ЧАСТИНА ДРУГА Післябукварний період
29 Я все люблю в своїм краю
РІДНИИ КРАЙ
Кожна людина любить той край, у якому народилася і живе, тому завжди говорить про
Нього найкраще.
– Чи доводилось вам бути на Полтавщині? Чи бачили ви її квітучі весняні сади? – захоплено запитують полтавчани.
– А чи знаєте ви, що в нашому краю добувають найбільше кам’яного вугілля? – гордо хваляться діти з Донбасу.
– Якщо хтось не бачив наших зелених гір, високих полонин, не ласував нашим солодким виноградом, то приїздіть до нас,
– А хто з вас уже відпочивав у нашому щедрому на сонце й фрукти краю і купався в Чорному морі? – запитують діти з Криму.
– А наше квітуче поле льону також схоже на синє море, – кажуть діти з Полісся.
Як бачимо, в Україні, куди б ти не поїхав, куди б не пішов, скрізь – чудовий, багатий край і працьовити, добрі, гостинні люди.
Як люди ставляться до краю, в якому народилися?
Що про нього розповідають полтавчани? А діти
Донбасу, Закарпаття, Криму, Полісся?
Що нового ти дізнався про Україну?
Як називається твій рідний край? Що про нього
Розкажеш
Павло Тичина
* * *
Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, маюють, квітують поля –
Добридень тобі, Україно моя!
Микола Сингаівський
* * *
Я все люблю в своїм краю:
Криницю, звідки воду п’ю,
Та повні гомону ліси,
Та дзвони срібної роси…
Я все люблю в своїм краю:
Найбільше – матінку свою,
Ласкаву, радісну, єдину…
Люблю, як сонце, Батьківщину.
Які почуття передано у віршах?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)