СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ
Ключові слова та поняття:
– твірне слово, твірна основа; значущі частини слова; способи словотворення; чергування звуків; складні та складноскорочені слова
§ 13. ЗМІНЮВАННЯ І ТВОРЕННЯ СЛІВ. ТВІРНЕ СЛОВО
128. Прочитайте прислів’я. Укажіть ужиті в реченнях форми одного слова. Поміркуйте, яким значенням форми слова різняться: лексичним чи граматичним.
1. Дерево міцне корінням, людина – родом і народом. 2. Птицю пізнають по пір’ю, а людину – по мові. 3. Без здоров’я немає людині щастя. 4. Наука для
– Якою частиною мови є слово, різні форми якого вжиті в реченнях? Якими граматичними ознаками ці форми різняться?
129. Прочитайте. Укажіть ужиті в реченнях спільнокореневі слова. Чи різняться спільнокореневі слова лексичним значенням? Свою думку підтвердіть прикладами з речень.
1. Живи так, як велить тобі обов’язок людини (Цицерон). 2. Не будь лише сином свого батька, будь людським сином (Народна творчість). 3. Хай у твоїй душі будуть совість і чесність, а в твоїх вчинках
– Поясніть відмінність у лексичних значеннях слів людський і людяний. Якими значущими частинами різняться ці слова?
– У чому, на вашу думку, полягає обов’язок людини? У відповіді вживайте спільнокореневі слова.
– Як ви розумієте слова поета Василя Стуса “Людина – це обов’язок, а не титул”? У відповіді вживайте різні форми слова людина. У якому з поданих речень висловлено цю ж думку?
– Поясніть, як ви розрізняєте спільнокореневі слова та різні форми одного слова.
Необхідно розрізняти форми слова та спільнокореневі слова. Форми одного слова розрізняються не лексичним, а тільки граматичним значенням. Граматичне значення найчастіше виражають закінчення:
Спільнокореневі (споріднені) слова розрізняються лексичними значеннями. Наприклд: школа-> шкільний (пов’язаний із навчальним процесом у школі або належний школі); школа -” школяр (учень школи); школяр школярський (властивий школярам), Спільне лексичне значення споріднених слів містить головна значуща частина слова – корінь.
130. Перепишіть. Визначте вжиті в реченнях спільнокореневі слова, виділіть у них корені.
1. Хліб, хлібина, хлібороб. Спервовіку святі слова! (С. Павленко). 2. Журилась журно пара журавлів. Котилось полем перекотиполе (Я. Черкес). 3. Що було – побуло, відбулось, відбувалось. Не згадати усього тепер до пуття (В. Бровченко).
– Витлумачте лексичні значення вжитих у реченнях спільнокореневих слів.
– Яка значуща части на слова містить у собі його лексичне значення?
Що уособлює в українському фолькльорі перекотиполе? 3 опорою на ілюстрації розкрийте пряме та переносне значення цього слова. Від яких слів утворено назву рослини?
Анатолій Слободян. Перекотиполе
131. Прочитайте. Випишіть виділені слова. Поміркуйте: від якого слова утворено кожне із цих слів? Доберіть такі слова і допишіть до виписаних.
1. Де сніг буде, там хліба прибуде. 2. Зустрівся в хащах лісник – до щастя. 3. Якщо черемха зацвіла – чекай на останній весняний приморозок. 4. Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить (Народна творчість).
– Визначте значущі частини слова, за допомогою яких утворено кожне нове слово. Виділіть словотворчі префікси та суфікси.
– Які зі слів повністю входять в основу утвореного від них нового слова?
– У яких випадках при творенні нового слова використано лише основу слова?
Більшість слів нашої мови утворено від інших слів, і спосіб їхнього творення можна простежити. Такі слова називають похідними.
Слово, яке повністю входить в основу похідного слова, називають твірним.
Наприклад: мова -> розмова; учитель -> учительська.
Проте найчастіше нові слова творяться не від слова, узятого повністю, а від основи слова.
Наприклад: мова -> мовити; учити -> учитель.
Основа, від якої утворено нове слово, називається твірною.
Щоб визначити твірну основу, потрібно знайти слово, від якого утворено подане. Спільна для цих слів основа є твірною основою.
СЛОВОТВІР – це розділ науки про мову, який вивчає способи й особливості творення похідних слів.
Необхідно розрізняти словозміну та словотворення.
Словозміна – це утворення різних форм слова.
Наприклад: мудрий, мудрим, мудрого, мудрі, мудрих.
Словотворення – це творення нових слів від тих, які вже існують у мові.
