Економічний потенціал ❤️ Економічний словник

Економічний потенціал – комплексна характеристика рівня економічної могутності країни, наявних ресурсів і можливостей забезпечувати розширене відтворення, суспільні потреби та соціально-економічний прогрес суспільства. Е. п. складається з потенціалу продуктивних сил, техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму, їх діалектичної взаємодії. Е. п. продуктивних сил забезпечується природним, трудовим, технічним, технологічним, науковим, інформаційним,

енергетичним потенціалом тощо та їх співвідношенням і взаємодією. Е. п. техніко – економічних відносин залежить від ступеня розвитку суспільного поділу праці (рівня спеціалізації, кооперування та комбінування виробництва тощо), концентрації виробництва та ін. Е. п. організаційно-економічних відносин визначається ефективністю менеджменту, маркетингу та інших елементів. Е. п. відносин економічної власності характеризується ступенем плюралізму типів і форм власності, їх здатністю забезпечити прогрес продуктивних сил і насамперед основної продуктивної сили – людини. Е. п. господарського механізму

залежить від його здатності забезпечити оптимальне співвідношення і взаємодію інших підсистем економічної системи, вирішувати властиві їм суперечності, а також інші функції (див. Господарський механізм). Україна займає дуже вигідне географічне і геополітичне положення, найбагатша у світі чорноземами (майже 35% світових чорноземів), має значну кількість мінерально-сировинних ресурсів (розробляється понад 5 тис. родовищ корисних копалин, майже 5% розвіданих корисних копалин світу на 0,4% території планети, які оцінюються в 11,5 трлн дол.), тоді як США – 8,5%, Росії – понад 30 трлн дол. Проте цей потенціал використовується нераціонально. Трудовий потенціал України на час здобуття нею державної незалежності складався з 27 млн. робітників і службовців. З них близько 3 млн. осіб мали вищу освіту, 3,5 млн. – середню спеціальну. У 2003 трудовий потенціал зменшився приблизно на 7 млн. осіб, відбулась значна деградація людини, в т. ч. людини – працівника (див. Деградація людини). Техніко – технологічний потенціал України (рівень розвитку її техніки і технології) заснований переважно на машинній і ручній праці (близько 40% усіх працівників зайняті ручною працею) і лише частково на автоматизованій праці. Науково-технічна діяльність України велася в 1900 наукових установах, організаціях і підприємствах, кількість зайнятих нею – майже 500 тис. осіб, з яких 6,5 тис. – доктори наук, майже 60 тис. – кандидати наук, що становило 5,4% всього працездатного населення. Водночас світового рівня розвитку в Україні досягнуто лише в математиці, фізиці твердого тіла, фізико – хімічних основах металургії, фізіології, клітинній інженерії. Але значний за кількістю науковий потенціал використовувався незадовільно, Україна поступово втрачає передові позиції в деяких напрямах фундаментальної та прикладної науки, а за роки незалежності науковий потенціал було значною мірою зруйновано (див. Економічна незалежність наукова). Організаційний потенціал України характеризується низьким рівнем упровадження сучасних форм і методів організації виробництва і праці, зокрема відсутністю сучасного менеджменту, маркетингових досліджень, таких програм, як участь у прибутках, гуртках якості, збагачення якості праці та ін. Е. п. техніко – економічних відносин України характеризується насамперед недостатнім розвитком суспільного поділу праці, участі у міжнародному поділі праці та ін. У 90-х XX ст. – на початку XXI ст. здійснювалася кланово-номенклатурна приватизація економіки, замість подолання відчуженості працівників від засобів виробництва, створеного продукту інтенсивно впроваджувалися нові, антигуманні форми відчуження. В Е. п. господарського механізму України у 90-х XX ст. впроваджувалися застарілі ринкові важелі саморегулювання економіки (які застосовувалися в XIX – на початку XX ст.), відбувалася надмірна лібералізація економіки, руйнування державного управління та ін., що призвело до поглиблення економічної кризи.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Економічний потенціал - Економічний словник

Схожі записи:

