СЛОВ’ЯНИ ТА ЇХНІ СУСІДИ
§ 19. Туреччина
3. Завоювання османських султанів у Європі та в Азії
У середині XIV ст. війська Орхана захопили володіння Візантії в Малій Азії й перейшли до активних дій на Балканах. Султан Мурад І (1362-1389) здобув Адріанополь і переніс сюди столицю своєї держави. Його успіхам на Балканах сприяло кілька факторів. По-перше, небажання місцевих християнських правителів об’єднувати свої сили перед османською загрозою. По-друге, гнучка фінансова політика завойовників, які стягували з населення підкорених територій
Перший удар Мурад спрямував проти Болгарії. Щоб уникнути османської навали, болгарський цар визнав себе васалом султана. Після цього Мурад І пішов на Сербію. Її правитель князь Лазар на чолі сербських і боснійських військ перегородив султанові шлях на Косовому полі (“Поле чорних дроздів”). У червні 1389 р. тут відбулася кровопролитна битва, яка закінчилася перемогою османів і вирішила долю Балканського
Врятувати країну намагався сербський воєвода Милош Обілич. Він задумав убити султана. Із цією метою Милош перейшов до турків і сказав, що прийняв іслам і прагне приєднатися до їхнього непереможного війська. Коли ж перебіжчика було допущено поцілувати султанову ногу, серб вихопив отруєний кинджал і смертельно поранив Мурада. Яничари відразу ж зарубали Милоша Обілича, а султан сконав у тяжких муках. Однак це не врятувало сербів: їхнє військо було знищене. Князя Лазаря, який потрапив у полон, стратили.
Тамерлан на полюванні. Мініатюра з “Історії Індії” Мануччі
Баязид у битві біля Нікополя
Після смерті Мурада султаном став його син Баязид І (1389-1402), якого за військову спритність прозвали “Блискавкою”. Він продовжив завоювання й остаточно підкорив Сербію та Болгарію. Султан Баязид став готуватися до завоювання Константинополя і в 1400 р. взяв столицю Візантії в облогу. Але здобути місто Бая – зиду перешкодило вторгнення в Малу Азію військ самаркандського еміра Тимура (1370-1405).
Новий завойовник Тимур (Тамерлан, Залізний Кульгавець, Кульгавий Тигр) народився поблизу Самарканда і вважався нащадком Чингісхана. Він кульгав на праву ногу, не вмів читати й писати, але мав добру пам’ять. Відомо, що він знав докладні життєписи визначних полководців світу й захоплено розповідав своїм воїнам про їхні звитяги.
Досить швидко Тимур став відомим ватажком Військової дружини, завоював Самарканд і проголосив себе еміром. Із цього часу він здійснював завойовницькі походи в Середню Азію, Сибір, Персію, Єгипет, Індію, розгромив могутню Золоту Орду. Він був дуже жорстоким і часто повторював: “Світ не вартий того, щоб мати двох володарів!”
Проте рідний Самарканд Залізний Кульгавець любив і розбудовував, не шкодуючи коштів. У місті зводили величні палаци, мавзолеї, мечеті тощо. Саме в цей час у Самарканді жив і творив відомий народний мудрець Ходжа Насреддин, із яким всесильний емір полюбляв вести бесіди про життя.
У 1402 р. в битві біля Анкари Тимур розгромив турецьке військо і захопив у полон Баязида. Спопеливши країну, грізний завойовник повернувся в Середню Азію. Емір посадив султана в клітку й возив за собою, як хижого звіра. Баязид від таких принижень отруївся.
Втручання Тимура підірвало могутність османів і продовжило існування Візантійської імперії ще на півстоліття.
ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА
XV ст. Із подорожніх записів баварського вояка Йоганна Шільтбергера про битву біля Анкари та спустошення Туреччини
Два війська зустрілися поблизу Анкари й у вирі битви тридцять тисяч татар, вишикуваних Баязидом у першому ряді бойового строю, перейшли до Тамерлана. Битва, що відновлювалася двічі, залишалася незавершеною, аж поки Тамерлан не наказав вивести наперед тридцять двох бойових слонів і змусив Баязида втекти з поля бою. Він сподівався знайти порятунок за горами, куди понісся зі свитою в тисячу вершників; однак Тамерлан наказав оточити цю місцевість, змусив Баязида здатися,’а потім захопив його державу, у якій пробув вісім місяців. Возячи за собою свого полоненого, він заволодів також його столицею, звідки вивіз його скарби і стільки срібла й золота, що для перевезення знадобилася тисяча верблюдів. Він хотів привезти Баязида на свою рідну землю, але султан у дорозі помер.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)