Орфоепія
Зміни в групах приголосних
При словотворенні приголосні звуки часто зазнають змін:
А) – цьк – змінюється на – чч – (козацький – козаччина, турецький – Туреччина; але: галицький – Галичина);
Б) – ськ-, – ск-, – шк – змінюється на – щ – (віск – вощина, пісок – піщина, полтавський – Полтавщина, дошка – дощаний)’,
В) – ск-, – ст – змінюється на щ при творенні дієслів II дієвідміни (вереск – верещати, простити – прощаєш; але: простить, простиш)’,
Г) – зк – змінюється
Д) кінцеві приголосні основи при сполученні із суфіксами змінюються:
К, ч, ц + 
Цьк – парубок – парубоцький (але: Бангкок – бангкокськии, нью-иоркськии, меккськии),
К, ч, ц + 
цтв – парубоцтво,
Х, ш, с + 
ськ – Одеса – одеський (але: казахський, ламаншський),
Х, ш, с + 
ств – птах – птаство;
Е) у вищому ступені порівняння прикметників і прислівників г, ж, з перед суфіксом – ш – змінюються на – жч-, ас – на – щ – (дорогий –
Приголосний основи ч зберігається (поміч – помічник, ніч – нічний). Винятки: рушник, соняшник, торішній, рушниця, дворушник, сердешний (бідолашний), мірошник.
ЗАПАМ’ЯТАЙ
Інші кінцеві приголосні основи при суфіксальному способі творення не змінюються (багатий – багатство, брат – братський, братство, студент – студентський, студентство).
Словник
Фонетична транскрипція – це звуковий запис слів із використанням відповідних умовних позначок. Під час запису фонетичної транскрипції слід враховувати співвідношення звуків і букв.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)