Соціологія короткий енциклопедичний словник
ЦІЛЕРАЦІОНАЛЬНА ДІЯ ІНДИВІДА (від нім. zweckrationale – цілераціональна) – запроваджено в наук, ужиток М. Вебером у процесі створення розуміючої соціології. Поряд з ціннісно-раціональною, афективною та традиційною діями термін Ц. д. і. вживається для означення одного з чотирьох “ідеальних” типів соціальної дії та поведінки. Ц. д. і., за Вебером, – дія осмислена, спрямована на досягнення чітко усвідомлюваних самим діючим індивідом цілей, котрий використовує для їх реалізації засоби, визнані
Розглядаючи Ц. д. і як методол. засади розуміючої соціології, Вебер прагне відмежуватися цим від тих соціол. учень, вихідним пунктом яких е соціальні утворення, такі, як “економіка”, “політика”, “держава”, “суспільство” тощо. Однак його позиція не є й номіналістичною, по-перше, оскільки Ц. д. і. тлумачиться саме як ідеальний тип, по-друге, тому, що Ц. д. і. постає як дія соціальна, котра з самого початку передбачає орієнтацію агента дії на інших людей і, нарешті, по-третє – внаслідок того, що М. Вебер виходить при характеристиці Ц. д. і. з індивіда не як біол. особини роду гомо сапієнс, а як представника певного соціального типу, або, як він пише, “функціонера”. Таке розуміння Ц. д. і. є в принципі продуктивною спробою збалансування та органічного поєднання методол. орієнтацій соціального функціоналізму, з одного боку, і індивідуалізму – з другого.