Політологічний словник
Боротьба політична – поширене явище політичного життя, проявом якого є зіткнення інтересів різних політичних сил у своєму прагненні кожної з них досягти певної політичної мети. Б. п. – явище об’єктивно історичне, без якого суспільний розвиток неможливий. Основою Б. п., її спонукальним джерелом є протистояння різних цілей, потреб та інтересів суб’єктів політичного процесу (соціальних груп, політичних партій і блоків, політичних еліт і лідерів). Об’єктом Б. п. є насамперед відносини влади, вплив на неї
За формами і методами Б. п. різниться залежно від конкретної політичної ситуації, наявності і співвідношення об’єктивних (соціально-економічні,
Б. п. в будь-якому суспільно-політичному режимі зводить до мінімуму можливість примирення і постійно провокує ситуацію протистояння сторін. Ступінь конфронтаційності чи прагнення консенсусу залежать від рівня загальної та політичної культури політичних еліт і лідерів, цивілізованості суспільства. Політичний процес у суспільстві відбувається цивілізовано, коли агресивні методи Б. п. поступаються місцем її мирним формам, серед яких домінують ідейно-політична боротьба, змагання за симпатії електорату, боротьба за добровільний і свідомий політичний вибір. На жаль, найчастіше під час Б. п. використовуються прийоми політичної маніпуляції (апологетичного і соціально-критичного напрямів), міфотворчість та насильство. Результатом Б. п. є політичне панування або гегемонія. Політичне панування організаційно закріплюється й оформлюється у відповідні владні форми та установи, які можуть стати завершальними акордами Б. п. переможців.
Бутенко А. П. Современный социализм. Вопросы теории. – М., 1989; Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політичний енциклопедичний словник. – К., 1997.
А. Пахарев
(1 votes, average: 5,00 out of 5)