання, а не гра.

Абевегедейка, абевегедейка,

Азбуку знає дітвора.

Прощавай, Букварику-друже,

Ми вже вивчили тебе,

Нам було цікаво дуже,

Та вже Читанка нас жде.

Приспів.

Буквар. Дякую вам за добрі слова!

Всі літери прочитані,

Усіх їх – 33.

Тепер дітей учитимуть

Підручники нові.

Хочу познайомити вас з тими, хто вестиме вас далі країною Знань.

Читанка

Не сумуй ти, брате мій,

Я ось Читанкою звусь.

Що не встиг ти доробити,

Я за все оте візьмусь.

Вирощу я всіх діток,

Навчу читати і писати.

Батька й неньку шанувати,

Україну прославляти.

Я, Читанка нечитана,

Навчатиму ваш клас.

Я, з вами говоритиму

Про наш прекрасний час.

Математика

Щоб весело гулять,

Уроки треба виконать,

Наука дуже точна я –

Вам треба мене знать.

Рідна мова

Багатий світ незвіданий:

І сонечко на всіх.

Хто мову має рідную –

Багатший від усіх.

Учитель. Нові підручники ще принесли нам чудову гру, щоб перевірити вашу уважність. Гра має назву “Це все я, це все я, це компанія моя”.

Учитель читає запитання. Якщо це про вас – відповідаєте словами “Це все я, це все я, це компанія моя”, якщо ні – то “Це не я, це не я, не компанія моя”.

– Хто співає, веселиться і роботи не боїться?

– Хто із вас такий хороший – засмагати йде в калошах?

– Хто із вас хоч раз хворів через те, що зошит з’їв?

– Хто із вас, скажіть лишень, зарядку робить кожен день?

– Чи багато серед вас невмивах приходить в клас?

– Хто пройти ладен півсвіту, щоб Букварика зустріти?

Учитель. Молодці, діти! Добре старались, гарно вчились. Букварик теж задоволений вами. Але Букварикові потрібно прощатись, йому потрібно поспішати, щоб навчити читати і писати ще багатьох майбутніх першокласників.

Учні дякують Букварикові за все, чого він їх навчив.

Буквар

Діток цих всього навчайте,

Бо ж самі багато знаєте.

А ви, дітки, не лінуйтесь,

До уроків всі готуйтесь.

Бо в народі кажуть так:

Книжка – диво є велике,

Всіх вона навчає.

І дорогу в світ широкий

Для нас відкриває.

Вручає дипломи.

Буквар

Я вас прошу не лінуватись

І вчить уроки день при дні.

І берегти книжки!

Віднині – найперші друзі вам вони.

Буквар іде.

Звучить пісня “Прощавай, Букварику!”

Учні виконують пісню (на мелодію пісні “Пусть бегут неуклюже…”).

Ми уже не малята,

Не маленькі дошкільнята –

Цілий рік в школі вчилися ми.

Нашу вчительку любили,

Всі слова її ловили

І в усьому наслідували.

Ми читаєм і рахуєм,

Додавати вмієм всі.

Ой, як жаль нам, що не підем

В перший клас ми всі. (Двічі)

Букварі прочитали,

Сто задач розв’язали,

Кожну букву виводили ми.

Наші тати й матусі,

Ви були для нас – як друзі,

Разом з нами училися ви.

Ми спасибі скажем щиро

І учительці, й батькам.

За турботу, за терпіння

Щиро дякуємо вам. (Двічі)

Учитель

І вам, шановні батьки,

Спасибі хочу я сказати

Із щирим вчительським теплом

За ночі, ті, що недоспали,

Коли задачі ви рішали,

За вірність прикладів і вправ

І за малюнки з малювання –

Тут кожен батько участь брав.

Це перший крок.

Попереду – ще 10 років.

Отож, навчайтеся, батьки,

І кожен день робіть уроки.

Учитель. Дорога класна родино, шановні гості! Наше свято добігає кінця. Ми щиро вдячні всім, хто завітав до нас на наші перші жнива. Сподіваємося, що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться в серцях нашого найдорожчого скарбу – дітей – назавжди.

Дні дитинства – наче плин води.

Проліта дитинство, та у спадок

Зостається пісня, повна згадок,

Пам’ять зостається назавжди.

У подарунок, на згадку про перше родинне свято, Буквар вручає дітям книжки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
СВЯТО БУКВАРЯ - Плани-конспекти уроків по українській мові