БАШТАННІ КУЛЬТУРИ
5.3. ДИНЯ
Диня (Cucumis melo L.) об’єднує понад 15 видів, з яких вирощують лише два підвиди – середньоазіатський і європейський. В Україні вирощують сорти європейського підвиду. Плоди дині стиснуті, кулясті або витягнуті, жовті, з гладенькою сегментованою або бородавчастою поверхнею. М’якуш білий, жовтий або зеленуватий. Насіння дині яйцеподібне, біле, жовте або зеленувате з округлим чи загостреним носиком. Плоди містять до 15% цукру й більше. Транспіраційний коефіцієнт дині 620. За підвищеної вологості повітря і похмурої
Диня теплолюбніша, ніж гарбуз і кавун, тому краще росте у південних районах. Це світлолюбна культура короткого дня. Насіння проростає за температури 15 °С. Найвищі врожаї дині вирощують на легких чорноземах і каштанових грунтах.
СОРТИ. В Україні найпоширеніші такі сорти дині.
Зеленими смугами. М’якуш з блідо-зеленим відтінком, містить 8,6-10,3% цукрів. Районований у степовій зоні.
Козачка 244 – середньостиглий. Плоди округло-овальні, оранжеві, з рідкою клітчастою сіткою. М’якуш білий, ніжний, містить до 11% цукрів. Районований у степовій
Десертна 5 – середньостиглий. Плоди короткоовальні, зелено-жовті з блідо-зеленими смугами. М’якуш з блідо-зеленим відтінком, містить 8,6-10,3% цукрів. Районований у степовій зоні.
Поширені також сорти Золотиста, Криничанка, Самарська, Кувшинка, Алушта, Голянка, Липнева, Гопрінка, Берегиня та ін.
ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ дині така сама, як і кавуна. Посіви розміщують на родючих грунтах після бобових трав і озимої пшениці, яку вирощували по удобрених парах. Під зяблеву оранку вносять 20-30 т/га гною або компосту та повне мінеральне добриво – N30P45K30.
Висівають диню зазвичай квадратно-гніздовим способом за схемою 1,5 х 1,5 м, залишаючи по дві рослини у гнізді після остаточного проривання. Рослини ранніх сортів дині можна розміщувати за схемою 150 х 70 см (по одній у гнізді). Сіють диню сівалками СКГН-6А, СКГК-6А. Норма висіву 2 кг/га. У кожне гніздо висівають по 4-5 насінин. Глибина загортання насіння – 4-6 см. Догляд за посівами дині такий самий, як і за кавунами. Як тільки з’являться сходи, проводять мілке шарування грунту в поздовжньому і поперечному напрямах, а потім до повного змикання рослин у міжряддях – три-чотири міжрядних розпушування на глибину 8-10 см.
Після появи першого справжнього листочка посіви проривають, залишаючи у гнізді по 2-3 найбільш розвинені рослини. Друге проривання проводять, коли виростуть 3-4 справжніх листочки, залишаючи у кожному гнізді по дві рослини.
Проти бактеріозу й антракнозу насіння дині перед сівбою протруюють апроном 350 Fs, т. к. с.-2,0 л/т, а в період вегетації обприскують 0.25% суспензією препарату байлетону (5% з. п.-1,5-2 кг/га) із розрахунку 400-500 л/га.
Важливим заходом підвищення врожаю дині є проведення осінньо-зимових вологозарядкових поливів. Поливи проводять також під час міжрядного розпушування грунту до зав’язування плодів. У посушливі роки зрошення підвищує врожай дині вдвічі.
Плоди дині збирають вибірково на початку їх достигання. Збирання починають тоді, коли кора плодів пожовтіє або посвітлішає, а рисунки на них стануть чіткішими. Збирають непошкоджені плоди з плодоніжками довжиною 1-3 см через кожні 3-5 діб.
Зібрані плоди сортують і захищають від сонця. На місці збирання їх пакують під наметами у стандартні дерев’яні ящики. Транспортувати дині треба обережно.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)