ВСТУП
ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. УКРАЇНСЬКА МОВА – ДЕРЖАВНА МОВА УКРАЇНИ
1. Прочитайте. Поставте до тексту кілька запитань і дайте на них відповіді.
Ви знаєте книжку про вихованого у вовчій зграї хлопчика Мауглі. Він знав мову не лише вовків, а й інших тварин, тобто розумів “мову джунглів”. Звичайно, ця історія вигадана письменником. Але випадки, коли людські діти виживали серед диких звірів у лісах, справді траплялися.
Повернутися до повноцінного життя в людському суспільстві такі діти не могли. І справа не в тім,
Людська звукова мова – найскладніший з усіх відомих видів спілкування. Без мови люди мало чим відрізнялися б від вищих тварин, людиноподібних мавп. Мова дає можливість передавати та сприймати повідомлення, тобто інформацію. Завдяки мові людина спроможна одержати знання про все на світі і про саму мову.
За А. Білецьким.
Визначте головну думку тексту. Доберіть до тексту заголовок.
12. Прочитайте вірш. За поданим у кінці підручника Словничком спілкування
Колись первісні люди нахмурювали брови,
Не знали ані слова, хапалися за списа,
Не вміли пояснити: Стрічали друзів з миром,
Це – мамонт, то – корова. усміхнено, охоче,
Вони порозумітись і дивувались щиро,
Старались між собою – до неба звівши очі.
Показували пальцем, А потім, щоб онукам
Кивали головою. про все це розказати,
Якщо чужинці раптом то вигадали мову
З’являлися з-за лісу, і стали розмовляти.
Леся Вознюк.
Чи можуть міміка й жести повністю замінити звукову мову? Чому?
– Чи можна сказати, що найкращий засіб передавання досвіду з покоління в покоління – звукова мова? Чому? Поясніть.
Визначте настрій кожного зі “смайликів”, зображених на малюнку. Чи можна сказати, що настрій передано через міміку? Поясніть.
3. Прочитайте. Про яке завдання мови в житті людей сказано в кожному реченні? Свої висновки звірте з таблицею.
1. Спілкування – це обмін інформацією, передавання думок і почуттів однією людиною іншій (Г. Гайовий). 2. Коли нема мови, людині просто-напросто нема чим думати (О. Забужко). 3. Через мову щиро і правдиво одкриваетьея нам білий світ (Д. Білоус).
4. Рідна мова – мати єдності, державна мова – берегиня держави (М. Даукша).
Умови спілкування
СПІЛКУВАТИСЯ | Люди обмінюються думками й почуттями |
ФОРМУВАТИ ДУМКИ | Думки формуємо та виражаємо тільки за допомогою слів |
ПІЗНАВАТИ СВІТ | Людина пізнає світ, здобуває знання про нього |
ОБ’ЄДНУВАТИ ЛЮДЕЙ | Люди об’єднуються в одну спільноту |
4. Перепишіть речення. Поясніть, як ви розумієте кожне висловлювання.
1. Державною мовою в Україні є українська мова (3 Конституції України). 2. Українська мова – наша слава, це для думки – золота оправа (О. Грибинюк). 3. Кожний громадянин України має знати, що дім його – Україна і мова його держави – українська (С. Єрмоленко). 4. Мова, як герб, як прапор, як гімн належить до найвищих ознак держави, до її невмирущих символів (Б. Крищенко).
– Назвіть державні символи України.
Доберіть назви до фотографій. Розкажіть, що на них зображено.
Роздивіться малюнок Вікторії Ковальчук. Яку країну зображено? З чого ви це зрозуміли?
– Чому державну мову називають найвищою ознакою держави?
Який документ забезпечує роль української мови в Україні як державної?
Поясніть, як ви розумієте вислів сучасного українського композитора Кирила Стеценка: “Мова – це не лише засіб спілкування, а й своєрідна операційна система такого великого комп’ютера, яким є суспільство”.
– Роздивіться плакати на с. 13. Як ви зрозуміли їхній зміст? Поясніть. Пригадайте уроки української мови в початковій школі. Що було на них найважливішим? Найцікавішим? Найскладнішим? Як знання, отримані на цих уроках, допомагають вам у повсякденному житті? Розкажіть про це.
Вікторія Ковальчук. Ілюстрація до книжки дитячої поезії
5. Перепишіть речення. Визначте, про яку роль мови йдеться в кожному з них.
