МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ
ДІЄСЛОВО
§50. Чергування звуків у дієсловах
У багатьох дієсловах, коли вони змінюють свою форму (вид, час, особу, число), відбувається чергування голосних і приголосних звуків: везти – віз, берегти – беріг, ходити – ходжу, пекти – печу.
Чергування голосних звуків:
[о] переходить в [а] перед суфіксом – а – або – ува-: ломити – ламати; скочити – скакати, зіскакувати; [е] переходить в [І] перед суфіксом – а – або – ува-: зберегти – зберігати, чекати – очікувати, [е] переходить в
465. Попрацюйте в парах. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Поясніть правопис кореневих приголосних.
Гр..бти – загр..бати, вит..рти – вит..рати, защ..пити – защипати, к..тити – к..тати, п..ру – обп..раю, ш..птати – нашіптувати, вил..тіти – вил..тати, п..кти – вип..кати, т..рти – ст..рати, завм..рти – завм..рати, г..нити – г..няти, пл..сти – запл..тати.
466. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Виконайте фонетичний розбір виділеного слова.
1. Хоче море
467. Розгляньте таблицю. Підготуйте зв’язну розповідь про чергування приголосних звуків у дієсловах.
Чергування приголосних звуків
Звуки, що чергуються | Приклади | 1 дієвідміна | II дієвідміна |
[г] – [ж] | Стерегти – стережу | В усіх особах | У 1 – й особі однини |
[з] – [ж] | Низати – нижу | ||
[к ] – [ч] | Скакати – скачу | ||
[х] – [ш] | Колихати – колишу | ||
[с] – [ш] | Косити – кошу | ||
[д] – [дж] | Радити – раджу |
468. Поставте подані дієслова у формі першої особи однини та третьої особи множини, визначте дієвідміну.
З р а з о к. Гасити – гашу, гасять (II дієвідм.).
Стригти, порізати, розводити, в’язати, казати, носити, чистити.
У дієсловах теперішнього і простого майбутнього часу з основою на б, п, в, м, ф у першій дієвідміні в усіх формах, а в другій дієвідміні в першій особі однини й у третій особі множини перед закінченням з’являється – л-: cипaтu – сиплю, сиплеш, сипле, сиплемо, сиплете, сиплють: робити – роблю, роблять; терпіти – терплю, терплять; ловити – ловлю, ловлять; ломити – ломлю, ломлять; графити – графлю, графлять.
469. Перекладіть словосполучення українською мовою і запишіть. Підкресліть вставну – л-.
Лепят из глины, любят природу, ловят бабочек, спокойно спят, прославят школу, купят мороженого, отломят кусочек, шумят в коридоре, сообщают по радио, разграфят журнал, делают выбор.
470. Спишіть і відгадайте загадки. Випишіть дієслова, позначте звуки, що чергуються.
Зразок. Казати – кажу ([з]//[ж]).
1. Хоч я без ніг, а біжу прудко, не сплю ні вдень, ні вночі, хоч ніколи з ліжка не встаю. 2. Сиджу на дереві, кругла, як куля, червона, як кров, добра, як мед. 3. Мене б’ють, товчуть, ріжуть, а я все терплю і всім добром плачу (Нар. творчість).
Відгадки. Річка. Хліб. Черешня.
ЧЕРНІВЦІ
Чернівці. Національний університет ім. Юрія Федьковича
Місто Чернівці розташоване в передгір’ї Карпат на річці Прут. Вважають, що перше поселення виникло тут у другій половині дванадцятого століття, хоча одностайної думки з цього приводу вчені не мають. За час свого існування Чернівці потрапляли під владу Молдавії, султанської Туреччини, Австро-Угорщини і Румунії.
Місто вражає своїми архітектурними пам’ятками й літературно-мистецькими надбаннями. Милують око дерев’яні церкви, чудові споруди університету.
Як народилася назва Чернівці? Вважають, що вона могла виникнути від слова чорний, бо в містечку скрізь чорніли споруди із землі та дуба. Є також інша версія походження назви цього нині найбільшого на Буковині міста: Чернівці були передмістям не існуючого нині міста Цецин, де проживав “чорний” люд – ремісники, чорнороби. Це й породило найменування поселення.
Можливо, в основу назви покладене ім’я Чорний? Тому Чернівці й Чернігів можуть бути якоюсь мірою тезками (За І. Вихованцем).
1. Скільки версій походження назви міста Чернівці ви можете назвати? Яка з них здається вам більш вірогідною?
2. Поясніть, якими способами утворені слова султанський, чорнороби, породило.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)