УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР
Будова слова
Значущі частини слова
Значущими частинами слова є Корінь, суфікс, префікс, закінчення.
Корінь – це головна значуща частина слова, яка містить у собі спільне значення споріднених слів: Стіл, СтолИк, СтолОвий, СтолУватися.
Слова з одним і тим самим коренем називають Спільнокореневими.
Спільнокореневі слова можуть належати до однієї частини мови: Ліс – ЛісОчок – ЛісНик – проЛісОк; Або до різних частин мови: Ліс – ЛісОвий – по-ЛісО-вому.
У
Шість – шести, ніс – нести.
Префікс – це значуща частина слова, яка знаходиться перед коренем і слугує для утворення нових слів. Префікси доповнюють значення первісного слова. Наприклад, префікс В-(у-) у дієсловах вказує на напрямок руху об’єкта: Вбігти, влізти, увійти.
У слові може бути два й більше префіксів: посаджений – непосаджений, найвищий – якнайвищий.
Префікси поділяються за походженням. Більшість префіксів суто українські: При-, на-, з-(с-), але
Префікси можуть мати декілька значень. Наприклад, префікс При – може означати приєднання, наближення, неповноту дії, близьке місцезнаходження: Прибити, прийти, прилягти, прибережний.
Слід пам’ятати, що більшість слів української мови складається не лише з кореня:
1) корінь + суфікс: вода – Водяний;
2) корінь + префікс: читати – Прочитати;
3) корінь + префікс + суфікс: Ваш – по-вашому.
Суфікс – значуща частина слова, яка стоїть після кореня і слугує для творення слів із новим лексичним значенням. Наприклад, суфікс – к – Відповідає за творення назв жіночого роду за професією: Вчителька, авторка, доярка.
Також суфікси можуть слугувати для творення форм того самого слова (молодий – молодший, курча – курчати, мати – матері, пробити – пробивати).
У слові може бути 2-3 суфікси: Перукарська, розповсюджувачка.
Багато суфіксів належать тільки певним частинам мови. Наприклад, суфікси – учи – (-ючи-) слугують для творення дієприслівників.