ЧИТАННЯ МОВЧКИ І ВГОЛОС. ЧИТАННЯ МОВЧКИ

Розвиток мислення і мовлення

& 46. ЧИТАННЯ МОВЧКИ І ВГОЛОС. ЧИТАННЯ МОВЧКИ

О слово рідне – чисте джерело.

Мене з дитинства в юність привело

Ти – промінь світанкової зорі,

Суцвіття ніжне в весняній порі.

В. Чемерис

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Здатність читати незнайомий текст з належною швидкістю та зрозуміти його зміст з одного прочитання перевіряється під час читання мовчки. Швидкість читання мовчки у 7-му класі становить 120-210 слів за хвилину.

Оцінюючи читання мовчки, враховується:

1) читання з відповідною швидкістю;

2)

розуміння фактичного змісту;

3) вміння знаходити в тексті необхідну інформацію, виражально – зображувальні засоби прочитаного;

4) встановлення причинно-наслідкових зв’язків;

5) визначення теми і головної думки;

6) уявлення наявних у тексті образів, надання оцінки прочитаному. Усі ці критерії чинні під час оцінювання роботи.

270. І. Роздивіться репродукцію картини І. Ю. Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султанові”.

І. Рєпін. “Запорожці пишуть листа турецькому султану”. 1880-1891 pp.

II. Уважно прочитайте текст. На його прочитання

відведено 3 хв.

ЯК НАРОДИЛИСЯ СЛАВНОЗВІСНІ “ЗАПОРОЖЦІ”

Професор Яворницький був земляком великого художника Рєпіна. Обидва вони народилися й виросли на Харківщині, але вперше зустрілися в Петербурзі 1887 року. Тут святкували роковини Т. Г. Шевченка, на які зібралося українське земляцтво. Рєпін, побачивши відомого історика, підійшов до нього, і вони міцно потиснули один одному руки.

Приводом до розмови і знайомства був лист запорізьких козаків до турецького султана. Рєпін сказав Яворницькому, що задумав намалювати запорожців, коли вони зібралися на раду й складають відповідь турецькому султанові на його грізний наказ козакам припинити напади на Крим. Ескіз цієї картини художник уже намалював, але для великого полотна йому ще багато чого бракувало.

Дмитро Іванович запропонував Рєпіну все, що потрібне було для цієї картини: книги з історії запорізьких козаків, свою колекцію зброї, жупани, чоботи, люльки… Віддав також фотознімки запорізького прапора. Але цим не обмежився завзятий історик. Він приводив до художника багато своїх земляків та знайомих – прототипів, які позували Рєпіну під час створення картини, їх постаті й риси обличчя скидалися на запорізьких козаків. Це була найголовніша і найдорожча допомога Рєпіну.

Ілля Юхимович Рєпін гаряче взявся за роботу. Працював він над “Запорожцями” 12 років (з 1880-го по 1891-й). На великому полотні одна за одною з’являлися все нові й нові козачі постаті.

Картину ще не закінчено, як до Яворницького прийшов Рєпін.

– Їдьмо до мене! Я хочу посадити вас на картині за писаря.

Яворницький довго опирався, але під кінець погодився. Писар – одна з центральних постатей картини. Його лукава посмішка пробігає по всьому обличчі, утворюючи ледь помітні зморшки біля очей і неглибокі ямочки коло щільно стулених губ. З усього видно, що це особа хитра і, як кажуть, сам собі на умі. Писар добре чує всі круті дотепи й ущипливі, дошкульні слова, які йому диктують, але він не квапиться писати їх на папері довгим гусячим пером.

Треба було ще посадити когось за стіл, на вільне місце, навпроти писаря, спиною до глядача. Рєпін уже наперед продумав, якою саме має бути ця постать. Потилиця повинна бути не абияка, а триповерхова. І тут Рєпін пригадав, у кого є така потилиця.

– Генерал Георгій Петрович Алексеев. Коли він був у нас, я до нього добре придивився. Сам він низенький, огрядний, голова велика, голомоза, а потилиця така, що треба років сто, щоб її наїсти. Просіть його, щоб він дозволив мені змалювати його спину й потилицю.

І. Рєпін. Фрагмент

Коли другого дня Яворницький передав Алексееву прохання Рєпіна, той категорично відмовився.

– Та влаштуйте ж це як-небудь! Чи вже ви, при вашій винахідливості, не придумаєте, як це зробити?

