ВПЛИВ ЛЮДИНИ ТА її ДІЯЛЬНОСТІ НА ОРГАНІЗМИ

ТЕМА 4 ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ

Не роби іншим того, чого не бажаєш собі.

Конфуцій

&61. ВПЛИВ ЛЮДИНИ ТА її ДІЯЛЬНОСТІ НА ОРГАНІЗМИ

Основне поняття: АНТРОПІЧНІ ЧИННИКИ

Пригадайте! Що таке екологічні чинники?

Поміркуйте

“Ми не oтримали Землю в спадок від батьків, ми взяли її в борг у наших дітей!” – такий девіз екологічної організації “Грінпіс”. Поясніть цей вираз.

ЗМІСТ

Який вплив людини та її діяльності на організми?

АНТРОПІЧНІ ЧИННИКИ – сукупність впливів

господарської діяльності людини на природу, що змінює стан середовища існування різних видів живих істот. За останні сто років спостерігається збільшення кількості населення Землі та різке зростання промислового виробництва, виробництва енергії, продуктів сільського господарства. Це привело до різкого зростання впливу людини як на довкілля загалом, так і на угруповання зокрема (вирубуються ліси, осушуються болота, викошуються луки).

Вплив людини на угруповання може бути прямим (штучні розсаджування рослин й розведення тварин, пряме винищення організмів) та непрямий (висушування боліт спричинює

зменшення кількості видів тварин). За результатом вплив людини умовно поділяють на позитивний (насаджування лісів, охорона природи) та негативний (забруднення та руйнування грунтів, винищення рослин і тварин).

Основними напрямками негативного антропічного впливу на організми є викиди підприємств, вихлопні гази автомобілів, промислові та побутові відходи, накопичення в грунтах важких металів, засалювання грунтів, зміна рельєфу тощо. Людина, поширюючи культурні рослини й домашніх тварин, разом із ними поширює і їхніх паразитів та шкідників (завезення фітофтори, колорадського жука). За участю людини в екосистеми проникають організми з інших континентів, які витісняють або пригнічують місцеві види рослин і тварин (елодея, опунція, амброзія, кролики) тощо.

Iл. 249. 1 – Вирубана і захаращена ділянка лісу в Карпатах; 2 – забруднення атмосфери заводом, що переробляє папір; 3 – масова загибель морських левів

Однак варто відмітити й перший позитивний досвід у збереженні, розумному використанні й відтворенні організмів та екосистем. Оживають мертві озера, піднімаються посаджені ліси, загоюються рани на місці відкритих розробок корисних копалин, відновлюється кількість рідкісних тварин і рослин.

Отже, збільшення кількості населення та розгортання промислового виробництва привело до різкого зростання впливу людини на організми та угруповання.

У чому суть етичного ставлення людини до природи?

Нерозумне корисливе ставлення людини до природи спричинило глибоке порушення природної екологічної рівноваги та напружені взаємини між людиною та природою, тобто екологічну кризу. Якщо людство не змінить своє ставлення до природи, його очікують екологічна катастрофа й загибель життя на Землі.

Екологічна етика – це вчення про моральні стосунки людини з природою, що засновані на розумінні рівноправності та рівноцінності всього живого. Засновниками вчення є американський еколог О. Леопольд (1887-1948) і німецький лікар А. Швейцер (1875-1965), які вперше сформулювали ідею, що до живих істот і екосистем потрібно ставитися не як до речей, а як до собі подібних.

Екологічна етика формулює певні правила, що пробуджують сумління людини, стають на заваді знищення природи, нагадують, що так діяти не можна. Людина розумна – це лише один вид серед декількох мільйонів видів живих істот нашої Землі. І тому неправильно думати лише про потреби людини, забуваючи про її сусідів по планеті. Екологічна етика вчить, що не тільки до людей, але й до всіх живих істот та екосистем треба ставитися як до рівноправних партнерів, а не як до власних речей, які можна викинути, загубити, поламати тощо. Екологічна етика “руйнує стіну”і включає в людське співтовариство всіх великих і малих наших побратимів – від кишкової палички до велетенського синього кита, тобто всю дику природу.

Еразм Дарвін, дідусь відомого науковця Чарльза Дарвіна, навчав: “И вечно помни, дух себялюбивый, что червь – твой poдич, брат – твой муравей”.