Наприклад: мудрий – премудрий, немудрий, мудрість, мудрець, по-мудрому, мудрувати.
Творення нових слів від тих, які існують у мові, є найважливішим засобом збагачення словникового складу мови.
Основні способи словотворення
132. Перепишіть. У кожному з похідних слів підкресліть твірне слово або твірну основу. За допомогою яких значущих частин ці слова утворено?
Дерево -> деревце; високий -> превисокий; живий -> оживити; межа -> безмежний; кімната -> кімнатний; рослина -> рослинний; дорога -> придорожній.
– Витлумачте лексичне значення утворених слів. Якого значення (або відтінків значення) надають словам при їх творенні суфікси та префікси?
– Позначте в словах орфограми, поясніть їх написання.
133. Визначте, від яких слів утворено подані похідні слова. Запишіть слова парами.
I. Записати, передати, шахтар, голосок, навушник, подорожник.
II. Розгадати, приказка, віконний, праліс, прибережний, назустріч.
– У яких випадках нове слово утворене від твірного слова? Від твірної основи?
– Виділіть словотворчі префікси та суфікси.
134. Роздивіться таблицю. Назвіть способи словотворення. Розкажіть про кожний спосіб, доповнивши подані в таблиці приклади самостійно дібраними.
135. Перепишіть. Підкресліть твірні слова (такі, що повністю входять в основу похідного слова). В інших похідних словах виділіть твірну основу. Позначте значущі частини, за допомогою яких утворено нове слово. Визначте спосіб його творення.
I. Бандура -> бандурист; очерет -> очеретяний; стіл -> стілець; пісня -> пісняр; небесний -> піднебесний; сильний -> пресильний; блакитний -> блакить; земля, міряти -> землемір; двері -> одвірок.
II. Весна -> весняний; зорі, падати -> зорепад; зелений -> зелень; плече -> наплічник; мудрість премудрість; брат -> братик; батьківський -> прабатьківський; вода -> водиця; Донецький басейн -> Донбас.
– Як називають музиканта, який грає на скрипці? цимбалах? сопілці? Яким способом утворено ці слова?
– Як називають дідового батька? бабусину бабусю? Яким способом утворено ці слова?
136. Від поданих слів усно утворіть по три-чотири слова суфіксальним способом. Використовуйте словотворчі суфікси зі значенням здрібнілості та згрубілості.
Клен, береза, голуб, сад, дерево, трава, книжка, словник, комп’ютер, монітор.
– Які почуття мовця передаються через уживання ним у мовленні слів, утворених за допомогою суфіксів зменшеності, ласкавості? Звіртеся зі Словничком назв почуттів.
– Пригадайте 5-8 пестливих слів, які часто вживаються в колискових піснях. Запишіть їх, доберіть слова, від яких їх утворено. Виділіть суфікси.
– Як характеризує мовця велика кількість у його мовленні слів із суфіксами збільшеності, згрубілості? Назвіть почуття, які викликає у вас такий мовець. За потреби зверніться до Словничка назв почуттів.
137. Перепишіть, визначте спільнокореневі слова, утворені суфіксальним способом. Виділіть у них словотворчі суфікси.
1. Найдорожче в світі слово так звучить у рідній мові: мати, матінка, матуся, мама, мамонька, мамуся! (Б. Гринько). 2. У слові просвічує слово, словечко, слівце, словенятко (Я. Перебийте). 3. Мій світе, світку, світоньку, світище мій! (М. Вінграновський). 4. Понад рікою спинились і завікували там полтавські міста, містечка, села, селища, сільця (І. Сенченко).
– Визначте спосіб творення виділеного слова.
– Розберіть це слово за будовою.
138. Перепишіть прислів’я, уставляючи пропущені літери. Підкресліть у реченнях антоніми. Визначте, від якої твірної основи (або твірного слова) і яким способом ці слова утворено. Виділіть у них словотворчі значущі частини.
1. Згода дім будує, а незгода руйнує. 2. Щастя й нещастя на однім коні їздять. 3. Од одного бер..га відстав, та де другого не пр..став. 4. Маленька правда всі неправди пер..важить. 5. Ліпше свій хліб недопечений, ніж чужий пер..печений. 6. Невмілому викупить, а вмілому нак..пить.7. Краще недоговорити, ніж пер..говорити.
Назвіть префікси, які надають словам протилежного лексичного значення. Чи можна назвати їх антонімічними? Чому?
– Доберіть антонімічні пари слів, утворені за допомогою префіксів: недо – – пере-; в – – ви-; роз – – з-.