1. Мова – не тільки засіб спілкування, а й інструмент мислення та пізнання світу (І. Ющук). 2. Надзвичайно важлива роль мови – об’єднавча (Л. Масенко). 3. Народ, держава можуть бути безсмертні тільки тоді, коли мають свою мову (Д. Павличко). 4. Слово – то мудрості промінь, слово – то думка людська (Олена Пчілка). 5. Добре володіння рідною мовою важливе для навчання, тому що мова є основою мислення (3 Вікіпедїі).
Як ви розумієте слова поета Дмитра Білоуса: “Де б не був, учися говорити мовою людей, куди прийшов”? Чи згодні ви з поетом? Поясніть.
ХОЧУ І МОЖУ! ЗНАЮ І РОЗПОВІДАЮ!
Запитання і завдання для самоперевірки
– Яка роль мови в житті суспільства?
– Які засоби, крім мови, використовують люди для спілкування?
– Які мови вивчають у вашій школі? Яка роль кожної з цих мов у житті людей? У вашому житті?
– Яке значення для громадян держави має державна мова?
– Як мають ставитися до державної мови ті громадяни України, для яких вона не є рідною? Свою думку обгрунтуйте.
– Чому інші засоби спілкування (азбука Морзе, барабанний дріб, дорожні знаки та ін.) не можуть повноцінно замінити звукової мови? У чому перевага звукової мови?
– Що потрібно зробити кожному з нас для розвитку української мови?
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
МОВА І МОВЛЕННЯ. ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: аудіювання, читання, говоріння, письмо
6. Прочитайте казку. Дайте відповіді на запитання і виконайте завдання, подані після тексту.
Жила собі дівчинка Марися, і не було в неї нікого: ні батьків, ні родичів. Любила дівчинка блукати лісом, розмовляти з пташками й деревами, роздивлятися квіти й трави.
Пішла якось сирітка в ліс по ягоди. У лісі вона зустріла сивого дідуся в солом’яному брилі й подертій сорочці. Пожаліла дівчинка жебрака й віддала йому зібрані ягоди.
А той дід був не жебрак, а чарівник. Подякував він Марисі за чуйність і загадав загадку: яка мова в світі найкраща?
Дівчинка відповіла, що найкраща мова – пташина.
Коли Марися прийшла в село та щось у когось запитала, з її вуст пролунало… пташине щебетання. Розгубилася дівчинка й засумувала.
Тепер Марисю розуміли солов’ї, сороки та вивільги, але зовсім не розуміли люди. Дівчинка збагнула, що неправильно відгадала дідусеву загадку.
Люди в селі стривожилися: що буде з Марисею? Кожен допомагав їй, чим міг. У відповідь вдячна дівчинка могла тільки щебетати…
Пішла Марися до лісу і знайшла чарівника. Той поцікавився, чи щаслива вона. Пташиним голосом дівчинка відказала, що дуже нещасна, бо люди її не розуміють! Прощебетала Марися, що найгарніша мова – це рідна мова, якої навчили батьки.
Пішла дівчинка додому. Дорогою побачила гарну квітку і сказала про це вголос. Пролунали людські слова.
Так старий чарівник навчив дівчинку цінувати те, що маєш. Тепер Марися цінувала рідну мову, шанувала людей, які її підтримували. Ці люди стали їй ріднею.
За народною казкою.
Що втратила дівчинка після того, як неправильно відгадала загадку:
Знання рідної мови чи здатність спілкуватися за її допомогою, тобто спроможність до мовлення?
Назвіть почуття, які охопили дівчинку, коли вона почала щебетати замість того, щоб розмовляти. Значення кожного з названих почуттів з’ясуйте за поданим у кінці підручника Словничком почуттів.
Поміркуйте: чому саме такі почуття охопили дівчинку?
Чи могла Марися, втративши здатність до мовлення, повноцінно спілкуватися? Чому?
Роздивіться малюнки Вікторії Проців. Як ви гадаєте: яка з дівчаток найбільше схожа на Марисю із казки? Чим саме?
Роздивіться малюнок молодої української художниці Марисі Рудської. Чому вимовлені дівчинкою слова художниця зобразила у вигляді птахів? Поясніть.
Марися Рудська. Я спілкуюся зі світом
Поняття мова і мовлення треба розрізняти.
Мова – це засоби спілкування (слова, словосполучення, речення тексти тощо).
