Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА
БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ
ДИХАННЯ
Будова і функції органів дихання
Джерелом енергії дихання для підтримання життєдіяльності клітин і організмів в цілому є окиснення та розпад хімічних сполук. Для процесу окиснення необхідне безперервне надходження кисню. При окисненні органічних сполук утворюється вуглекислий газ, який треба виводити з організму. В процесі дихання людина вбирає з навколишнього середовища кисень і виділяє в нього вуглекислий газ. Постачання клітинам кисню
Систему органів дихання становлять легені та повітроносні шляхи: носова порожнина, носоглотка, гортань, трахея, бронхи.
Рис. 20. Органи дихання.
Загальна будова системи органів дихання:
1 – приносові пазухи;
2 – стовбур мозку;
3 – носова частина горла;
4 – ротова частина горла;
5 – гортанна частина горла;
6 – надгортанник;
7 – стравохід;
8 – ребра;
9 – міжреберні м’язи;
10
11 – поперекова частина діафрагми;
12 – діафрагма;
13 – листки плеври;
14 – серце;
15 – бронхи;
16 – легеневі судини;
17 – трахея;
18 – гортань;
19 – носове волосся;
20 – носова порожнина.
Повітроносні шляхи починаються носовою порожниною, розділеною кістково-хрящовою перегородкою на ліву і праву частини. У кожній із них є звивисті носові ходи, що збільшує площу носової порожнини. Її стінки вистелені слизовою оболонкою, яка вкрита війками (вони затримують і виводить пил і мікроорганізми), пронизана кровоносними судинами (вони підігрівають або охолоджують повітря, що вдихається) і залозами (виділяють слиз, який затримує бактерії). З носової порожнини повітря послідовно потрапляє в носоглотку, ротоглотку і гортань. Вхід до гортані при ковтанні їжі закривається хрящовим надгортанником. У гортані розміщені складки – голосові зв’язки, щілина між якими називається голосовою. Натяг голосових зв’язок змінюється завдяки скороченню або розслабленню прикріплених до них м’язів. При цьому голосова щілина може звужуватися або розширюватися. Голосові зв’язки відіграють головну роль в утворенні голосу. Голос утворюється тільки тоді, коли повітря, яке видихається, проходить через голосову щілину і натягнуті зв’язки починають коливатися. Голос тим вищий, чим більша частота коливань голосових зв’язок.
Нижній відділ гортані переходить у трахею, передня стінка якої утворена хрящовими півкільцями, які запобігають звуженню просвіту, а задня складається з гладеньких м’язів і прилягає до стравоходу. Трахея розгалужується на два бронхи, що входять у ліву і праву легені. Бронхи розгалужуються на повітряоносні трубочки, діаметр яких поступово зменшується, і закінчується легеневими пухирцями, або альвеолами. Вони заповнені повітрям. їх внутрішня поверхня вкрита плівкою, яка не дає їм злипатися і знешкоджує мікроорганізми повітря. Альвеоли утворюють губчасту масу, яка формує легені. Вони розташовані в грудній порожнині. Альвеоли оточені сіткою кровоносних капілярів, де відбувається газообмін і венозна кров перетворюється на артеріальну.
Зовні легеня вкрита легеневою плеврою, а внутрішню стінку грудної порожнини вистеляє пристінкова плевра. Плевральна порожнина між легенями і пристінковою плеврою зволожена, в ній немає повітря.