Демократизація капіталу ❤️ Економічний словник

Демократизація капіталу – поступове наростання розповсюдження акцій великих компаній серед найманих працівників, внаслідок якого частина з них певною мірою стає співвласниками колективної капіталістичної власності і в обмежених масштабах здійснює управління нею, а переважна більшість перетворилась у формальних власників, віддавши свої заощадження під контроль великого капіталу. Теоретично обгрунтували економічну неминучість цього процесу наприкінці XIX ст. німецький економіст Е. Бернштейн, у 20-х XX ст. – американський економіст

Т. Карвер. Новий імпульс теорія Д. к. отримала у працях американських учених А. Берлі, М. Сальвадорі та ін. її активно підтримують сучасні західні економісти П. Самуельсон, Д. Белл, П. Дракер, Р. Хессен та ін. За більш як столітній період розвитку акціонерної власності у США лише три останні десятиріччя XX ст. триває процес переходу певної кількості акціонерних товариств у власність трудових колективів, але він здійснюється не тільки через механізм розповсюдження акцій (див. Народні підприємства). За підрахунками американського економіста Дж. Лівінгстона, 1960 серед сімей із щорічними доходами 3 – 5 тис. дол.

акціями володіли 5,8%, з доходами 5 – 7,5 тис. дол. – 7,9%, з доходами понад 25 тис. дол. – 43,3%. Із 12 млн. акціонерів у США реальними співвласниками на той час можна вважати лише 9%. П. Самуельсон визнавав, що хоч у США десятки мільйонів людей володіють акціями, лише кожен десятий отримує високий дивіденд. Саме цих великих акціонерів можна вважати різною мірою співвласниками найбільших корпорацій Америки. Ці дані (за 1960 і 1980) дають підставу екстраполювати їх на наступний період. На початку XXI ст. за наявності приблизно 140 млн. акціонерів частково реальними власниками і співвласниками гігантських корпорацій стали приблизно 14 млн. осіб (серед яких понад 5 млн. мільйонерів). Частка сімей, які безпосередньо або опосередковано володіли акціями, збільшилась за 1995 – 2001 з 40,4 до 51,9%, а частка акцій в їхніх руках зросла з 40 до 56%. При цьому на 5% найбагатших сімей на початку XXI ст. припадало близько 70% акцій і облігацій. Привласнення цієї суми (не менше 7-10% річного доходу), за оцінками західних учених, дає йому певною мірою відчуття господаря, співвласника підприємства. Цей процес в економічному аспекті практично не стосується дрібних акціонерів. Насправді такою оптимальною величиною переходу у часткового співвласника, а отже, кількості в якість, є привласнення не менше 30% річного доходу на дивіденди. Деякі автори концепції Д. к. ототожнюють їх юридичний статус з економічним. З юридичного погляду, володіння навіть однією акцією певною мірою означає, що її власник ставиться до майна корпорації як до свого, оскільки акція є частинкою цього майна, має право брати участь у виборах керівництва компанії, в розподілі прибутків. Проте, як визнає Дж. Гелбрейт, права переважної більшості акціонерів ігноруються, вони цілком усунені від керівництва корпораціями. Ситуація може змінюватися внаслідок знецінення або навіть повної втрати акцій під час економічних криз, банкрутства тих корпорацій, акціями яких він володіє (так, під час кризи у США на початку XX ст. акціонери втратили близько 10 млрд. дол.). Водночас можуть відбуватись і зворотні процеси (див. Еволюція капіталістичної власності).

(2 votes, average: 4,50 out of 5)

Демократизація капіталу - Економічний словник

Схожі записи:

Ринок робочої сили гнучкий Ринок робочої сили гнучкий – сукупність економічних відносин щодо нових форм організації купівлі-продажу робочої сили, її зайнятості та використання, вдосконалення організації праці та оплати робочої...
Банківський нагляд Банківський нагляд – контроль за діяльністю банків з боку центрального банку; контроль банку за використанням наданого ним кредиту....
Економічна безпека економічних відносин Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і...
Віримент Віримент – безготівковий переказ грошових коштів з рахунку одного клієнта банку на рахунок іншого....
Біржові товари Біржові товари – якісно однорідні й кількісно визначені товари, які повністю або частково продаються через біржі (товарні, валютні, біржі робочої сили). Кількісна визначеність товарів характеризується...
Кредит стандартний Кредит стандартний – кредит (незалежно від виду забезпечення), термін погашення якого ще не настав, або кредит, за яким своєчасно і в повному обсязі погашається основний...
Агрегація ринку Агрегація ринку (агрегация рынка) – об’єднання всіх або окремих сегментів товарного чи регіонального ринку з метою розширення сфери впливу на ринки, а також для кращого...
Ціни споживання Ціни споживання – витрати покупця на придбання та використання товару протягом нормативного періоду його споживання. Ц. с. включають контрактну ціну при купівлі товару, вартість транспортних,...
Дезігнація Дезігнація – 1) підпис осіб – кредиторів; 2) список зіпсованих товарів і товарів, що зазнають псування....
Маса критична Маса критична – обов’язковий набір якісно нових корисних властивостей товару, завдяки чому він відповідає сучасним вимогам....
Компанія з обмеженими акціями Компанія з обмеженими акціями – компанія, акції якої не можуть вільно продаватися іноземним особам....
Правило граничних і середніх витрат Правило граничних і середніх витрат – правило, згідно з яким граничні витрати повинні дорівнювати середнім у тому разі, якщо середні сягають максимуму....
Фінансові установи Фінансові установи – установи або організації, що входять до складу фінансової системи країни і регулюють фінансові ресурси. В Україні основними органами управління є Міністерство фінансів,...
Контора Контора – службове приміщення, офіс, адміністративна частина підприємства, організації, установи....
Ажіо Ажіо (ажио) – 1. Надбавка до ціни золота, що за умови золотого обігу стихійно складається на ринку в результаті знецінення паперово-грошових одиниць щодо золота. Обчислюється...
Форма емісії Форма емісії – випуск різних форм грошей у готівковій і безготівковій формах залежно від зростання товарної маси, темпів інфляції, швидкості обертання грошей та інших чинників....
Закон конкуренції Закон конкуренції (закон конкуренции) – закон економічного суперництва між товаровиробниками, підприємцями, фінансистами та іншими учасниками ринку, який полягає у прагненні забезпечити собі найвигідніші умови виробництва...
Форвард Форвард (англ. forvard – уперед) – форма термінових, швидких розрахунків, що здійснюються не пізніше як через два дні після закінчення угоди банками, торгово-промисловими фірмами з...
Статутний капітал Статутний капітал (уставной капитал) – сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування...
Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) – американський економіст, засновник інституціонального напряму в економічній теорії. Засуджував економічний лібералізм і неокласицизм за надмірну затеоретизованість, відірваність від...
Мобільність Мобільність (мобильность) – оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани....
Витрати допустимі Витрати допустимі – витрати підприємства в межах умов укладеного договору і правових норм, які підлягають відшкодуванню замовником....
Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна...
Ціна відпускна Ціна відпускна – 1) ціна, за якою підприємство, фірма, компанія відпускає свій товар споживачам; 2) ціна, за якою продукцію відпускають заготівельні організації....
Безробіття офіційно зареєстроване Безробіття офіційно зареєстроване – загальна кількість осіб найманої праці, які подали заяви до державної служби зайнятості про надання допомоги....
Міжнародна діяльність банків Міжнародна діяльність банків – виконання банками комплексу операцій та надання відповідних послуг, пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин (світової торгівлі, міжнародного руху капіталу, міжнародних валютних...
Рай податковий “Рай” податковий – країна (або її окремий регіон), в яку переказують капітал з метою зменшення податків....
Гарантія ризику експорту Гарантія ризику експорту – державна або банківська гарантія ризику (виробничого, транспортного, відмови від несплати) при здійсненні експортних операцій....
Банк зовнішньоторговельний Банк зовнішньоторговельний – спеціалізований комерційний банк, який здійснює кредитування експорту та імпорту, страхування експортних кредитів, взаємні зовнішньоторговельні розрахунки та ін....
Ефект доходу Ефект доходу – вплив зміни ціни продукту на купівельну спроможність споживача і відповідно на кількість продукту, яку придбає покупець, зважаючи (або не зважаючи) на ефект...
Торгові договори Торгові договори – 1) чіткі взаємні домовленості двох чи більше сторін про купівлю-продаж товарів і послуг, які набувають чинності з моменту підписання. Суб’єктами Т. д....
Завдання організації Завдання організації – сукупність робіт або їх частина, які мають бути виконані певним способом у визначений термін....
Дрібносерійне виробництво Дрібносерійне виробництво – виробництво обмеженої номенклатури однорідної продукції невеликими серіями або партіями. Так, якщо обладнання переналагоджується протягом робочої зміни один або декілька разів, то таке...
Соціальна група Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних...
Рабовласницький суспільний спосіб виробництва Рабовласницький суспільний спосіб виробництва – економічна система, яка базується на приватній власності на засоби виробництва та самого виробника – раба, позаекономічному примусі, а також на...