Ринок робочої сили гнучкий Ринок робочої сили гнучкий – сукупність економічних відносин щодо нових форм організації купівлі-продажу робочої сили, її зайнятості та використання, вдосконалення організації праці та оплати робочої...
Банківський нагляд Банківський нагляд – контроль за діяльністю банків з боку центрального банку; контроль банку за використанням наданого ним кредиту....
Економічна безпека економічних відносин Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і...
Віримент Віримент – безготівковий переказ грошових коштів з рахунку одного клієнта банку на рахунок іншого....
Біржові товари Біржові товари – якісно однорідні й кількісно визначені товари, які повністю або частково продаються через біржі (товарні, валютні, біржі робочої сили). Кількісна визначеність товарів характеризується...
Кредит стандартний Кредит стандартний – кредит (незалежно від виду забезпечення), термін погашення якого ще не настав, або кредит, за яким своєчасно і в повному обсязі погашається основний...
Агрегація ринку Агрегація ринку (агрегация рынка) – об’єднання всіх або окремих сегментів товарного чи регіонального ринку з метою розширення сфери впливу на ринки, а також для кращого...
Ціни споживання Ціни споживання – витрати покупця на придбання та використання товару протягом нормативного періоду його споживання. Ц. с. включають контрактну ціну при купівлі товару, вартість транспортних,...
Дезігнація Дезігнація – 1) підпис осіб – кредиторів; 2) список зіпсованих товарів і товарів, що зазнають псування....
Маса критична Маса критична – обов’язковий набір якісно нових корисних властивостей товару, завдяки чому він відповідає сучасним вимогам....
Компанія з обмеженими акціями Компанія з обмеженими акціями – компанія, акції якої не можуть вільно продаватися іноземним особам....
Правило граничних і середніх витрат Правило граничних і середніх витрат – правило, згідно з яким граничні витрати повинні дорівнювати середнім у тому разі, якщо середні сягають максимуму....
Фінансові установи Фінансові установи – установи або організації, що входять до складу фінансової системи країни і регулюють фінансові ресурси. В Україні основними органами управління є Міністерство фінансів,...
Контора Контора – службове приміщення, офіс, адміністративна частина підприємства, організації, установи....
Ажіо Ажіо (ажио) – 1. Надбавка до ціни золота, що за умови золотого обігу стихійно складається на ринку в результаті знецінення паперово-грошових одиниць щодо золота. Обчислюється...
Форма емісії Форма емісії – випуск різних форм грошей у готівковій і безготівковій формах залежно від зростання товарної маси, темпів інфляції, швидкості обертання грошей та інших чинників....
Закон конкуренції Закон конкуренції (закон конкуренции) – закон економічного суперництва між товаровиробниками, підприємцями, фінансистами та іншими учасниками ринку, який полягає у прагненні забезпечити собі найвигідніші умови виробництва...
Форвард Форвард (англ. forvard – уперед) – форма термінових, швидких розрахунків, що здійснюються не пізніше як через два дні після закінчення угоди банками, торгово-промисловими фірмами з...
Статутний капітал Статутний капітал (уставной капитал) – сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування...
Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) – американський економіст, засновник інституціонального напряму в економічній теорії. Засуджував економічний лібералізм і неокласицизм за надмірну затеоретизованість, відірваність від...
Мобільність Мобільність (мобильность) – оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани....
Витрати допустимі Витрати допустимі – витрати підприємства в межах умов укладеного договору і правових норм, які підлягають відшкодуванню замовником....
Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна...
Ціна відпускна Ціна відпускна – 1) ціна, за якою підприємство, фірма, компанія відпускає свій товар споживачам; 2) ціна, за якою продукцію відпускають заготівельні організації....
Безробіття офіційно зареєстроване Безробіття офіційно зареєстроване – загальна кількість осіб найманої праці, які подали заяви до державної служби зайнятості про надання допомоги....
Міжнародна діяльність банків Міжнародна діяльність банків – виконання банками комплексу операцій та надання відповідних послуг, пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин (світової торгівлі, міжнародного руху капіталу, міжнародних валютних...
Рай податковий “Рай” податковий – країна (або її окремий регіон), в яку переказують капітал з метою зменшення податків....
Гарантія ризику експорту Гарантія ризику експорту – державна або банківська гарантія ризику (виробничого, транспортного, відмови від несплати) при здійсненні експортних операцій....
Банк зовнішньоторговельний Банк зовнішньоторговельний – спеціалізований комерційний банк, який здійснює кредитування експорту та імпорту, страхування експортних кредитів, взаємні зовнішньоторговельні розрахунки та ін....
Ефект доходу Ефект доходу – вплив зміни ціни продукту на купівельну спроможність споживача і відповідно на кількість продукту, яку придбає покупець, зважаючи (або не зважаючи) на ефект...
Торгові договори Торгові договори – 1) чіткі взаємні домовленості двох чи більше сторін про купівлю-продаж товарів і послуг, які набувають чинності з моменту підписання. Суб’єктами Т. д....
Завдання організації Завдання організації – сукупність робіт або їх частина, які мають бути виконані певним способом у визначений термін....
Дрібносерійне виробництво Дрібносерійне виробництво – виробництво обмеженої номенклатури однорідної продукції невеликими серіями або партіями. Так, якщо обладнання переналагоджується протягом робочої зміни один або декілька разів, то таке...
Соціальна група Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних...
Рабовласницький суспільний спосіб виробництва Рабовласницький суспільний спосіб виробництва – економічна система, яка базується на приватній власності на засоби виробництва та самого виробника – раба, позаекономічному примусі, а також на...