Води суходолу Північної Америки

Розділ VI Материки північної півкулі

Тема 1. Північна Америка

& 35. Води суходолу Північної Америки

Пригадайте: 1. Як впливає клімат на розподіл водойм на материках? 2. Що таке річковий басейн і де проходить його вододіл? 3. Як впливає клімат на живлення та режим річки? 4. Як утворюються тектонічні, реліктові, льодовикові та вулканічні озера? Які озера за походженням улоговин є на інших материках?

Річки. З усіх вивчених раніше материків за густотою річкової мережі, кількістю річок та озер Північна Америка поступається тільки Південній

Америці. Однак через неоднорідність клімату водні об’єкти розташовані нерівномірно. Річки Північної Америки належать до басейнів Атлантичного, Тихого та Північного Льодовитого океанів (мал. 83).

Оскільки більша частина материка знаходиться в субарктичному та помірному кліматичних поясах, де існує постійний або сезонний сніговий покрив, живлення річок Північної Америки переважно снігове.

Найбільша річка материка – Міссісіпі, що мовою індіанців означає “батько вод”. За довжиною (разом із Міссурі) вона посідає третє місце у світі (6019 км), за площею басейну четверте; за кількістю

води, яку скидає в Атлантичний океан, – шосте. У місці впадання в Мексиканську затоку річка утворює велику дельту. Басейн річки розкинувся від Аппалачів на сході до схилів Кордильєр на заході, від Великих озер на півночі до Мексиканської затоки на півдні. У верхній течії Міссісіпі багато порогів. На притоках, що починаються в Кордильєрах та Аппалачах, – багато водоспадів.

– З’ясуйте, які кліматичні пояси й області в межах материка мають найгустішу мережу вод суходолу, а які – найрідкішу.

– Визначте, використавши малюнок 83, за якими формами рельєфу проходять вододіли річкових басейнів. Назвіть найбільші річки Північної Америки та з’ясуйте, до басейнів яких океанів вони належать.

Мал. 83. Річкові басейни Північної Америки

Найбільшими з приток є Міссурі (мал. 84) та Огайо, які постачають їй основну кількість води.

Живлення Міссісіпі мішане з переважанням снігового та дощового. Талі води надходять у річку з її правих приток, дощові – з лівих. Міссісіпі розливається навесні через танення снігів у Скелястих горах і влітку – через дощі. Раніше повені на Міссісіпі заливали долину річки на десятки кілометрів. Нині система побудованих земляних валів і дамб захищає міста, сільськогосподарські угіддя, селища від руйнівних наслідків повені. Річка на короткий період укривається льодом тільки у верхній течії.

Мал. 84. Міссурі

На рівнині Міссісіпі та її притоки Міссурі й Огайо судноплавні. На річці є багато річкових, а в гирлі – морських портів. Найбільший з них – Новий Орлеан. Багато міст скидають у річку промислові відходи. Тому вода в Міссісіпі дуже забруднена.

Великою річкою басейну Північного Льодовитого океану та другою за протяжністю на материку є Маккензі (1770 км). Названа на честь шотландцяАлександра Маккензі, який її відкрив. Сам мандрівник назвав річку “Дісапойнтмент”, що означає “розчарування”, адже півроку вона вкрита кригою. Річка бере свій початок з Великого Невільничого озера. Долина річки широка, дуже заболочена, береги вкриті ялиновими лісами. Живиться Маккензі талими сніговими водами. Під час весняного скресання криги на річці виникають великі затори й рівень води стрімко піднімається. До появи літаків Маккензі була єдиним засобом зв’язку на півночі материка.

Річки басейну Тихого океану, за винятком річки Юкон, короткі, порожисті й повноводі. Найбільшими серед них є Колорадо (2740 км) (мал. 85) і Колумбія (2250 км). Вони течуть у глибоких ущелинах – каньйонах. Найглибший каньйон утворює річка Колорадо. Річки беруть свій початок на висоті понад 2000 м, тому мають льодовикове й снігове живлення. Вони розливаються навесні та влітку. Річки багаті на гідроенергоресурси, на них побудовано багато гідроелектростанцій.

Озера. Північна Америка – материк великих озер. Із 19 найбільших за площею озер світу 8 розташовані саме тут. Більшість озер зосереджена в північній частині материка. Це тектонічні або льодовикові озера.

