ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ
УРОК № 26
Тема. Звуки і букви. Голосні й приголосні звуки
Мета: познайомити учнів з такими розділами науки про мову, як фонетика, орфоепія, графіка, орфографія; розширити знання школярів про звуки мови, про поділ їх на голосні й приголосні; виробляти навички правильно вимовляти голосні й приголосні звуки; виховувати в учнів чуйність, доброзичливість, співчутливість.
Обладнання: підручник, оповідання А. Коваль “Наша мова”.
ХІД УРОКУ
I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
II.
III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступна бесіда.
– Скажіть, будь ласка, які звуки ми можемо чути?
– Прослухайте вірш. Про які звуки в ньому йдеться?
Тихо, тихо навкруги.
Я проходжу між ланами.
Лиш Дніпрові береги
Нишком шепчуть шелюгами.
А над житом молодим
Стала хмара білоброва;
Прокотивсь за гаєм грім,
І замовкнула діброва.
Десь ціпами блискавки
Вдарили в гладінь озерну.
Затремтіли колоски –
Впали краплі спілим зерном.
Став я, подих затаїв –
Слухав, як земля зітхала,
Як
Їй всю душу виливала.
(З. Гончарук.)
– Прислухайтесь, які звуки доносяться зараз через вікно, із шкільного коридору.
– А про які звуки йдеться в оповіданні “Наша мова” Алли Коваль?
(Учитель читає уривок з оповідання.)
Прислухайся: з ранку й до вечора навколо тебе звучить мова. Ось у сусідній кімнаті з кимось розмовляє мама, віддалік чується голос диктора, з вулиці долітають ледь чутні голоси людей.
Ти так звик до цього, що майже не помічаєш звучання мови.
Ти чуєш її лише тоді, коли вона звернена до тебе безпосередньо.
А тепер припусти на хвилинку, що мови нашої – та й інших мов на землі – ще нема.
Якою була б земля? Якими були б ми? Навіть уявити важко, яка б це була сумна й похмура картина: немає великих міст, ба навіть малих сіл, не ходять поїзди, не літають літаки, немає автомобілів, скрізь тихо, пусто й сумно. Стіною стоять непрохідні ліси, а в них – хижі звірі, гадюки й сови…
А хто там боязко визирає з печери? Та то ж первісна людина! Скоцюрбилася від холоду й страху, щільніше натягає на голі плечі якусь шкуру, сторожко оглядається.
Такими наші пращури були колись, такими б надовго вони зоставались, якби не зробили геніального відкриття: винайшли мову.
– Чим людина почала користуватися раніше – звуками чи буквами?
2. Слово вчителя.
Сьогодні почнеться наша подорож в чарівну країну Фонетика, де живуть звуки мови. Всього їх 38, і всі вони такі різні. У них є повелителька – мудра королева Орфоепія.
3. Словникова робота.
(Учні роблять записи в зошитах.)
Фонетика (від грец. phone – звук) – розділ мовознавства, який вивчає звукову систему мови.
Орфоепія (від грец. orthos – правильний, epos – слово, мова) – розділ мовознавства, що вивчає правильність вимови слів.
Графіка (від грец. grapho – пишу, малюю) – розділ мовознавства, який досліджує співвідношення між літерами й звуками.
Орфографія (від грец. orthos – правильний і grapho – пишу) – система загальноприйнятих правил, що визначають правопис слів та їх форм.
4. Бесіда з учнями.
– Як утворюються звуки мовлення?
– чи всяке поєднання звуків, утворених мовним апаратом людини, є словом?
– З яких звуків складається наше мовлення?
5. Робота в зошитах.
Завдання: прослухати вірш. Виписати голосні звуки, які називаються у вірші. Скільки їх?
Голосні звуки
О-о-о-
Яєчко одно
Знесла курочка чорненька.
Знайшла дівчинка одненька –
О-о-о-
Яєчко одно.
А-а-а-,
Яблучка два,
Два яблучка червоненькі
Несе донечка до неньки.
А-а-а-
Аж яблучка два.
И-и-и-
А хлопчика три
В калабаню упали
І всі разом кричали –
И-и-и-
Тих хлопчиків три.
І-і-і-
Лошачки малі,
Є у них чотири ніжки,
Коло воза ідуть пішки –
І-і-і-
Лошачки малі.
У-у-у-,
Песик на шнурку,
Цуценяток п’ять кудлатих
Полягали біля хати.
У-у-у-
Песик на шнурку.
Е-е-е-,
Де то мама, де?
Нема мами, пішла в поле,
Там бур’ян на ниві поле.
Е-е-е-,
Ось вже мама йде!
(М. Підгірянка.)
6. Запитання до учнів.
– Як утворюються голосні звуки?
(При вимові голосних звуків голосові зв’язки тремтять в гортані, як струни, а видихуване повітря проходить через органи мови вільно, без перешкод – утворюється голос).
7. Колективна робота.
Завдання і запитання: прослухати слова. Якими звуками різняться слова кожної пари? Чи вплинула зміна звука на значення слова?
Чайка-лайка, луг-лук, фазан-казан, форма-норма, фото-лото, полин-полинь, горе-море.
8. Узагальнююча бесіда.
– Як утворюються приголосні звуки?
– Скільки приголосних звуків в українській мові?
9. Робота за підручником.
1) Вправа 213 (усно).
2) Опрацювання теоретичного матеріалу, с. 97-98.
3) Знайомство з таблицею “Звуки мови”, с. 96.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за підручником.
Вправи 214, 217.
2. Гра “Метаграма”.
Завдання: відгадати слова та записати їх у фонетичній транскрипції.
Ви, дітки, враз пізнаєте мене.
Я – сильний вітер, що дерева гне.
Складки допишете в кінці –
Солодкі вийдуть корінці.
(Буря – буряки)
З с на дереві росту,
З ж по дереву повзу.
(Сук – жук)
Якщо із з візьмеш це слово,
Великий дощ впаде раптово.
Як тільки з на с заміниш –
Між фруктами мене зустрінеш.
(Злива – слива)
У затінку моїм
Мене у спеку вихваляєш,
А літери лиш перестав –
Чимало дров ти розпиляєш.
(Липа – пила)
3. Робота біля дошки.
Завдання: виписати з вірша слова з буквосполученнями [дж], [дз], [дз’], передати їх у звуковому записі.
Дж і дз запам’ятай,
Одним звуком промовляй:
Джерело, ходжу, бджола,
Дзьоб, дзвіночки, дзеркала.
(Д. Білоус.)
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підручник, § 24, вправи 215 (письмово), 218 (усно).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)