Екологія – охорона природи
БІОПОШКОДЖЕННЯ – небажана з погляду людини зміна властивостей та якості різних матеріалів, споруд, кормів, продуктів харчування під впливом живих організмів, які поселяються на них.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)БІОПОШКОДЖЕННЯ - Довідник з екології
Схожі записи:
ЗАБРУДНЕННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ – форма фіз. забруднення, що виникає внаслідок зміни ел.-магн. властивостей середовища (лінії електропередач, радіо, телебачення, радіолокаційні системи, робота деяких...
ЧИСЛО САНІТАРНЕ Екологія – охорона природи ЧИСЛО САНІТАРНЕ – частка від ділення кількості білкового азоту грунту на заг. кількість орг. азоту в цьому ж грунті. Ч. с....
ГРАД Екологія – охорона природи ГРАД – атм. опади теплого періоду року у вигляді часточок криги неправильної форми розміром 5-55 мм і більше. Г. часто спричинює...
АЕРОФІТИ Екологія – охорона природи АЕРОФІТИ – рослини, які отримують усі потрібні речовини з навколишньої атмосфери. До А. належать деякі квіткові рослини вологих тропічних лісів з...
УТИЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи УТИЛІЗАЦІЯ – використання чогось для переробки; доцільне застосування відходів, лишків у госп-ві....
ЗОНА ПІДТОПЛЕННЯ Екологія – охорона природи ЗОНА ПІДТОПЛЕННЯ – територія, в межах якої підвищується рівень підземних вод під впливом підпору, що створюється водосховищем або гідро-техн. спорудою до...
УМОВИ СЕРЕДОВИЩА АБІОТИЧНІ Екологія – охорона природи УМОВИ СЕРЕДОВИЩА АБІОТИЧНІ – нежива природа, що оточує організм чи ін. об’єкт і так чи інакше впливає на нього....
НАСАДЖЕННЯ ПАРКОВЕ Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ ПАРКОВЕ – деревна, чагарникова і трав’яниста рослинність, що культивується в естетично цінних поєднаннях, які створюють сприятливі умови для відпочинку людей...
БІОМЕТОД Екологія – охорона природи БІОМЕТОД – біол. метод боротьби зі шкідниками і хворобами, група заходів, які використовують для зменшення чисельності небажаних у господарстві організмів за...
ІНБЕНТОС Екологія – охорона природи ІНБЕНТОС – організми, які живуть на дні водойм всередині грунту....
ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ – 1) надходження у Світовий океан забрудників у кількості, що перевищує здатність мор. середовища до самоочищення. Внаслідок нагромадження...
ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД Екологія – охорона природи ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД – сукупність природних об’єктів та комплексів, наділених режимом заповідності....
ЛЕВАДА Екологія – охорона природи ЛЕВАДА – сирі листяні ліси з вільхи, верб, тополь у заплавах річок....
ІНДАЇНГ Екологія – охорона природи ІНДАЇНГ – тропічний сухий листопадний ліс (диптерокарповий) у Бірмі....
ЗООПАРК Екологія – охорона природи ЗООПАРК, парк зоологічний – культ.-освітня та н.-д. установа, де утримуються, експонуються і вивчаються дикі та свійські тварини. Основне завдання 3. полягає...
ГАРИГА Екологія – охорона природи ГАРИГА – формація низькорослих розріджених вічнозелених чагарників у Середземномор’ї. Розрізняють Г. високу (наближається до макії), Г. гірську (та, що із самшитом)...
ІЗОПАГИ Екологія – охорона природи ІЗОПАГИ – ізолінії тривалості льодоставу (крижаного покриву) на водоймах....
ЮРИДИЧНІ (ПРАВОВІ) ЗАКОНИ У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи ЮРИДИЧНІ (ПРАВОВІ) ЗАКОНИ У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – див. Закони юридичні (правові) у природокористуванні....
ЗАКАЗНИК ДОВГОСТРОКОВИЙ Екологія – охорона природи ЗАКАЗНИК ДОВГОСТРОКОВИЙ – заказник, створений на тривалий час, як правило, понад 5 років....
ЕКОТОП (2) Екологія – охорона природи ЕКОТОП (2) – сукупність екол. чинників та їхніх режимів у межах певного однорідного місцезнаходження (топу), зумовлена поєднанням і взаємодією компонентів неживої...
НУКЛІДИ Екологія – охорона природи НУКЛІДИ – атоми хім. елементів з різним числом нейтронів у ядрі або з різним енергет. станом ядра. Нині відомо близько 1700...
АКВАРІУМ Екологія – охорона природи АКВАРІУМ – посудина (скляна або із скляними стінками) для утримання та розведення водяних тварин і рослин. Необхідними умовами існування в А....
КСЕРОФІТИ Екологія – охорона природи КСЕРОФІТИ – рослини посушливих місцезростань, пристосовані до життя в умовах тривалої грунт, й атм. посухи. Ростуть переважно в степах, пустелях, напівпустелях....
ДЕПРЕСІЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ДЕПРЕСІЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ – різке зниження кільк. особин виду або групи видів, викликане популяційними, біоценотичними або абіотичними причинами; як правило, Д. ч....
ГІГІЄНА КОМУНАЛЬНА Екологія – охорона природи ГІГІЄНА КОМУНАЛЬНА – розділ гігієни, що досліджує вплив прир. і соц. чинників на стан здоров’я населення, розробляє гігієнічні нормативи і сан....
ФІЛЬТРАТОР (ОРГАНІЗМ) Екологія – охорона природи ФІЛЬТРАТОР (ОРГАНІЗМ) – організм, якому властивий специф. спосіб живлення, що базується на фільтруванні мікро – та макроскопічних об’єктів у воді (напр.,...
ВПЛИВ КУМУЛЯТИВНИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ КУМУЛЯТИВНИЙ – прогр. посилення впливу хім. сполуки чи іншого реагенту, пов’язане з їх нагромадженням в організмах, угрупованнях або в екосистемі...
ГОМОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГОМОЛОГІЯ – подібність органів за планом будови та походженням у різних тварин і рослин. Органи, яким властива Г., називають гомологічними. Різновиди...
ОЗЕРО ОЛІГОМІКТИЧНЕ Екологія – охорона природи ОЗЕРО ОЛІГОМІКТИЧНЕ – оз. в зоні тропіків з нечастими та нерегулярними періодами циркуляції....
АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИДУ Екологія – охорона природи АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИДУ – міра пристосувальних можливостей виду до умов середовища....
РЕФУГІУМ Екологія – охорона природи РЕФУГІУМ – ділянка земної поверхні, де один вид або ціла група видів пережили несприятливий період геол. часу, протягом якого на великих...
КАДАСТР РОСЛИННОГО СВІТУ Екологія – охорона природи КАДАСТР РОСЛИННОГО СВІТУ, кадастр флористичний – систематизоване зведення відомостей про флору певної території....
БРУНЬКУВАННЯ Екологія – охорона природи БРУНЬКУВАННЯ – один із способів нестатевого (вегетативного) розмноження рослин і тварин (деякі бактерії, сумчасті гриби, мохи, кишковопорожнинні). У деяких тварин Б....
СТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати вплив тих чи ін. несприятливих чинників зовн. середовища. Розрізняють зимостійкість, жаростійкість, посухостійкість, солестійкість, стійкість проти...
ОПІДЗОЛЕННЯ Екологія – охорона природи ОПІДЗОЛЕННЯ – процес хім. зміни грунт, колоїдів та глинистих часточок кислих грунтів у зоні з прохолодним і вологим кліматом, який виявляється...