– А може його спокусити старовинними монетами, він же нумізмат? – спитав Яворницький. – Зроблю це так: Григорій Петрович запросить нас до себе на сніданок. Після сніданку ми підемо втрьох до його кабінету, я витягну з кишені кілька старовинних монет, і ми будемо розглядати їх, а ви сядете за спиною і тихенько занесете до своєї книжечки його триповерхову потилицю.

Так вони і зробили.

Слава “Запорожців” облетіла всю імперію, перейшла її кордони. На виставках у Чикаго, Будапешті, Мюнхені, Стокгольмі картина мала величезний успіх. “Ніхто в світі не відчуває так волю, рівність і братерство,- писав свого часу Рєпін.- Все своє життя запорожці залишалися вільними й нікому не корилися”.

У “Запорожцях” блискуче показано волелюбний характер, щиру душу й непокірність січового козацтва. Автор картини підкреслив, що жорстока реакція Росії не сміє гнобити волелюбні, але поневолені народи імперії (За І. Шаповалом; 517 сл.).

І. Рєпін. Фрагмент.

III. Дайте відповіді, обравши один із запропонованих варіантів, та виконайте завдання до останнього питання.

1. Рєпін і Яворницький народилися:

А на Київщині;

Б на Херсонщині;

В на Харківщині;

Г на Львівщині.

2. Їхня перша зустріч відбулася:

А 1885 року в Москві;

Б 1886 року в Ростові;

В 1887 року в Петербурзі;

Г 1888 року в Харкові.

3. Українське земляцтво зібралося з приводу:

А святкування роковин Котляревського;

Б святкування роковин Квітки-Основ’яненка;

В святкувань роковин Шевченка;

Г щоб познайомити Яворницького і Рєпіна.

4. Дмитро Іванович Яворницький був за фахом:

А художником;

Б поетом;

В музикантом;

Г істориком.

5. Рєпіна і Яворницького зблизило:

А спільне захоплення музикою;

Б спільне захоплення козаччиною;

В спільне захоплення фольклором;

Г те, що вони земляки.

6. Найголовніша і найдорожча допомога Дмитра Івановича Яворницького Рєпіну полягала втому, що:

А він приводив земляків і знайомих – прототипів майбутньої картини;

Б він змішував фарби і допомагав Рєпіну малювати;

В він дав Рєпіну книги з історії козацтва та експонати;

Г він віддав Рєпіну фотознімки запорізького прапора.

7. Видатного художника Рєпіна авали:

А Юхим Трохимович;

Б Ілля Юхимович;

В Іван Юхимович;

Г Ілля Трохимович.

8. Над “Запорожцями” художник працював:

А дев’ять років;

Б десять років;

В одинадцять років;

Г дванадцять років.

9. На картині Рєпіна Яворницький став:

А кухарем;

Б отаманом;

В писарем;

Г бунчужним.

10. Майбутньому “персонажу” картини, поки Рєпін змальовував його “триповерхову” потилицю, Дмитро Яворницький показував:

А марки;

Б значки;

В монети;

Г фокуси.

11. Доля картини була такою:

А визнання в межах імперії;

Б захоплення вузького кола глядачів;

В тимчасовий успіх;

Г всесвітня слава.

12. У “Запорожцях” Рєпін блискуче виявив:

А волелюбність нескореного козацтва;

Б відображення історичного факту;

В майстерність художника-портретиста;

Г колорит сивої давнини.

ІІІ. Дивлячись на репродукцію картини І. Ю. Рєпіна “Запорожці пишуть листа до турецького султана”, опишіть інших персонажів мистецького твору, не згаданих у прочитаному тексті.

Для довідки

ХТО ПОЗУВАВ І. Ю. РЄПІНУ

Відомості про всіх героїв картини “Запорожці пишуть листа турецькому султанові” до кінця не з’ясовані. Образ Тараса Бульби (козак на передньому плані, що регоче) написаний автором із професора Петербурзької консерваторії Рубця. Трохи далі за ним худий козак – актор Стравинський. Отаман Сірко – для цього героя картини позували одразу двоє: відомий генерал Драгомиров і письменник Гіляровський.

Якщо вести мову про так званий петербурзький варіант картини, то І. Ю. Рєпіну позували: професор Яворницький (писарчук), племінник композитора Глінки, український художник Мартинович, дитячий художник Кузнецов, приятель Рєпіна Жиркевич. Позував також російський письменник Мамін-Сибіряк. І. Ю. Рєпін писав з нього кількох козаків. Одному дістався ніс, другому – очі, третьому – повіки Маміна-Сибіряка (З часопису).

І. Рєпін. Фрагмент.