Еволюція капіталістичної власності ❤️ Економічний словник

Еволюція капіталістичної власності (економічної) – процес кількісно-якісних та окремих сутнісних перетворень при переході від менш розвинених типів і форм капіталістичної власності до більш розвинених та їх діалектичного заперечення. На нижчій стадії розвитку капіталізму панівною формою капіталістичної власності була приватна (індивідуальна) власність. Однак дія законів технологічного, суспільного та економічного способів виробництва та закону адекватності поступово перетворювали індивідуальну власність з форми розвитку продуктивних

сил на їх гальмо, що спричинило перехід до колективного типу і форм привласнення. Першою з них стала акціонерна власність, яка на нижчому ступені вищої стадії капіталізму стала найадекватнішою формою розвитку монополій (у всіх розвинених країнах капіталу кожна монополія існує у формі акціонерної компанії). Надалі продуктивні сили переростають монополістичну власність, що зумовило виникнення якісно нової форми капіталістичного усуспільнення засобів виробництва та інших об’єктів – державної капіталістичної власності. Ця найвища форма капіталістичного усуспільнення в межах національних

капіталістичних держав значно розширила межі розвитку продуктивних 125-391 сил, тимчасово і частково розв’язала суперечності монополістичної власності. На певному етапі продуктивні сили переростають і цю форму власності, зумовлюючи виникнення й розвиток державно-монополістичної, а відтак інтегрованої капіталістичної власності – якісно нової суспільної форми їх (продуктивних сил) розвитку на інтернаціональній основі. Найбільш зрілих форм вона досягає в межах капіталістичної інтеграції країн Західної Європи. Виникнення кожного наступного типу і форми капіталістичної власності супроводжується не повним, а діалектичним запереченням попередніх. Деякі з них зрощуються, що також зумовлює виникнення нової якості у формах власності – змішаних форм. До сутнісно нових форм колективної власності належить трудова колективна власність. Тому сучасна система відносин капіталістичної власності є взаємодією насамперед названих типів і форм власності (крім них існують кооперативна, дрібнотоварна та ін.), які тільки в такій єдності можуть забезпечити розвиток продуктивних сил, тимчасово і частково розв’язати суперечності капіталістичного виробництва. Серед названих форм капіталістичної власності, крім державної, найбільшою мірою інтеграційну роль, тобто функцію поєднання різних форм власності в одну систему, виконує акціонерна власність (див. Акціонерне товариство). Е. к. в. повніше виявляється в тих змінах, які відбуваються з об’єктами і суб’єктами власності. У сучасній економіці до об’єктів власності, крім традиційних, відносять також науку та інформацію. Так, інформацію через її специфіку неможливо відокремити від найманих робітників і службовців, як і засоби виробництва. Тому навіть після роботи працівники значною мірою залишаються її носіями, знають, як використати цю інформацію в іншій компанії тощо. Це стосується й деяких елементів інтелектуальної власності, яка формується на основі науки. Тому частина висококваліфікованих науковців і спеціалістів, працюючи за наймом у науково-дослідних лабораторіях корпорацій, університетах тощо, паралельно можуть займатись підприємницькою діяльністю, організовувати свою справу. Еволюція власності з боку об’єктів та суб’єктів привласнення відбувається у напрямі її соціалізації. Це означає, що визначальними з-поміж об’єктів власності стають ті, які повинні перебувати або у власності окремих трудових колективів, або у державній (демократичній за своїм змістом). Якісні зміни відбуваються у межах інших сторін власності як соціологічної категорії. Ще однією важливою ознакою сучасних відносин економічної власності у розвинених країнах є, з одного боку, певна деперсоніфікація власності великих капіталістів і перехід її до рук юридичних осіб (компаній, банків, інших фінансових інститутів), а з іншого боку, зростає персоніфікація власності через механізм придбання акцій. Поширення акціонерної власності сприяє за певних умов формуванню трудової, колективної власності, власності трудового колективу на певну частину підприємств (див. Економіка народна). Внаслідок чого власність належить колективові й не може дробитися. Це явище відображає суперечливе поєднання соціально-економічних форм капіталістичного і соціалістичного способів виробництва, капіталістичної та соціалістичної власності. Кількісно-якісні зміни в процесі Е. к. в. відбуваються і в межах державної власності.

(2 votes, average: 5,00 out of 5)

Еволюція капіталістичної власності - Економічний словник

Схожі записи:

