Економічна сутність і функції податків

ФІНАНСИ

Модуль 3

ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН І МЕТОДІВ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розд іл 8

ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА

Ключові терміни:

Ø податок,

Ø фіскальна функція податків,

Ø регулювальна функція податків,

Ø прямі податки,

Ø непрямі податки,

Ø загальнодержавні податки,

Ø місцеві податки,

Ø система оподаткування,

Ø податкова система,

Ø суб’єкт оподаткування,

Ø носій податку,

Ø об’єкт оподаткування,

Ø одиниця оподаткування,

Ø

джерело сплати податку,

Ø податкова ставка,

Ø прогресивна податкова ставка,

Ø податкова квота,

Ø податкова політика,

Ø податковий кодекс.

8.1. Економічна сутність і функції податків

В умовах ринкової економіки фінансова політика держави грунтується на системі фінансових регуляторів. Такими фінансовими регуляторами є насамперед податки, які забезпечують вилучення і перерозподіл створеного валового внутрішнього продукту і формування централізованих фондів грошових ресурсів держави.

Податки – це економічні відносини, які виникають між

державою і юридичними та фізичними особами з приводу примусового відчуження нею частини новоствореної вартості в грошовій формі, її вилучення і перерозподілу для фінансування державних видатків. Вони є вихідною категорією фінансів, економічною базою функціонування держави і найважливішою фінансовою формою регулювання ринкових відносин. Це – обов’язковий елемент економічної системи держави незалежно від того, яку модель економічного розвитку вона обирає, які політичні сили перебувають при владі.

Податки – це головний фінансовий метод мобілізації державних доходів. Вони становлять 80-97 % дохідної частини державного бюджету.

Під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Податки – не єдина форма акумуляції грошових коштів бюджетом та іншими державними фондами. Податкам властиві певні риси, що відрізняють їх від понять “плата”, “платіж”, “відрахування” (рис. 8.1).

Рис. 8.1. Характерні ознаки податків

Риси податків притаманні обов’язковим платежам:

1) податкові платежі – це обов’язкові збори, які стягуються з платників за умови конкретного еквівалентного обміну між державою та платником (плата за воду, землю);

2) відрахування, внески – це обов’язкові збори з юридичних та фізичних осіб, яким притаманні ознаки цільового призначення.

Основні характерні особливості податку порівняно з обов’язковими платежами:

– справляється на умовах безповоротності. Повернення податку можливе тільки в разі його переплати або тоді, коли законодавством передбачені пільги щодо цього податку;

– має односторонній характер встановлення. Оскільки податок сплачується з метою покриття суспільних потреб, які в основному відокремлені від індивідуальних потреб конкретного платника, то він є індивідуально безповоротним. Сплата податку не породжує зустрічного зобов’язання держави вчиняти будь-які дії на користь конкретного платника;

– може бути сплачений лише до бюджету, а не до іншого грошового централізованого або децентралізованого фонду;

– не має цільового призначення;

– є виключно атрибутом держави і грунтується на актах вищої юридичної сили.

Характеристику податку слід розглядати в таких аспектах:

– за економічною сутністю;

– за формою прояву;

– з організаційно-правової сторони.

Економічна сутність податків виявляється в грошових відносинах, які складаються у держави з юридичними і фізичними особами з приводу примусового вилучення частини створеної вартості і формування фонду фінансових ресурсів держави. Процес примусового відчуження частки доходів юридичних і фізичних осіб та громадян на загальносуспільні потреби характеризує односторонній рух вартості (від платника податку до держави) без еквівалентного обміну.

Матеріальною основою податків є реальна сума грошових коштів, що мобілізуються державою.

Конкретними формами прояву категорії податку є види податкових платежів, які встановлюються законодавчими органами влади.

З організаційно-правової сторони податок – це обов’язковий платіж, який надходить у бюджетний фонд у визначених законом розмірах і встановлені строки.

Податковим відносинам притаманні відміні риси, що дають змогу виділити їх із загальної сукупності фінансових відносин. Зокрема, це обов’язковість податків та їхня відносна безповоротність.

Отже, податки – це обов’язкові платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту й акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

Функції податків як фінансової категорії випливають з функцій фінансів. Таким чином, за економічною сутністю податки виконують дві функції: фіскальну і розподільчо-регулювальні. Деякі дослідники виділяють ще й контрольну12 (рис. 8.2).

Рис. 8.2. Функції податків

За допомогою фіскальної функції податків формуються фінансові ресурси держави. Фіскальна функція є основною в характеристиці сутності податків, вона визначає їх суспільне призначення. Податкові надходження мають бути постійними і стабільними та рівномірно розподілятися за регіонами.

Постійність означає, що податки повинні надходити до бюджету не у вигляді разових платежів з невизначеними термінами, а рівномірно протягом бюджетного року в чітко встановлені строки. Оскільки призначення податків полягає в забезпеченні витрат держави, то терміни їх сплати мають бути погоджені з термінами фінансування видатків бюджету.

Стабільність надходжень визначається високим рівнем гарантій того, що передбачені Законом про бюджет на поточний рік доходи будуть отримані в повному обсязі. Недоречно встановлювати такі податки, які не дають необхідних гарантій, адже тоді невизначеною стає уся фінансова діяльність держави.

Рівномірність розподілу податків за територією необхідна для забезпечення достатніми доходами всіх ланок бюджетної системи. Без цього виникає потреба в значному перерозподілі коштів між бюджетами, що зменшує рівень автономності кожного бюджету, ступінь регіонального самоврядування і самофінансування.

Отже, фіскальна функція податків створює об’єктивні передумови для державного втручання в економічні процеси, що відбуваються в суспільстві, тобто зумовлює розподільчо-регулюючу функцію.

Розподільчо-регулювальні функція полягає в тому, що за допомогою податків відбувається перерозподіл вартості національного доходу між державою та її суб’єктами, і через елементи податку (об’єкт, суб’єкт оподаткування, ставка податку, податкові пільги тощо) держава в змозі регулювати вартісні пропорції такого розподілу. Змінюючи пропорції функціонування ресурсів в економіці, оподаткування суттєво впливає на процес виробництва, нагромадження капіталу, інвестування, платоспроможний попит і пропозицію.

Контрольна функція полягає в тому, що податки є сигналізатором якісних і кількісних пропорцій, які складаються в соціально-економічному житті суспільства в результаті розподілу і перерозподілу ВВП. Це створює можливості для використання податків як засобів контролю.

Суспільне призначення податків виражається в єдності їх функцій.

У цілому використання податків як фінансових регуляторів – дуже складна справа. Тут не може бути головного і другорядного – все головне. Іноді незначні деталі в оподаткуванні можуть докорінно змінити сутність впливу податку: зробити його прямо протилежним щодо передбачуваного.

___________________________________________________________________

12Фінанси: Навч. посібник / В. С. Загорський, О. Д. Вовчак, І. Г. Благун, І. Р. Чуй. – К.: Знання, 2006. – С. 121-122.