– Виберіть зі Словничка назв почуттів слова – назви почуттів, від яких за допомогою префікса можна утворити антоніми.
139. До поданих слів доберіть антоніми з префіксом не-. Визначте спосіб творення цих слів (усно),
Давній, однаковий, вдалий, близький, глибокий, тісно, холодно.
Поміркуйте: як впливає технічний прогрес на ваше життя і життя знайомих вам людей. Розкажіть про це трьома реченнями, використайте в них три утворені слова.
140. Прочитайте прислів’я. Визначте спосіб творення виділених слів.
1. Коли збираєшся в дорогу, добре вибирай напарника. 2. У дорозі й подорожник товариш. 3. Пірнала черепаха, пірнала, та підводником так і не стала. 4. З насмішки люди бувають, а в насмішника очі вилазять.
Виділені слова розберіть за будовою.
141. Від поданих слів префіксально-суфіксальним способом утворіть нові слова. Запишіть їх, позначте словотворчі префікси та суфікси.
Над міру, при березі, під березою, без меж, за греблею, при Дніпрі, за містом, при кордоні, за озером.
– 3 утвореними словами складіть 2-3 словосполучення (усно).
142. Перепишіть. Визначте слова, утворені префіксально-суфіксальним способом. Розберіть ці слова за будовою.
1. Згадую мамину руку на чолі, мов прохолодний листок подорожника на рані (Л. Скирда). 2. Дуби, як побратими, обнялися віттям (Є. Гуцало). 3. Стояв свіжий осінній підвечірок (І. Сенченко). 4. Підпаски з поля гнали череду (Л. Костенко). 5. Мене вітають в піднебессі птиці, і я їх також привітати рад (Є. Гуцало). 6. Мерехтить підфарниками шлях (Д. Павличко).
Позначте в словах вивчені орфограми.
143. Прочитайте. Визначте слова, утворені безафіксним способом.
1. Піднімали прапор в Україні синьо-жовтий у блакитну вись (Б. Кулик). 2. Підняли ми знамена прадавні – синь небесну, колосся пшениці (М. Барчук). 3. Блакить мою душу обвіяла (П. Тичина). 4. В полі птиця сива кряче, облітає шир (А. Малишко). 5. На травах сонця плями, я п’ю духмянь ріки (Б. Сосюра). 6. Очі вбирають безмір (М. Луків).
– Визначте в словах вивчені орфограми.
144. Від поданих слів утворіть нові слова безафіксним способом. Слова запишіть парами.
I. Заявити, розтинати, занепадати, юний, зелений, міцний, мазати, обстріляти, перекладати.
II. Переглядати, переходити, відлітати, перелазити, розкладати, запливати, щеміти, молодий, лютий.
145. Визначте спосіб творення поданих слів. Чому так названо явища та предмети?
Небосхил, суховій, хвилеріз, землетрус, окомір, всюдихід, двоборство, одинадцять, семиповерховий, багатозначний, молоковоз, зерносховище, купівля-продаж, салон-перукарня, фотовиставка, радіопередача, телеміст, астронавт, космодром.
– Витлумачте лексичне значення виділених слів. Чи можна дібрати до них синоніми? Наскільки влучною є назва явища чи предмета?
146. Від яких слів утворено кожне з поданих імен? Яким способом? Хто з відомих вам людей носив ці імена?
Володимир, Ярослав, Богдан, Мирослава, Владислав, Добродія, Борислав, Любомир, Будимир, Людмила, Святослав, В’ячеслав.
Чи є серед ваших знайомих людей, імена яких утворено способом складання? Назвіть ці імена.
– У виділених словах визначте орфограми, обгрунтуйте написання цих слів.
147. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Визначте спосіб творення виділених слів.
Природолюби переказують стародавню німецьку л..генду. Кущики ч..рниці густо вкривають землю в тих місцях, де ж..вуть крихітні гноми й карлики. Ці сивобороді істоти колись марно шукали надійної схованки для себе та своїх самоцвітів. Люди знаходили їх скрізь: у підвалах, льохах, ущелинах, лісах і яругах, їх переслідували союзники жадібних до дорогоцінного каміння людей: лопата, кирка й сокира.
Нарешті над карликами змилувався буйнолистий ч..рничний кущ. Він упустив блукальців під зелене шатро ч..рничного ліска. У рукотворних п..черах під зел..нию яг..дних кущів і сьогодні ж..ве крихітний хитромудрий народ..ць.
З журналу “Паросток”
– Чи є висловлювання текстом? Свою думку доведітъ.
– Які почуття протиставлено в тексті? Назвіть ці почуття та витлумачте суть кожного.