Екологічна етика навчає людину ставитися до організмів, зважаючи на їх права: право на життя, право на природну свободу, право на необхідну для життя частку земних благ, право на відсутність відповідальності перед людиною, право на захист законом, право на захист від страждання з вини людини.

Отже, етичне ставлення до природи грунтується на розумінні рівноправності й рівноцінності всіх живих організмів та екосистем.

Іл. 250. Зелені технології в сучасному будівництві – приклад екологічного мислення

У чому необхідність етичного ставлення людини до природи?

Бездумне ставленння людини до природи отруює Землю, знищує живе, шматує екосистеми. Такі екологічні проблеми сьогодення, як озонові діри, парниковий ефект, кислотні дощі, спалахи епідемій тощо, – переконливі докази цього. Охорона організмів і цілих екосистем необхідна з багатьох причин, передусім наукових, екологічних та естетичних.

Біорізноманіття організмів, яке є наслідком тривалої еволюції природи, є однією із головних умов її стійкості в часі. Збіднення екосистем, скорочення чисельності особин і кількості видів порушують загальну систему біотичних та абіотичних зв’язків, що є основою стійкості життя на Землі. У природі немає шкідливих або корисних тварин. Кожний вид пов’язаний з іншими та є частиною загальної картини, що створювалась упродовж віків. Тому кожен вид організмів, кожна екосистема своїм життям роблять внесок у життя нашої Землі та мають повне право на існування.

Жива природа для людини є найкращою школою, яка дає наукові знання для побудови гарного житла, полегшення праці, збереження здоров’я, корисного спілкування тощо. Людина лише починає навчатися в природи її мудрості, доцільності, гармонії відносин між організмами.

Живі істоти формують у людини відчуття й розуміння краси, є джерелом натхнення, позитивних емоцій. Тварини, рослини, гриби забарвлюють природу, своїми рухами, запахами, звуками надають їй привабливості, чарівності. Їх відсутність перетворює місцевість на німу кам’яну пустелю. Чого варті міський парк без вивірок, савана без слонів, Чорне море без дельфінів? Незрівнянну красу мають не тільки троянди, тропічні птахи чи коралові риби, а й водорості, мохи й плауни, жуки й метелики, молюски й черв’яки – усі без винятку представники органічного світу. Завдяки своїй поведінці, багато організмів стали символами країн і міст, героями міфів і легенд, літературних і художніх творів. У різних народів існують традиції, повір’я, прислів’я, пов’язані з організмами, що оточують людину й виховують такі необхідні для її існування якості: доброту, відповідальність, справедливість тощо.

Отже, усі живі істоти й екосистеми є неповторними й цінними, тому повинні мати й моральні право, як і сама людина.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Екологія + Екологія життя

Унаслідок діяльності людини на Землі зникли й занесені до “Чорного списку” 65 видів ссавців, 140 видів птахів. Підставою для введення певного виду до “Чорного списку” є відсутність достовірних відомостей про його існування, принаймні протягом останніх 50 років. Співставте назви вимерлих тварин (тур, зебра квагга, мандрівний голуб, сумчастий тасманійський тигр, дронт, безкрила гагарка, тарпан, вовк фолклендський, морська корова) із їх зображеннями на ілюстраціях. Що таке “Чорний список”?

Біологія + Література

У Ліни Костенко є рядки:

Прощай, морська корово із Командорських островів!

Чудовисько, релікт, створіння ластогруде.

Десь бачили тебе, останню із корів.

Ти вимерла як вид. Тебе уже не буде.

Де розташовані Командорські острови? Хто такі релікти? Чому зникла морська, або стеллерова, корова?

РЕЗУЛЬТАТ

Оцінка	Запитання для самоконтролю
1-6	1. Що таке антропічний чинник? 2. Наведіть приклади впливу людини на організми. 3. Що таке екологічна етика? 4. Назвіть основні права організмів. 5. Наведіть приклади екологічних проблем сьогодення. 6. Що таке етичне ставлення людини до природи?
7-9	7. Який вплив людини та її діяльності на організми? 8. У чому суть етичного ставлення людини до природи? 9. Чому потрібно оберігати організми й екосистеми?
10-12	10. Які причини зникнення тварин із лиця Землі?