Висування кандидата ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Висування кандидата – процедура у виборчому процесі, що здійснюється відповідно до закону і формалізовано відображає початок участі у балотуванні кандидата. Висування здійснюється згідно з встановленими законом правилами, як варіант – протокол (рішення) засідання трудового колективу, що був суб’єктом виборчого процесу в радянський період та перші роки після проголошення незалежності України; рішення зборів виборців, що поширено в більшості країн, де використовується мажоритарна виборча система, а також

висування осередками партійних організацій. Можливі й інші варіанти, загальною характеристикою яких є колегіальність рішення. Це свідчить про те, що кандидат відображає певні колективні (групові) настрої та інтереси. Разом з тим існує варіант самовисування кандидата через певні процесуальні правила, які існують у виборчому законодавстві. Такий варіант надає максимально широкий доступ до балотування, як правило, він існує поряд з іншими формами висування кандидата. Відмінна ситуація щодо висування кандидата існує в разі пропорційної виборчої системи, коли висування є внутрішньою справою політичних

партій, проте воно здійснюється згідно з регламентацією. Специфіка такого висування полягає в тому, що визначається не тільки те, хто висувається кандидатом, а й те, яке місце посідатиме в списку, тобто до виборів колегіальним рішенням партійних органів встановлюється потенційна можливість стати депутатом. Місце у списку (так називається документ колективного висування кандидатів від політичної організації – партії, блоку тощо) впливає на черговість здобуття мандата в разі перемоги партії (партійного списку) на виборах. У свою чергу балотування відбувається не індивідуально кандидатами, а списком кандидатів, останні можуть бути відкритими, що в такому разі дає змогу висунутим кандидатам бути не пасивними учасниками списку і залежно від зібраних голосів пересуватись щаблями списку. Після акту висування кандидатів відбувається реєстрація та подальше їх балотування, реєстрація партій як учасників виборчого процесу та їх списків з кандидатами.

Законодавство України про місцеве самоврядування. Збірник законодавчих актів. – К., 2001; Філософія політики: Короткий енциклопедичний словник / Авт.-упоряд.: В. П. Андрущенко та ін. – К., 2002; Юридична енциклопедія: В 6 т. / Ред-кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К., 1998. – Т. 3.

Р. Балабан

(2 votes, average: 4,50 out of 5)

Висування кандидата - Довідник з політології

Схожі записи:

