МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА
Розділ 4
ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ
4.13. ТРАНСПОРТ СВІТУ 4.13.3. Залізничний транспорт
Використання рейкового транспорту, який приводився в дію мускульною силою людини або тварини, відоме людству ще з XVI ст. Залізничний транспорт виник у першій половині XIX ст. у зв’язку з розвитком великої промисловості, зокрема кам’яновугільної і металургійної.
Піонером парового залізничного транспорту вважається англійський винахідник Дж. Стефенсон (1781-1848). Він почав будувати паровози з 1814 р. і створив перші придатні
Інший англійський винахідник Р. Тревітік створив безрейковий паровий візок (1801-1803 pp.), а в 1803 р. – паровоз для залізничної колії (випробуваний у 1804 p.).
Російські винахідники – кріпосні заводчиків Демидових батько (1774-1842) і син (1803-1849) Є. і М. Черепанови – побудували
У 1830 р. в Англії запрацювала залізниця між Ліверпулем і Манчестером. На будівництві залізниць у Великобританії в 1847 р. працювало 250 тис. землекопів. За станом на 1851 р. залізниці існували у 18 країнах світу, у тому числі у 1851 р. була введена в експлуатацію двоколійна залізниця протяжністю 650 км. між Петербургом і Москвою, яка була тоді найдовшою у світі. Протяжність залізниць у Росії в 1861 р. становила 1500 верств, в Англії – у 10 разів більше.
У 1850-1900 pp. протяжність залізниць збільшилася: в Німеччині у 9 разів, у Франції – в 13, а в Росії – у більш як 100 разів. У 1869 р. була побудована перша трансконтинентальна лінія між Нью-Йорком і Сан-Франциско. Лінія Москва – Смоленськ – Мінськ – Брест – Варшава була збудована у 18711872 pp., залізниця Рига – Орел – у 1868-1871 pp.
У США в 1850-1860 pp. було побудовано 34 тис. км. залізниць.
Дешевий залізничний транспорт сприяв усуненню регіональних відмінностей у Європі. Цей вид транспорту, зокрема, стимулював розвиток курортного бізнесу у Швейцарії та Середземномор’ї.
Нині у країнах Заходу довжина залізничної мережі скорочується. Це зумовлено конкуренцією автомобільного транспорту, який здатний виконувати перевезення за принципом “від дверей – до дверей”. Водночас у багатьох країнах довжина залізничної мережі збільшується. Це, як правило, відбувається у великих за площею країнах, які освоюють свої території, багаті на природні ресурси, зокрема, у Китаї, Росії, Індії, Канаді. Китай щороку будує 1 тис. км. залізниць.
У світі налічується понад 1,2 млн. км. залізниць загального користування, з них 200 тис. км. електрифіковані.
Найдовша мережа залізниць у США (200 тис. км.), на другому місці – Канада (90 тис. км.), не набагато відстає Росія (87 тис. км.). Значна довжина залізничної мережі також в Індії (63 тис. км.), Китаї (53 тис. км.), ФРН (45 тис. км), Аргентині (40 тис. км.), Австралії (36 тис. км.), Франції (34 тис. км.), Бразилії (31 тис. км.).
Довжина залізничної мережі не дає повного уявлення про розвиток цього виду транспорту через неоднакові території країн. Тому для характеристики мережі застосовують такий показник, як щільність, тобто довжину мережі ділять на площу території країни. За цим показником лідирує Німеччина, у якій на 1000 кв. км. території припадає 125 погонних кілометрів залізниць. Висока щільність залізничної мережі також у Польщі (80), Японії (75), Великобританії (70), Італії (65), Франції (60). В інших країнах світу, в тому числі в економічно розвинених, щільність дещо менша.
Залізниці як колишнього СРСР, так і нинішньої Росії використовуються дуже інтенсивно. Наприклад, на частку СРСР припадало лише 12 % залізничної мережі світу, але частка вантажообороту становила понад 50 %. Залізничний транспорт СРСР забезпечував і левову частку пасажироперевезень.
Виробництво паровозів США припинили у 50-х роках XX ст., Європа – у 60-х роках. У 90-х роках поширилась інформація, що Китай залишився єдиною країною у світі, яка виготовляла
Перший електровоз було продемонстровано у Берліні в 1879 р. Спочатку електричний потяг використовувався на міському та приміському транспорті, потім – у метро, а згодом – на магістральних залізницях. Одна з перших електрифікованих залізниць з’явилась в Італії у 1902 р.
У Росії 43 % залізниць електрифіковані. В деяких країнах світу цей показник вищий. Наприклад, у Швейцарії електрифіковані практично всі залізниці. Інші країни мають такі показники: Нідерланди – 70 %, Швеція – 65 %, Італія – 53 %, Австрія – 50 %, Польща – 46 %, Іспанія – 46 %. У США лише 1 % залізниць електрифіковані. Залізничний транспорт кінця XX ст. за технічним рівнем значно перевищує рівень XIX ст.
У 1964 р. в Японії почали функціонувати швидкісні поїзди (“шинксансен” – куля – поїзд), які розвивають швидкість 210 км/ год. Згодом швидкісні залізниці були споруджені у Франції, а наприкінці XX ст. – у Німеччині. У світі з’явилися комутаторні поїзди (commuter trains), швидкотранзитні легкорейкові системи (light railway rapid-transit systems), потяги, що приводяться в рух стисненим повітрям, тощо.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)