Мова забезпечує спілкування. Однак вона виявляє себе тільки в мовленні.
Мовлення – це мова в дії, у роботі. Мовлення неможливе без мови.
7. Прочитайте прислів’я. Чи можна сказати, що в якихось йдеться про мову, а в якихось – про мовлення? Поясніть.
1. Умієш говорити – умій слухати. 2. Птицю пізнати по пір’ю, а людину по словах. 3. Перше подумай, потім розказуй. 4. Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. 5. Чоловік має два вуха, щоб багато слухати, а один язик, щоб менше говорити.
6. Краще переконувати словами, як кулаками.
Чи можливе мовлення без знання мови? Чи може розвиватися мова, не спираючись на мовлення? Поясніть.
Мовлення має дві форми – усну й писемну. Коли ми говоримо або слухаємо, то вдаємося до усної форми мовлення, коли ж пишемо або читаємо, – до писемної.
Мовлення буває монологічне (висловлюється одна особа) та діалогічне (спілкуються двоє або більше осіб).
Процес мовлення називається мовленнєвою діяльністю.
Мовленнєва діяльність має чотири види:
Аудіювання не слід сплутувати зі слуханням. Слухання – це передусім сприймання будь-яких, тобто усіх звуків – музики, шуму дощу й вітру, пташиного співу, гуркоту автомобілів, шарудіння листя та ін. Аудіювання ж стосується тільки усного мовлення людини, це процес його одночасного сприймання та розуміння.
8. Прочитайте. Про який вид мовленнєвої діяльності йдеться в кожному реченні?
1. Будь здібний до слухання, обмірковану давай відповідь (З Біблії). 2. Люблю говорити – це допомагає думати (Т. Еліот). 3. Що є читання, як не поступове осягнення думок іншої людини? (О. Памук). 4. Я пишу, щоб зрозуміти, що я думаю (Д. Бурстин).
5. Невміння слухати відриває людину від світу людей (Е. Кант).
6. У вигляді друкованого слова думка стала безсмертна (В. Гюго).
7. Люди надто багато працюють за комп’ютерами, вони забагато говорять замість того, щоб слухати й чути одне одного (Рей Бредбері).
Чому мова й мовлення нерозривні? Поєднання яких видів мовленнєвої діяльності являє собою спілкування?
– До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдалися, виконуючи вправу?
Чи сприяє вивченню мови користування комп’ютером? Розкажіть про це.
9. Прочитайте уривок з народної казки спочатку мовчки, потім уголос. Що могло передувати подіям, про які тут розказано? Розкажіть про це.
Іванко добре знав цей ліс. Та сьогодні він не міг його впізнати! Все стало якесь інше. Стовбури дерев зробилися величезні. Звідкілясь узялися густі й колючі чагарі, які тут ніколи не росли. Пекла ноги кропива, кололи бур’яни.
Йти Іванкові було дуже важко. Перед ним з’явилося болото. Спробував ногою – грузне. Почав Іванко стрибати з купини на купину, а вони наче самі з-під ніг тікають. Та хлопець таки перебрався на той бік болота.
Коли дивиться – височенний кущ папороті, товстий, як дуб. А на одному листку внизу світиться квітка – п’ять золотих пелюсток і посередині око. Крутиться те око і сміється…
Простягнув хлопець руку і схопив квітку, яка опекла руку, наче вогнем, але він її не кинув, тримав міцно. І тут квітка почала рости, заблищала дужче, аж очі сліпило. Іван миттю сховав її під сорочку. Квітка притулилася до нього, наче аж проросла в самісіньке серце.
З того часу Іван почав розуміти мову всього живого: рослин, звірів, худоби, птахів, комах. Зовсім змінилося з того часу Іванкове життя!
Якого значення висловам “мова тварин” та “мова рослин” надано в казці?
– Як розуміють вислів “мова тварин” сучасні вчені?
– Чи спроможна сучасна людина порозумітися з природою? Яким чином? Обговоріть з однокласниками.
– Розкрийте значення прислів’я: “З природою живи у дружбі, то буде вона тобі у службі”.
– До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдалися, виконуючи вправу? Пофантазуйте Що могло трапитися після того, як хлопець почав розуміти мову всього живого? Розкажіть.
Сергій Міхновський. Квітка папороті
Роздивіться ілюстрації. Якою уявляєте квітку папороті ви? Розкажіть або намалюйте.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)