Поняття демократії Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ДЕМОКРАТІЯ ЯК СПОСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ 1. Поняття демократії Демократія в перекладі з грецької – “влада народу”, “народовладдя” (demos – народ...
Британська співдружність Політологічний словник Британська співдружність (до 1947 р.- Британська співдружність націй)- об’єднання Великобританії і її колишніх колоній, які здобули незалежність. Б. с. була сформована Вестмінстерським статутом...
Мажоритарна виборча система Політологічний словник Мажоритарна виборча система (фр. majorité – більшість) – один із різновидів виборчих систем. Особливістю М. в. с. є голосування по одномандатному виборчому округу...
Бар’єри влади Політологічний словник Бар’єри влади (barriers of power) – 1) певні перешкоди, які влада змушена долати в процесі свого існування, діяльності; 2) перешкоди, які створює сама...
Нагорна Лариса Панасівна Політологічний словник Нагорна Лариса Панасівна (14.06.1932, м. Київ) – дослідник політичної історії України, етнополітолог. Доктор історичних наук (1975), професор, лауреат премії ім. Д. Мануїльського (1987)....
Відродження української політичної думки Політологічний словник Відродження української політичної думки – процес, що розгорнувся на українських землях з 20-30-х років XIX ст. Українська нація, розділена між двох імперій –...
ВОЖДИЗМ ВОЖДИЗМ – тип владних відносин, ідо грунтується на особистій відданості особі, яка має верховну владу. Поширений в ідеологізованих жорстко централізованих суспільствах як ієрархія владних установ...
Магістральні вектори внутрішньої і зовнішньої політики України на сучасному етапі – ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ. ТЕНДЕНЦІЇ СТАНОВЛЕННЯ Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ. ТЕНДЕНЦІЇ СТАНОВЛЕННЯ 3. Магістральні вектори внутрішньої і зовнішньої політики України на сучасному етапі Якою має бути політико...
Ломейські конвенції Політологічний словник Ломейські конвенції – угоди про співробітництво між ЄС і державами Африки, Карибського басейну і Тихоокеанського регіону (АКТ), укладені в 1975, 1979, 1984 і...
Загальне виборче право Політологічний словник Загальне виборче право – один із принципів демократичного виборчого права, яким визначається право громадян обирати і бути обраними до представницьких органів влади. З....
Комунізм Політологічний словник Комунізм (від. лат. communis – суспільний, спільний) – сукупність доктрин та політичних рухів, які ставлять за мету створити суспільство соціальної справедливості та свободи...
Пойченко Анатолій Михайлович Політологічний словник Пойченко Анатолій Михайлович (нар. 6.03.1948) – український політолог, доктор політичних наук, професор, проректор Національної академії державного управління при Президентові України – директор Одеського...
ІНФАНТИЛІЗМ ПОЛІТИЧНИЙ ІНФАНТИЛІЗМ ПОЛІТИЧНИЙ – політична незрілість, нездатність правильно орієнтуватись у політичному житті, що робить людину політичною іграшкою або прирікає на політичну пасивність....
Лімітроф Політологічний словник Лімітроф – а) прикордонна живильна область між імперіями, цивілізаціями; б) прикордонні (білякордонні) області, що повинні були утримувати військо, яке стояло на кордонах; в)...
Віце Політологічний словник Віце-… (від лат. vice – замість) – частка, що додається до слова для позначення заступника чи помічника високої посадової особи, представника влади: віце-президент,...
Психологія влади Політологічний словник Психологія влади (psychology of power, від грецьк. psyche – душа і logos – слово, вчення) – одна зі складних та перспективних наук на...
Меритократія Політологічний словник Меритократія (від лат. meritus – гідний і грецьк. kratos – влада; букв. – влада найбільш обдарованих) – одна з елітарних концепцій у західній...
Віко Джамбаттиста Віко Джамбаттиста Віко Джамбаттиста (1668-1744) – відомий італійський філософ, суспільствознавець. Вважається засновником філософії історії і психології народів. За визначенням Я. Колера, Віко Джамбаттиста наперед відчував...
Нові ліві Політологічний словник Нові ліві – загальний термін для визначення групи радикальних мислителів, які з кінця 1950-х і до початку 1970-х років прагнули реанімувати соціалістичну думку....
Варзаріван Михайлович Політологічний словник Варзаріван Михайлович (нар. 1937) – філософ, політолог, етнолог, педагог, кандидат філософських наук (1975), доцент (1980), доктор політичних наук (1995), професор (1990), член –...
Мутації влади Політологічний словник Мутації влади (mutation of power, від лат. mutatio – зміна) – зміни, що виникають і закріплюються в організації влади в різних країнах за...
Етнополітологія Політологічний словник Етнополітологія – наука, яка вивчає політичну суб’єктність (шляхи і способи участі у політичному житті суспільства) етнонаціональних утворень (етносів, націй, національних (етнічних) меншин тощо);...
Центральна Рада (Українська Центральна Рада, УЦР) Політологічний словник Центральна Рада (Українська Центральна Рада, УЦР) – перший державний орган у новітній історії українського народу, який виступив ініціатором національного відродження України. УЦР упродовж...
ЛЮМПЕНИ ЛЮМПЕНИ – декласовані й деморалізовані верстви населення, які опинилися на “дні” суспільства й нездатні до самостійного організованого руху, хоча висувають завищені соціальні вимоги й претензії....
СЕПАРАТИЗМ СЕПАРАТИЗМ – 1) прагнення національних меншин до відокремлення, національно-державної автономії; 2) діяльність фракції, партії, політичного угруповання тощо....
Авантюризм політичний Політологічний словник Авантюризм політичний (від фр. aventure – пригода) – політичні наміри й дії, що спираються на інтригу, віру в щасливу долю й обман, спрямовані...
Маркузе Герберт Політологічний словник Маркузе Герберт (Herbert Marcuse) (1898 – 1979) – німецько-американський філософ і соціолог, представник франкфуртської школи неомарксизму. Докторську дисертацію захистив у Фрайбурзькому університеті. Деякий...
Що таке етнос? 8. Що таке етнос? Г. Гегель писав, що поняттям слово стає лише тоді, коли воно рефлексивно опановане суспільною свідомістю. У 80-х роках XVIII ст. німецький...
Що таке соціальна справедливість? 5 Що таке соціальна справедливість? Чи є відмінність між старими і новими підходами щодо соціальної справедливості в Україні? Трансформація українського суспільства, що розпочалася в 90-х...
Плебісцитарний Політологічний словник Плебісцитарний (від лат. plebishitum, букв. – рішення народу) – політичне явище чи інституція, що породжені волевиявленням народу, тобто створені шляхом голосування на зборах,...
Персона грата Політологічний словник Персона грата (англ. persona grater, лат. persona grata, букв. – приємна особа; бажана особа) – особа, кандидатура якої на посаду керівника дипломатичного представництва...
Репатріант Політологічний словник Репатріант – особа, яка повертається на батьківщину внаслідок репатріації та поновлення її у правах громадянства. В. Захожай...
Куріальна виборча система Політологічний словник Куріальна виборча система (від лат. curialis – такий, що належить до курії – певної соціальної групи (прошарку, стану, класу)) – виборча система, що...
Метрополія Політологічний словник Метрополія (від грецьк. meter – мати і polis – місто) – держава, яка підпорядковує собі інші, економічно залежні держави, перетворюючи їх на колонії....
Антиклерикалізм Політологічний словник Антиклерикалізм (від грецьк. anti – проти і лат. clerikalis – церковний) – погляди, а також суспільний рух, спрямовані проти світських привілеїв церкви та...