СИНТАКСИС. ПУНКТАЦІЯ
§ 15. Двокрапка і тире при однорідних членах речення
159. Доберіть до поданих слів слова, що називають вужчі поняття.
Зразок. Овочі: баклажан, картопля, буряк, морква, капуста.
1. Квіти: … . 2. Гори: … . 3. Держави: … .
Узагальнювальним називається слово, яке виступає об’єднуючою назвою до перелічуваних однорідних членів речення.
Узагальнювальними словами можуть бути не тільки іменники, а й займенники, прислівники, зрідка – прикметники.
Узагальнювальні слова можуть стояти перед однорідними
Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, воно проказується підвищеним тоном, а перед однорідними членами, що вимовляються з перелічувальною інтонацією, робиться вичікувальна пауза. Наприклад: У лісі не
Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів, перед ним робиться вичікувальна пауза, а далі тон
Підвищується. Наприклад:
видно у чистій
160.1. Доберіть до поданих слів узагальнювальні.
1. Дніпро, Десна, Тисмениця, Здвиж, Сула – … . 2. Липа, дуб, клен, осика, каштан – … . 3. Підосичник, підберезник, мухомор, лисичка, маслюк – … . 4. “Вечірній Київ”, “Літературна Україна”, “Голос України” – ….
II. Складіть і запишіть три речення з поданими однорідними членами та дібраними до них узагальнювальними словами
Якщо в реченні є узагальнювальне слово, то перед однорідними членами ставиться двокрапка. Наприклад: 1. У густій мряці все пропадало: небо, гори, ліси, пастухи (М. Коцюбинський). 2. Снилися красиві коні: сірі, гніді, вороні (В. Симоненко).
Після однорідних членів перед узагальнювальним словом ставиться тире. Наприклад: 1. На Дніпрі, на білих кучугурах, на піщаних берегах – усюди лежав туман. 2. Лози, висип, кручі, ліс – все блищить і сяє на сонці (З тв. О. Довженка).
Пунктограма Двокрапка і тире при узагальнювальних словах
161. Прочитайте речення. Поясніть пунктограму “Двокрапка і тире при узагальнювальних словах”.
1.1 все поволі зникає: море, скелі, земля (М. Коцюбинський). 2. Біле простирадло свіжого снігу вкрило все: землю, дерева, будівлі (Д. Бедзик). 3. Жито, пшениця й овес – усе разом поспіло й посохло. 4. Молодою парубочою красою дихало обличчя: тонкі брови, тонкий ніс, рум’яні губи (З те. І. Нечуя-Левицького).
162. Спишіть речення, ставлячи потрібні розділові знаки. Підкресліть узагальнювальні слова.
1. Наближення зими у всьому серце чує і в шелесті листів і в вітрі і в стежках (Б. Сосюра). 2. В Італії відпочивали деякі українські письменники Борис Грінченко Леся Українка
Михайло Коцюбинський. 3. Вівса пшениці ячмені все це злилось в одну могутню хвилю (М. Коцюбинський). 4. Птах літав цілісінький день і всього-всього набачився людей машин будинків стовпів афіш (М. Слабошпицький). 5. Сімейство спочиває у садочку матуся батько і малі синочки (О. Довгоп’ят).
163. Прочитайте. Перекладіть речення українською мовою. Запишіть, ставлячи потрібні розділові знаки.
1. В человеке должно быть все прекрасно и лицо и одежда и душа и мысли (А. Чехов). 2. Лужи зонтики плащи все блестит на солнце. 3. Радостно молодо было везде и на небе и на земле и в сердце человека (Л. Толстой). 4. Точно багровый отблеск упал на природу лес озеро холмы (І. Гончаров).
Одежда – одяг багровий – багряний
Лужа – калюжа отблеск – відблиск
Везде – всюди холм – пагорб
164. Складіть і запишіть речення, використовуючи подані слова як узагальнювальні при однорідних членах речення. Поясніть вивчені пунктограми.
Різні, все, ягоди, каруселі.
165. Спишіть речення, ставлячи потрібні розділові знаки. Поясніть вивчені пунктограми.
1. Україна це тихі води і ясні зорі зелені сади білі хати лани золотої пшениці (С. Васильченко). 2. Усе було в холодному затінку сад степ двір (Ю. Мушкетик). 3. Неспокій рух і боротьбу я бачив скрізь у дубовій вербовій корі в старих пеньках у дуплах (О. Довженко). 4. Цього болю ніщо не приколише ні тополі біля хати ні гніздо на хаті ні сама хата (М. Стельмах). 5. Наш народ це ж океан! (П. Тичина).
Зв’язне мовлення
ДОКЛАДНИЙ ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ-РОЗПОВІДІ
1. Пригадайте, що вам відомо про типи мовлення. Що таке розповідь?
2. Які ознаки тексту-розповіді ви знаєте?
3. Як треба складати план до тексту?
166.1. Прочитайте народну легенду. Це опис, розповідь чи роздум? Доберіть заголовок. Складіть і запишіть план тексту.
Колись дуже давно жили на землі велетні. Вони мали велику силу, але використовували її лише для добра. Ніколи і нікому велетні зла не робили, тому їх досі згадують люди.
Якщо довго не було дощу, велетні притягували хмари, щоб зволожити землю. А роса тоді ще не випадала.
З часом велетні почали вимирати. Останній велетень, що вмів викликати дощ, лежав на горах Карпатах. І дуже жаль йому було, що сохне все на землі, а він не може притягувати дощові хмари. Відчував велетень, що незабаром його не стане.
Коли помер велетень, усе, що лише було на землі, – дерева, трави різні, кущі, – все почало плакати за ним. Ті сльози стали росою, яка зволожує землю, коли немає дощу. І зелень так кожної доби оплакує доброго велетня, який колись усе рятував від посухи (Нар. творчість).
II. Про що розповідається в тексті? Яка його основна думка? Який епізод відтворено на малюнку? Перекажіть текст усно.
IІІ. Підготуйте докладний письмовий переказ тексту за самостійно складеним планом.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)