Урок 13. ЗЕРНО – ІНТОНАЦІЯ
Вступ
Ми вже знаємо, що за допомогою головної інтонації музичний твір запам’ятовується, його можна упізнати.
Прослухайте українську народну пісню і поміркуйте, про що в ній розповідається.
Демонстрація української народної пісні “Ой хто, хто Миколая любить”
Розповідь про святого Миколая
Кожного року 19 грудня всі християни відзначають свято Миколая. Цього святого вважають захисником усіх бідних і знедолених, а найбільше його шанують діти, для яких він є почесним
У цей день “святий Миколай” кожній дитині приносить подарунок, однак не забуває присоромити за нечемні вчинки (може навіть покласти різочку під подушку). А діти, у свою чергу, намагаються не гнівити “діда Миколая, який знає про все”.
Розучування пісні “Ой хто, хто Миколая любить”
Відомості про зерно-інтонацію
Ми вже знаємо, що в музичній мові може існувати головна інтонація, а сьогодні спробуємо знайти відповідь на питання: з чого починається музична фраза, мелодія, п’єса чи музичний твір.
Що потрібно, щоб зародилася рослина? Насінина чи зернятко? Так само музична фраза, мелодія чи цілий твір виростає з одного, двох або декількох звуків – “зерен”. Їх називають зерном-інтонацією музичного твору.
Слухання. Л. Бетховен. V симфонія. Уривки
У зерні-інтонації міститься зародок мелодії, ритму, темпу, тембру, динаміки та характеру музики.
Звернемося до творів видатного німецького композитора Людвіга ван Бетховена. Основним образом його творчості є мужній, сильний і хоробрий герой.
Скажемо з виразною інтонацією: “Мужній герой, славний герой, сильний герой, добрий герой”.
Промовивши це, ми відчули саме такий ритм, як у бетховенській “темі долі” з першої частини V симфонії. Прослухаймо її.
Звучить “тема долі” з III частини V симфонії Л. Бетховена
А тепер послухайте уривок з III частини V симфонії Л. Бетховена в оркестровому виконанні.
Із відомої нам теми, з інтонаційного зерна утворився великий твір для симфонічного оркестру.
Відома нам героїчна інтонація звучить не на початку, а в кінці кожної з трьох побудов.
Розповідь про щедрівки, обряд щедрування
Щоб краще зрозуміти, що ж таке інтонаційне зерно, пропоную розучити українську щедрівку “Щедрик”.
Щедрівка – це старовинна українська обрядова новорічна пісня, яку виконують увечері 13 січня, напередодні свята Нового року. Сам вечір називають щедрим.
Щедрою є також кутя, яку подають до столу. Звечора і до півночі щедрувальниці обходили оселі. Тексти дитячих щедрівок виконувалися в один голос або з речитативом.
Хлопці в цей час “водили Маланку”, тобто перевдягненого в жіноче вбрання жартівника. До речі, з цим сюжетом пов’язані саркастичні сценки, що їх розігрували учасники дійств.
Розучіть щедрівку за нотним записом. Зверніть увагу, що основу всієї мелодії складає одне “зерно” – інтонація з чотирьох звуків (фа – мі – фа – ре), що повторюється в пісні 36 разів.
Розучування пісні “Щедрик” за нотним записом.
Слухання. Українська народна пісня “Щедрик” в обробці М. Леонтовича.
Прослухаймо цей твір в іншому виконанні. Чи зміниться він?
У виконанні хору чоловічих та жіночих голосів музика стала багатшою, різнобарвною. Зі скромної інтонації української народної пісні “Щедрик” видатний композитор Микола Леонтович створив відому в усьому світі обробку, яка, наслідуючи народний звичай, передає традиційні новорічні привітання й побажання родинного щастя, добробуту та успішного господарювання.
Караоке. “Щедрик”
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Стала собі щебетати,
Господаря викликати.
“Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару.
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Як не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва”.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися, що музична фраза, мелодія, п’єса чи музичний твір можуть вирости із “зерна-інтонації”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)