Державне ліцензування

Державне ліцензування – визначений законодавчими актами порядок надання уповноваженими державними органами дозволів на виконання певних дій або здійснення певної діяльності; один із засобів здійсненім державного регулювання певних видів суспільних відносин. Суть дозволу полягає в тому, що особі (фізичній або юридичній) держава надає право на виконання певних дій або діяльності. Законодавчі акти, як правило, містять перелік їх. Виконання таких дій або діяльності без відповідного дозволу держави є порушенням норм права, за яке встановлюється

відповідальність. Ліцензуванню підлягають переважно такі дії та види діяльності, які з точки зору держави потребують більшої за звичайну міри державного регулювання та контролю через їх вагомість для інтересів суспільства. Важливим моментом ліцензування є оцінка уповноваженими органами необхідності та доцільності з точки зору держави здійснення певних дій та видів діяльності, а також здатності особи (фізичної або юридичної), що прагне здобути ліцензію, успішно виконати їх. До осіб, які прагнуть здобути ліцензію, законодавство встановлює конкретні вимоги, яким вони повинні відповідати (наприклад, при видачі дозволів на здійснення юридичної практики або виконання дій нотаріуса встановлюється вимога, щоб здобувачі мали вищу юридичну освіту). Процедури Д. л. менш ліберальні, ніж процедури реєстрації ліцензій.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Державне ліцензування - Довідник з правознавства


Державне ліцензування