Лексикологія. Фразеологія
§ 11. ДІАЛЕКТНІ ТА ПРОСТОРІЧНІ СЛОВА
Про слова, властиві мовленню жителів певної місцевості, і слова, яких варто уникати в спілкуванні, та про культуру мовлення
74
Прочитайте діалектні слова та їхні літературні відповідники. Поміркуйте, слова якої колонки зрозумілі всім українцям і без словників. Які слова вживають лише жителі певної місцевості? Зробіть висновок про особливості діалектних слів.
Діалектні слова | Літературні відповідники |
Газда Лакітки Фрілка | Господар Ласощі Сопілка |
Діалектизми
Діалектними
Стилістичні особливості
Діалектні слова використовують переважно в розмовному та художньому стилях. У художніх текстах за допомогою цієї лексики передають місцевий колорит, специфіку побуту.
Словник
Для пояснення значень діалектних слів існують спеціальні
75
І. Прочитайте речення. Доберіть із довідки до виділених діалектних слів їхні літературні відповідники. З якою метою автори скористалися діалектними словами?
Ватра
Чічка
1. Після вечері вони з Андрієм довго гуторили (М. Олійник). 2. Зірки мерехтіли, як золоті чічки (В. Стефаник). 3. Надворі зима, а мені така файна весна приснилася (В. Стефаник). 4. Розвели серед двору ватру і грілися, а деякі варили вечерю (Мирослав Ірчан). 5. Стрімкими плаями, густими лісами пробирались, брели через бурхливі весняні потоки (В. Бадурук).
II. Складіть і запишіть речення з двома виділеними словами (на вибір).
III. Спишіть останнє речення й підкресліть у ньому члени речення.
ДОВІДКА. Квіти, гарна, вогнище, стежка (у горах), говорити.
76
ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому подані в першому рядку синоніми до іменника лелека називають діалектними словами, а в другому – загальновживаними.
1. Бузько, бушель, гайстер, боцян, дзьобун.
2. Лелека, чорногуз, бусол.
77
Прочитайте слова й поєднайте їх у синонімічні пари. Запишіть ці пари, ставлячи першим діалектне слово.
Гарно, ватра, подвір’я, вивірка, господиня, легінь, білка, обійстя, газдиня, переляканий, гаразди, файно, достатки, парубок, вогнище, перепуджений.
78
Укладіть словничок діалектних слів (5-10 слів), які вживають у вашій місцевості або в місцевості, де проживають ваші знайомі, друзі. Доберіть до цих слів літературні відповідники.
Просторічні слова
За обставин невимушеної, переважно побутової, розмови вживають просторічні слова. До них належать:
– слова, перекручені, спотворені з погляду норм літературної мови: сюдою, тута, охтобус (автобус);
– слова, яким властивий відтінок зниженості, згрубілості: ляпати (говорити), витріщатися, телепень;
– росіянізми: пожалуста, до свідання.
Стилістичні особливості
Просторічна лексика характерна для розмовного мовлення. Її також використовують у художніх текстах для негативної характеристики персонажів або для надання творам жартівливого забарвлення.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Просторічних слів варто уникати в повсякденному спілкуванні.
79
Прочитайте речення. Знайдіть просторічні слова й поясніть, з якою метою автори скористалися ними. Доведіть, що вживання таких слів у повсякденному спілкуванні є недоречним та свідчить про некультурність мовців.
1. Хто вас, босяцюги, на чужу землю просив? Забирайтеся, злидні чортові! (М. Стельмах). 2. Ми всі ходимо по цьому дому з мобілами, бо розгубимося (Є. Кононенко). 3. Давайте, баришня, пожарну скоріш! Пожар! (Остап Вишня). 4. Я все ніяк допетрати не міг, що крутиться Земля, мов куля кругла (Б. Олійник).
80
ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Перебуваючи в транспорті, у магазині тощо, уважно дослухайтеся до мовлення оточуючих. Чи вживають вони просторічні слова? Що ви порадили б тим, хто вживає такі слова?
81
ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Поміркуйте над словами Василя Сухомлинського: “Говорити скаліченою мовою – це все одно, що грати на розстроєній скрипці”. Чи калічить мову суржик – змішування слів різних мов, зокрема української та російської?
82
Відредагуйте речення і запишіть. Скористайтеся поданою нижче рубрикою “Культура мовлення”.
1. Мені невдобно в тебе просити. 2. Здрастє, шановна Ірино Дмитрівно! 3. Хто сьогодні діжурний? 4. Канєшно, я допоможу тобі. 5. Який вкусний пиріг! 6. Наталці подарували сиреньові чобітки.
Культура мовлення
ПРАВИЛЬНО | НЕПРАВИЛЬНО |
Напевно Незручно Звичайно Смачно Обіцяти Черговий Витончений (гарний) | Наверно Невдобно Канєшно Вкусно Обіщати Діжурний Ізящний |
(1 votes, average: 5,00 out of 5)