Заключний акт Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі

Політологічний словник

Заключний акт Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі – документ, який було прийнято на міжнародному форумі за участю 33 держав Європи, а також США і Канади, що проводився з метою прийняття узгоджених рішень, спрямованих на воєнно-політичну розрядку, зміцнення міжнародного миру і розвиток європейської взаємодії в інтересах економічного і соціального прогресу. Підписанню Заключного акта передувала величезна робота дипломатів усіх країн – учасниць. У 1973 р. в Гельсінкі (Фінляндія) міністри закордонних

справ визначили мету Наради, сформулювали основи європейської безпеки і принципи відносин між державами Європи. Потім протягом майже двох років тривала підготовка проектів підсумкових документів. З 30 липня по 1 серпня 1975 р. у Гельсінкі відбувся завершальний етап – зустріч керівників 35 держав і підписання Заключного акта Наради. Він складався з 5 частин. Перша містила Декларацію принципів, якими держави – учасниці повинні керуватися у взаємовідносинах, і Документ про заходи зміцнення довіри і деякі аспекти безпеки і роззброєння. У другій частині було визначено основні напрями співробітництва
в галузі економіки, науки, техніки й навколишнього середовища. Третя частина присвячена проблемам безпеки і співробітництва в Середземномор’ї. Питання співробітництва в гуманітарній сфері висвітлено в четвертій частині. П’ята частина називалася “Подальші кроки після Наради”. Домовленості на Нараді були досягнуті за загальної згоди на основі врахування думок та інтересів всіх учасників, тобто на принципі консенсусу, який і в XXI ст. залишається однією з найважливіших засад співробітництва європейських держав. Нарада визначила такі принципи європейського міжнародного співробітництва і взаємовідносин: суверенна рівність, повага прав, властивих для суверенітету; незастосування сили або погрози силою; непорушність кордонів, територіальної цілісності; мирне врегулювання спорів, невтручання у внутрішні справи; повага прав людини й основних свобод; рівноправність і право народів розпоряджатися своєю долею; співробітництво між державами; виконання міжнародно-правових зобов’язань. Загалом Нарада і зокрема Заключний акт заклали фундамент нової системи безпеки в Європі й істотно вплинули на розвиток міжнародних відносин. Багатостороннє співробітництво, започатковане в Гельсінкі, було продовжено на подальших зустрічах представників, а пізніше і глав держав – учасниць. З 1 січня 1995 р. регулярні Наради з безпеки і співробітництва в Європі перетворені в Організацію з безпеки і співробітництва в Європі зі своїм статутом і міжнародно-правовою базою (нині до ОБСЄ входять 55 держав континенту, Північної Америки й Азії, у тому числі Україна та 11 інших країн СНД).

Заключний акт Наради по безпеці і співробітництву в Європі, Гельсінкі, 30 липня – 1 серпня 1975. – К., 1987; От Хельсинки до Будапешта: История НБСЕ/ ОБСЕ в документах, 1973-1994. – М., 1996. – Т. 1 -3; Международное право в документах. – 3-е изд., перераб. и доп. – М., 2002; Политологическая энциклопедия. – М., 2003.

А. Кудряченко


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Заключний акт Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі - Довідник з політології


Заключний акт Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі