РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ
ПРИКМЕТНИК
§ 34. Зв’язок прикметників з іменниками
337. Дерева (які?) срібні. Гілля (яке?) срібне. Сріблом (яким?) пухнастим. У небі (якому?) синьому. Хмарки (які?) срібні. В заметах (яких?) срібних. Стежки (які?) срібні. Ліс (який?) срібний-пресрібний. Білочці (якій?) срібній. Горіх (який?) срібний.
Пояснення
У реченні прикметники зв’язані з іменниками. Прикметники вказують на ознаки предметів. Запитання потрібно ставити від іменника до прикметника. Наприклад: серце (яке?) відкрите.
Слово “срібний”
339. 1. Відгадка: льон.
Ознаки: високих, зелених, блакитні, привітні.
2. Відгадка: півень
Ознаки: попелясто-зозулястий, горластий, червоною, поважною.
340. По синьому морю срібний човник пливе. (Місяць). Срібну скибку кавуна видно уночі з вікна, що це? (Місяць).
На блакитній тарелі золоте яблуко катається. (Сонце). Кругленьке, ясненьке півсвіту освічує. (Сонце).
341. Частини (якої?) центральної. Рів (який?) глибокий. Ворота (які?) Золоті. Міст (який?) дерев’яний. Сокирами (якими?) бойовими.
Пам’ять: звуки [п], [а], [м], [й’], [а], [т’]; букви: “пе”, “а”, “ем”, “я”, “те”, “знак м’якшення”.
Пам’ять, пам’ятка, пам’ятати, пам’ятний, запам’ятати.
Пояснення
Пригадайте правило вживання апострофа! Апостроф ставиться після твердих приголосних б, п, в, м, ф та р перед голосними я, ю, є, ї, що позначають два звуки й’а, й’у, й’е, й’і для роздільної вимови.
У слові “пам’ять” буква я позначає два звуки [й’а].
342. Будинок із цегли – будинок (який?) цегляний; тканина із шерсті – тканина (яка?) шерстяна; паркан із дерева паркан (який?) дерев’яний; змій із паперу – змій (який?) Паперовий; ніж із металу – ніж (який?) металевий.
343. Полохливий, як заєць. Сильний, як лед. Хитрий, як лисиця. Злий, як вовк. Вайлуватий, як ведмідь.
Пихатий, як індик. Великий, як слон. Гнучкий, як змія.
344. Заголовок: “Паросток”.
Паростка (якого?) тендітного; сила (яка?) дивовижна; пагінчик (який?) блідий, тоненький; землі (якої?) благодатної, весняної; полону (якого?) крижаного.
Тендітний, витончений, тонкий, неміцний, вразливий.
Благодатна, щедра, родюча.
Крижаний, холодний, льодовий, мерзлий.
345. Синіє високе весняне небо. На ньому золоте сонце сипле скрізь гарячими блискучими бризками. По шляху біжать жваві струмочки. Вони дзвенять, підстрибують, танцюють, весело Про щось буркочуть.
Дерева стоять у блискучих краплях дощу, як у дорогому намисті. Густішою стіною сплелось жиро. Поміж його стеблами синіють волошки, жевріють голівки горицвіту. Гудуть бджоли. Високо в небі кричить чайка. Ось вона блиснула на сонці срібним крилом і зникла. (За Б. Васильченком)
346. Сонячний ранок; весняний вітер, незабутня-прогулянка, галасливі пташки, веселі струмки, ранні квіти.
348. Вітер (який?) теплий, вологий. Гіллям (яким?) голим.
У саду (якому?) шкільному.
Дощ (який?) рясний. Туман (який?) густий, сивий.
350.
Весна.
Настали теплі весняні дні. Яскраво світить золоте сонечко. Лагідним промінням пестить воно природу. Виткнулась із землі молоденька травичка. Тягнуться до сонця її зелені паростки-рученята. Зацвітають перші весняні квіти. На деревах з’являються маленькі листочки. У саду господарюють заклопотані веселі птахи. Вони вже в’ють гнізда. Настала справжня весна.
351. Пісня (яка?) Народна – у пісні (якій?) народній; порада (яка?) добра – пораду (яку?) добру; лис (який?) хитрий – лисові (якому?) хитрому; час (який?) обідній – у час (який?) обідній; небо (яке?) синє на небі (якому?) синьому; листя (яке?) кленове – під листям (яким?) кленовим.