– Визначте речення, ускладнені однорідними членами. Поясніть у них розділові знаки.
Уявіть, що через зміни кліматичних умов усі люди на Землі щопівроку змінюються, стаючи то десятиметровими велетнями, то п’яти с анти метровими карликами. Чи корисним було б для людства таке перетворення? Свою думку аргументуйте.
148. Від поданих словосполучень утворіть і запишіть нові слова.
Які способи словотворення вам довелося поєднати?
Чорне море, Кам’яний Брід, Красне Поле, Далекий Схід, Східна Європа.
– Яким способом утворено назви Доброславівка, Старовишневецьке, Новоолександрівка?
Складіть кілька речень про уявну подорож до Білої Церкви. Уживайте прикметники, утворені від назви міста.
– Чи є герб у вашого рідного міста чи села? Розкажіть про нього або про те, яким би ви хотіли бачити герб своєї малої батьківщини.
Герб Білої Церкви
Слова можуть утворюватися способом складання в поєднанні із суфіксальним способом.
Від одного слова може утворюватися друге, від другого – третє і так далі, складаючи ланцюжок слів, послідовно утворених одне від одного.
Ряд спільнокореневих похідних слів, пов’язаних між собою послідовним словотвором, називається словотвірним ланцюжком:
З’ясувати, від якого слова та за допомогою яких словотвірних значущих частин утворено слова, можна за допомогою словотвірного словника.
149. Які слова можна утворити від поданих? Вибудуйте і запишіть словотвірні ланцюжки.
Тримати, кликати, їздити, рада, батько.
150. Від яких слів і в якій послідовності утворено подані слова? Вибудуйте і запишіть словотвірні ланцюжки.
Учениця, привіт, колискова, записка, розквітнути, горицвіт, вибір.
151. У вказаній послідовності зробіть словотвірний розбір слів, виділених у реченнях, поданих на наступній сторінці (усно).
ПОСЛІДОВНІСТЬ СЛОВОТВІРНОГО РОЗБОРУ
1. Визначте, якою частиною мови є аналізоване слово, з’ясуйте його лексичне значення.
2. Доберіть слово, від якого утворено подане (найближче до похідного за значенням і простіше за будовою). Це твірне слово.
3. Виділіть твірну основу (спільну частину аналізованого й твірного слів).
4. Визначте словотвірні префікси, суфікси, сполучний голосний (якщо є).
5. Визначте спосіб творення слова.
Спостерігати зорепад можна було з боку сузір’я Волопаса (3 газети “Вечірній Київ”).
ЗРАЗОК УСНОГО СЛОВОТВІРНОГО РОЗБОРУ
Зорепад – іменник, лексичне значення – “явище, що виникає при згорянні в атмосфері Землі дрібних метеорних тіл (уламків комет чи астероїдів)”. Найближчі до слова за значенням слова – зоря, падати. Твірні основи – зор – і пад-, поєднані сполучним голосним [е]. Слово утворене способом складання основ.
ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО СЛОВОТВІРНОГО РОЗБОРУ
1. Мила юнь моя, люби, вивчай солов’їну мову! (М. Волощук). 2. Нехай тернистий в мови слід, та українське щире слово почув, збагнув і визнав світ (Б. Дігтярьов). 3. Буває час, коли потрібніше красномовне мовчання, ніж говірке слово (І. Нечуй-Левицький).
152. Визначте спосіб творення кожного з поданих слів. Зробіть письмовий словотвірний розбір виділених слів.
Народний, авторський, перечитати, пережити, повчальний, незрівнянний, добродій, дивосвіт, вибір, книгарня.
– Слова, читач, перегорнути, книголюб розберіть за будовою. Поясніть різницю між розбором слова за будовою та словотвірним розбором олова.
– Кілька поданих слів уведіть до самостійно складеного висловлювання “Казковий світ книжок”.
– Роздивіться логотип книгарні “Є”. Поясніть цю назву Дізнайтеся, які книжкові магазини є у вашому рідному краї. За можливості відвідайте їх або завітайте на інтернет-сторінки книгарень.
Складіть сценарій комп’ютерної гри, основне завдання якої – творити слова. Хто може стати головною дійовою особою в такій грі?
153. Витлумачте лексичне значення кожного з поданих у парах слів. Визначте, від якого слова і яким способом ці слова утворено.
Земельний і землистий. Зв’язаний і пов’язаний. Блискавичний і блискучий. Вникати й уникати.
3 однією парою слів складіть і запишіть речення.
(3 votes, average: 3,67 out of 5)