ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ
Урок № 22
Тема: Види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні). Окличні речення. Розділові знаки в кінці речень
Мета: ознайомити учнів з класифікацією речень за метою висловлювання, дати поняття про спонукальне речення; уточнити поняття про окличне речення; формувати вміння правильно інтонувати речення; виховувати любов до рідного краю, до рідної мови, до природи; розвивати емоції, спостережливість, культуру мовлення.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання:
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
Робота біля дошки.
Записати, у кожному реченні підкреслити граматичну основу. Вказати речення з двома головними членами та речення з одним головним членом.
Вечоріє. В полі пахне вогким осіннім зіллям. Адже кожна пора року розливає по землі особливі пахощі. Ще вчора тут щебетали ластівки. Сьогодні немає жодної пташини. Тільки тихий вітер шелестить жухлою травою. Нудьга.
За О. Копиленком.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Опрацювання таблиць.
ВИДИ
Розповідні | Питальні | Спонукальні |
Містять повідомлення, розповідь про щось. | Містять запитання, на яке передбачається відповідь, або запитання, що не вимагає відповіді. | Містять наказ, вимогу, заклик, прохання, побажання, пораду тощо |
Легенький вітерець повіяв. (А. Камінчук.) | Яка тобі найгарніша в цілім світі мова? (Є. Лещук.) | Люби життя, люби людей, природу. (Б. Лепкий.) |
ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА ЕМОЦІЙНИМ ЗАБАРВЛЕННЯМ
Окличні | Неокличні |
А) розповідні Б) питальні В) спонукальні Є окличними, якщо виражають емоційні переживання мовця або його емоційне ставлення до того, про що в реченнях йдеться. | А) розповідні Б) питальні В) спонукальні Не виражають особливих емоційних переживань мовця. |
Погляньте! Погляньте! Яка благодать! Дивіться! Метелики з неба летять! Олександр Олесь. | Погляньте, погляньте, яка благодать: метелики з неба летять і летять. Олександр Олесь. |
Робота з підручником. Виконання вправи 116 (усно).
Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 47).
Виконання вправи 118 (усно).
Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 49, окличні і неокличні речення).
Прочитати діалоги за особами, правильно інтонуючи кожну репліку. Вказати окличні речення.
– Ти вже повчив уроки?
– Якщо йти до магазину, то ще ні, а якщо гуляти, то вже!
– Чому ти так пізно повернулася додому?
– Я була в Марійки – допомагала їй робити уроки.
– Та вона ж відмінниця!
– Я допомагала Марійці робити мої уроки.
– Який твій найулюбленіший предмет?
– Телевізор!
ІV. Виконання вправ на закріплення.
Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. З’ясувати вид кожного речення за метою висловлювання. Вказати речення окличні та неокличні.
1. Як швидко літо проминуло! Прийшла осінняя пора. Немов на крилах полинуло кохане літечко з двора!.. (Олена Пчілка.) Що з того, що осіннім чарам прийде кінець? Але в цю мить баштан жовтіє понад яром. Курінь безверхий ніби спить… (М. Рильський.) Куди ти ділась, річенько? Воскресни! У берегів потріскались вуста. (Л. Костенко.)
2. Як пахне хліб? Ви знаєте, як пахне хліб? Він пахне солодко, як пахнуть меду соти. (Л. Забашта.) Так тонко пахне яблуневий цвіт! Отак мені моє дитинство пахне. (В. Стус.) Скільки відтінків має чекання! В ньому все перше… І перше й останнє… (П. Воронько.) Що краще є від простих слів, коли вони із серця ллються! (М. Рильський.) Як добре жити при свічках каштанів! (Є. Гуцало.)
Пояснювальний диктант.
Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.
1. Люби свій край! Як океан, глибока, твоя любов нехай не тоне в млі! (В. Сосюра.) Що для мене рідна мова? Весняний пташиний спів? Гомін тихої діброви? Чи віночок дивних слів? (С. Коваль.) Кажеш, наша мова не дається? Душу лиш відкрий! Сама віллється. (Д. Білоус.) Як не любить ту мову нашу? Мені вона найкраща в світі, гарніша, ніж весняні квіти… Не заміню тієї мови! Її ніколи не віддам в поталу недругам! Не дам над нею кпити і сміятись! (П. Вакуленко.)
2. Люби природу не для себе, люби для неї. (М. Рильський.) В лісі я збирав росу і додому вже несу на долонях і на скронях… Бачив хтось таку красу? (С. Довженко.) Ходім в поля! Ходім в луги й до лісу. Ходім завжди! Ходімо знов і знов. Лиш подивись під ноги, оглянися! Яке письмо в землі! Яке письмо! (Є. Гуцало.)
Самостійна робота.
Переписати. У кінці кожного речення поставити потрібний розділовий знак (подаємо речення без їх вилучення). Визначити вид кожного речення за метою висловлювання. Вказати окличні речення.
1. Живе одинока людина. Чому ж ми проходимо мимо? Чому ж ми не прийдемо в хату, її не покличем з собою? (Л. Забашта.) Ластівки тікають із Європи. Що поробиш? Скрегіт, регіт, рев, чад, бензин, вібрації, галопи… Птиці мертві падають з дерев! (Л. Костенко.) Скажете, що це дрібні пригоди? Скрізь циклони, нестійкі погоди… Не дрібні! Бо ластівки й народи зроду на одній живуть землі. (П. Воронько.) Кому ж, коли не нам, міцними буть, як криця? Кому ж, коли не нам, свій рятувати дім? Ходім, сп’ємо з прадавньої криниці! (Л. Красицька.)
2. Беріть кошика і гайда в ліс. Тільки приглядайтеся пильно. Знаєте, які гриби хитруни? З кожним грибником у піжмурки граються. Красноголовці з осиками приятелюють. Попід ліщиною ніби кріт купки нагорнув. Розгрібайте обережно! Там грузді причаїлися. А он біля пеньків хороводи водять опеньки. Учіться шукати тільки хороші гриби!
За Г. Демченко.
3. Вечір. Сивий туман заплутався в деревах. Темно. Раптом біля мене щось вибухнуло! Звук схожий на легкий постріл. Невже каштан впав? Йди сюди! Який же ти гарний!
Ще один каштан вистрибнув із зеленої шкаралупи і покотився. Куди він котиться? Невже каштан хоче наздогнати літо? Чи він рветься привітати осінь?
У пору стріляння каштанів ластівки сунуть табунами на південь. Польові миші ховають під землю зерно. Стріляння каштанів сповіщає про початок осені. Знай це!
З журналу.
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання.
П.7, виконати вправу 120 або скласти текст на тему “Осінні турботи” (обсяг 4-6 речень), використавши в ньому різні види речень за метою висловлювання та інтонацією.