Пояснення
Рід іменників ужитих у множині, визначають за початковою формою: дерева (дерево) – середній рід. Іменники, що вживаються тільки у множині, за родами не розрізняються: штани, канікули, Видубичі. Є іменники, що належать до чоловічого роду, проте можуть позначати осіб і чоловічої, і жіночої статі: професор, інженер, лейтенант, біолог. Іменники на зразок “професорка”, “Математичка” належать до просторіччя.
359. Широкий (чол. р.) Дніпр, сердитий (чол. р.) вітер, високі (мн., жін. р.) верби, блідий (чол. р.) місяць, (в) синім (середн. р.) морі.
360. Добра справа, надійний друг, могутній дуб, чисте джерело, пахуча троянда, вечірня зоря, синє море, широке поле, хоробрий воїн.
Рід прикметників визначається за родом іменників. Прикметники однини у називному – відмінку, чоловічого роду мають закінчення [-ій], [-ий], жіночого роду [-а], [-я], а серед нього [-е], [-є].
362. Куди подівся Лагідний (одн.) Вітерець? Дужий (одн.) Вітрище рве тремтливі (мн.) віти дерев, хилить голови золотокрилим (мн.) соснам, хмару за хмарою в червоне (одн.) сонце шпурляє.
363. Слон великий, а мишка маленька Нічка темна, а день ясний. Гірчиця гірка, а малина солодка.
364.
Моя кімната
Кімната, у якій я вчу уроки, велика, простора і світла. Біля вікна стоїть дерев’яний стіл і стілець. Тут я займаюся. На столі – ваза з польовими квітами. За дверима стоїть дерев’яна шафа, а біля стіни – моє ліжко. Біля, ліжка стоїть тумбочка, а на ній – настільна лампа і книжка. А над ліжком висить моя улюблена картина. На підлозі лежить м’якенький килим.
Я дуже люблю свою затишну кімнату.
365. Веселі пісні – радісні, сумні; сильний вітер – потужний, легкий; чисте повітря – свіже, брудне; мала киця – крихітна, доросла.
366. Малина – малиновий, вишня – вишневий, небо – небесний, абрикос – абрикосовий, лимон – лимонний, золото – золотавий, срібло – сріблястий.
367. Електрична пилка, електричний рубанок, електричне долото.
Вираз “Чарівні руки” означає руки людини, які вміють усе робити, руки, що роблять різні чарівні речі.
Електричний – залежить від слова “рубанок”, відповідає на питання який?, прикметник, чол. p., одн., дpугорядний член речення.
Улюблені – залежить від слова “книжки”, відповідає на питання які?, прикметник, мн., другорядний член речення. Чарівні – залежить від слова “руки”, відповідає на питання, які?, прикметник, мн., другорядний член речення.
368.
Моя подруга
Мою подругу звуть Ніна.
Вона весела та щира. Її сині очі на усміхненому обличчі приваблюють привітним поглядом. Коли Ніна усміхається, на її щічках з’являються ледь помітні ямочки. Чорне волосся вона завжди охайно збирає в тугі довгі коси.
Ми дружимо з Ніною з першого класу. Моя подруга весела і дотепна. Ми разом катаємося на велосипедах, роликах, разом гуляємо, обговорюємо рівні теми. Вона ввічлива і добра дівчинка. Ніна допитлива, вона захоплюється читанням. Я завжди готова прийти на допомогу Ніні, бо вона – моя щира подруга.
370. Срібний голосочок – срібні сережки; сталеві коні – сталеві голки; залізний характер – залізний бак; золота осінь – золота каблучка; вишневе плаття – вишневий садочок.
371. Пряжене молоко. У млинці Я Додаю пряжене молоко. Найкращий друг. У мене Є найкращий Друг.
Тепла зустріч. Для гостей Була влаштована тепла Зустріч.
Руді кошенята. У Траві граються руді кошенята. Прикметник “золоті” вжито в переносному значенні.
372.
Взимку на галявині
Лісова галявина. Одиноко стоїть невесела берізка. Над берізкою віє пронизливий колючий вітер. Він розчісує їй голі коси.