За запасами прісної води, розташуванням, господарським і транспортним значенням особливе місце посідають Великі Північноамериканські озера. Вони сполучені між собою короткими протоками й через річку Святого Лаврентія мають стік в Атлантичний океан. Великих озер п’ять: Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері, Онтаріо. Вони утворилися в тектонічних западинах земної кори, поглиблених льодовиком. Це найбільше на Землі скупчення прісної води в рідкому стані. У цих озерах зосереджено майже 20 % прісної води планети (без льодовиків).

Озера Онтаріо й Ері з’єднує невелика річка Ніагара, на якій знаходиться один із найвідоміших і найповноводніших на Землі водоспадів – Ніагарський (мал. 86).

– За картами атласу дайте коротку характеристику річці Юкон.

Мал. 85. Гідроелектростанція на річці Колорадо

Мал. 86. Ніагарський водоспад

Його води спадають з висоти 51 м. Водоспад розташований на кордоні Канади та Сполучених Штатів Америки, який проходить по острову посеред річки. Тому одна частина водоспаду належить Канаді, інша – США.

Щоб організувати судноплавне сполучення Великих озер з Атлантичним океаном, було збудовано обхідний канал навколо Ніагарського водоспаду до річки Гудзон, а далі – до Атлантичного океану. Загальний водний шлях системи Великих озер, що охоплює канали, водосховища та шлюзи, становить майже 3000 км. Великі запаси гідроенергії використовуються на численних електростанціях.

Лаврентійська височина, яка зазнала впливу давнього зледеніння, багата на озера льодовикового походження. Це Велике Невільниче озеро, Велике Ведмеже озеро, Вінніпег та інші. Вони вирізняються кришталево чистою водою, це улюблене місце відпочинку жителів Канади.

У Кордильєрах є озера вулканічного й реліктового походження. Вони невеликі за площею. У районі Великого Басейну та Мексиканського нагір’я озера безстічні, солоні. Найбільше з них – Велике Солоне озеро, знаходиться на висоті 1282 м над рівнем моря. Його улоговина має реліктове походження. Глибина озера невелика – 15 м. А солоність настільки значна (140-300 %о), що на воді можна лежати й не потонути. Живих організмів в озері немає.

Уряди США та Канади багато роблять для збереження чистоти водних ресурсів своїх країн.

Льодовики. У Північній Америці разом з прилеглими до неї островами зосереджено найбільше після Антарктиди покривних і гірських льодовиків. Сучасне зледеніння на материку – залишок льодовикового періоду. Покривні льодовики Гренландії містять 12 % материкової криги світу. Деякі острови Канадського Арктичного архіпелагу також укриті льодовиками.

Гірські льодовики поширені в Кордильєрах, зокрема на західних схилах гір, де випадає чимало опадів, а гори такі високі, що досягають снігової лінії. На Алясці розташований льодовик Беринга завдовжки 170 км. А на межі США й Канади знаходиться найбільший на Землі осередок гірських льодовиків. Тут на невеликій території їх налічується 60! Усі вони охороняються в природному Національному парку Глетчер (“льодовик”).

Коротко про головне!

– Північна Америка багата на внутрішні води. Її річки належать до басейнів трьох океанів. Найбільшими з-поміж них є Міссісіпі (з притоками Міссурі й Огайо), Маккензі, Колумбія, Колорадо та Юкон.

– Найбільше озер, переважно тектонічного та льодовикового походження, у північній частині материка. Найбільше на Землі скупчення рідкої прісної води – Великі Північноамериканські озера.

– Північна Америка вирізняється найбільшими (після Антарктиди) площами під льодовиками.

1. У яких частинах материка найбільше внутрішніх водойм? Поясніть, чому.

2. До басейнів яких океанів належать річки Північної Америки? Де проходять їх головні вододіли?

3. Назвіть і покажіть на карті найбільші річки й озера Північної Америки. Охарактеризуйте одну з річок материка.

4. Поясніть особливості поширення сучасного зледеніння в Північній Америці та на прилеглих до неї островах.

5. Порівняйте режим і живлення річок Міссісіпі та Маккензі. Поясніть причини їх подібності й відмінності.

6. Які водойми Північної Америки можна вважати рекордсменами та за якими ознаками? З якими водоймами на інших материках їх можна поставити поряд?