373. От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади. Подекуди розкидані круглі кущі верболозу. М’які зелені Береги Обгорнули з обох боків невеличку річку Раставицю. Там далі вона повилася між високими вербами.
374. Маленький (прикм.), чепурненький (прикм.), крізь землю пройшов, червону (прикм.) шапочку знайшов. (Гриб). Росте хлопчик гарнесенький (прикм.) па городі в мене: чорні (прикм.) Очі, жовті (прикм.) вії, капелюх – зелений (прикм.). (Соняшник).
377. Про мою сестру можна сказати, що вона порядна і чесна людина. Вона щиро висловлює свою думку, вона добре вихована. Сестра завжди готова Простягнути руку допомоги, їй можна довіритися. Порядність і чесність цінують у будь-якому колективі. Я намагаюсь теж бути таким. Бо кажуть, що помилившись у людині одного разу, можна втрати до неї довіру назавжди.
378. Як горобчики позбулися своїх хвостиків Одного разу хвальки-горобчики сиділи на нижній гілці куща і сперечались один з одним.
У мене пір’ячко м’якіше за твоє! – цвірінькав один горобець.
– Ні! У мене м’якіше! А подивись на мої стрункі ніжки! Вони кращі за твої! – цвірінькав другий горобець. Сперечались, цвірінькали пташки. Вони не помітили кішку, яка підкралась та стрибнула на хвальків-горобців. Тільки хвостики зосталися у неї в зубах!
380. Ми любимо весну зелену, чудесну,
І грімницю в тучі, і дощик співучий,
І луки широкі, і ріки глибокі,
І поле веселе, і рідні оселі,
І світ у маю – всю землю свою.
Поставити прикметник у потрібній формі допомагає, питання від іменника, від якого залежить цей прикметник: весну (яку?) зелену, чудову.
381. Повіяв легенький вітер. Світить лагідне сонечко. День став по-весняному гарний. Повертаються з далеких країв перелітні птахи.
382. Берізка зажурена, гай веселий, осінь золота, усмішка сонячна, вітер лагідний.
383. Повіває легенький вітерець.
Слово “легенький” – прикметник. По перше, воно означає ознаку предмета. По-друге, воно відповідає на питання який? По-третє, має закінчення – ий, як прикметник чоловічого роду однини в називному відмінку, Крім того, в реченні виступає другорядним членом речення.
Тому слово “легенький” є прикметником.
386. Вухатий соняшник, золотистий чубчик, конопатий носик.
1. Вухатий. 2. У реченні залежить від слова “соняшник”. 3. Відповідає на питання який? 4. Прикметник. 5. Однина. 6. Чоловічий рід. 7. Другорядний член речення. | 1. Золотистий. 2. У реченні залежить від слова “чубчик”. 3. Відповідає на питання який? 4. Прикметник. 5. Однина. 6. Чоловічий рід. 7. Другорядний член речення. | 1. Конопатий. 2. У реченні залежить від слова “носик”. 3. Відповідає на питання який? 4. Прикметник. 5. Однина. 6. Чоловічий рід. 7. Другорядний член речення. |
387. Як я Малим збирався навесні піти у світ Незнаними шляхами, сорочку мати вишила мені Червоними і Чорними нитками. Два кольори мої, два кольори, оба на полотні, в душі моїй оба, два кольори мої, два кольори: Червоне — то любов, а Чорне – то журба.
1. Червоними.
2. У реченні залежить від слова “нитками”.
3. Відповідає на питання який?
4. Прикметник.
5. Множина.
6. Жін. рід.
7. Другорядний член речення.
Відповіді на запитання для повторення
1. Прикметник – частина мови, яка відповідає на питання: який? яка? яке? які?
2. Прикметник вказує на ознаки предметів: запах (духмяний), колір (блакитний), вік (молодий), розмір (маленький), матеріал (залізний), якість (твердий), простір (близький), час (вчорашній) тощо.
3. У реченні прикметник найчастіше пов’язаний з іменником. Запитання ставимо від головного слова – іменника до залежного – прикметника.
4. Прикметники змінюються за числами, родами, відмінками. А іменники – за числами і відмінками.
5. Прикметник найчастіше виступає другорядним, членом речення.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)