Бюджетні обмеження Бюджетні обмеження – фінансові обмеження на витрачання грошових коштів з бюджету, які виражаються у формі гранично допустимих витрат. Б. о. зумовлені наявністю обмеженої кількості грошових...
Метод ранжирування Метод ранжирування (метод ранжирования) – оцінка реклами споживачами або експертами, які присвоюють відповідне місце (ранг) кожному із запропонованих варіантів....
Ринки сировинні Ринки сировинні – сукупність ринків сировинних товарів (паливно-енергетичних, сировинних, промислових, сільськогоподарських, лісових), які формують умови купівлі-продажу та інтернаціональні вартості (а отже, ціни) на ці товари...
Завод Завод – промислове підприємство з відповідним рівнем механізації виробничих процесів. В економічній науці З. ототожнюється з поняттям фабрика (від лат. fabrika – майстерня). Поняття З....
Таблиці рішень Таблиці рішень (таблицы решений) – таблиці, що розкривають правила логічних дій у процесі виконання роботи залежно від вихідних умов. Дають змогу враховувати можливість багатоваріантних підприємницьких...
Реквізити Реквізити (лат. requisitum – необхідне) – обов’язкові відомості, які за законом, нормативно-правовими актами мають бути зазначені в документах господарського чи юридичного характеру (угода, акція, вексель,...
Метод пайової участі Метод пайової участі – метод обліку та розрахунку частки інвестора в акціонерній компанії, яка визначається встановленням початкового розміру капіталовкладень з урахуванням пропорційної частки у чистому...
Внесок гарантійний Внесок гарантійний – початково внесена замовником частина загальної суми оплати замовлення, призначена унеможливити відмову від замовлення в процесі його виконання. Відмова від замовлення призводить до...
Пулінг Пулінг – 1) зосередження всіх угод інвесторів з цінних паперів на рахунках у джобера (особи, яка здійснює операцію власним коштом); 2) уніфікація цін на акції...
Криза платіжна Криза платіжна – різке загострення суперечностей у процесі виконання державою, суб’єктами господарювання та населенням (домогосподарствами) своїх грошових зобов’язань. Кожен із суб’єктів К. п. може виступати...
Реальний валютний курс Реальний валютний курс – номінальний валютний курс, перерахований з урахуванням зміни рівня цін у власній країні і в країні, до валюти якої котирується національна валюта....
Вартість імпортна Вартість імпортна – сума валютних витрат на імпорт товару; сплачена за імпортний товар валютна ціна та пов’язані з імпортуванням додаткові витрати у валюті (комісійні, транспортні...
Грошовий контроль Грошовий контроль – форма державного та банківського контролю за діяльністю підприємств, які працюють на господарському /комерційному/ розрахунку. Держава здійснює контроль шляхом встановлення таких стабільних економічних...
Перерозподіл коштів Перерозподіл коштів (перераспределение средств) – передавання коштів і матеріальних засобів одних осіб іншим, а також зміна цільового призначення коштів....
Продукція товарна Продукція товарна – уся виготовлена на підприємствах, фірмах, компаніях продукція, що призначається для реалізації споживачам. Загальна вартість П. т. народного господарства визначається як сума вартості...
Глобальна диференціація Глобальна диференціація – наявність значного розриву та процес подальшого розшарування між розвиненими і слаборозвиненими країнами світу. У 2000 на 40 розвинених країн світу, де проживає...
Право на отримання акцій Право на отримання акцій – особливий вид цінного папера у формі запису на рахунку, який створюється в результаті збільшення емітентом статутного фонду переказуванням коштів з...
Контракт на майбутню поставку Контракт на майбутню поставку – договір, укладений на поставку ще не вироблених товарів за фіксованими цінами....
Оптова Оптова (гуртова) торгівля – торгівля великими партіями товарів і послуг, їх продаж ринковим посередникам, роздрібній торгівлі. Оптові фірми – торгові підприємства, фірми і компанії, які...
Барвінський Володимир Барвінський Володимир (1850 – 1883) – український економіст, який доводив необхідність встановлення менших податків для малого капіталу. Необгрунтованими в контексті сучасної епохи (досвіду розвинених країн)...
Ресурси трудові Ресурси трудові (ресурсы трудовые) – Фізичні та розумові зусилля, що необхідні для виробництва товарів та послуг....
Біржовий маклер Біржовий маклер (биржевой маклер) – офіційний комерційний співробітник біржі, який бере участь у біржових операціях як організатор акцій купівлі-продажу товарів, цінних паперів і в укладенні...
Основні виробничі фонди Основні виробничі фонди – частка виробничих фондів, яка використовується більше одного виробничого циклу і в кожному циклі частково переносить свою вартість на новостворений продукт. Це...
Завдання розміщення і розвитку виробництва Завдання розміщення і розвитку виробництва – вибір варіантів розвитку техніко – економічних об’єктів, в яких оптимізується певний економічний показник....
Фондовіддача Фондовіддача (фондоотдача) – відношення вартості річного обсягу виготовленої продукції до вартості основних виробничих фондів....
Організація виробництва Організація виробництва (организация производства) – сукупність принципів, форм і методів, що забезпечують найдоцільніше поєднання в часі та просторі й використання трьох складових процесу виробництва –...
Послуги з високою ємністю знань Послуги з високою ємністю знань – комплекс послуг у період інформаційної революції, розвиток яких визначає прогрес нематеріальної сфери виробництва, опосередковано – всієї економіки у розвинених...
Економіка і віра Економіка і віра – органічний взаємозв’язок між ступенем віри людей та рівнем їх добробуту в певних соціально-історичних умовах. Віра в найбільш узагальненому визначенні – важлива...
Дрібнотоварне виробництво Дрібнотоварне виробництво – виробництво товарів і послуг на малих підприємствах, які не належать до приватної трудової власності, а отже, не використовують найманої робочої сили, а...
Брутто – прибуток Брутто – прибуток – вартість продажу без вартості витрат виробництва, яка обчислюється до сплати податків....
Макроекономіка Макроекономіка (макроэкономика) – галузь економічної науки, що вивчає взаємозв’язки, аналізує, узагальнює і прогнозує великомасштабні структури, сегменти, програми, явища і процеси, які належать до економіки країни...
Золота квота Золота квота (золотая квота) – у Міжнародному валютному фонді (МВФ) – частина внеску країни – члена МВФ, яка оплачується золотом....
Європейська система національного рахівництва Європейська система національного рахівництва – угоди між країнами ЄС, спрямовані на створення єдиних форм, методів, показників обліку економічних процесів у регіональному масштабі. Розроблена 1970. В...
Фабрична марка Фабрична марка – малюнок, символ, який містить інформацію про виробника товару або послуги; повне або скорочене найменування підприємства, його місцезнаходження, відомча підпорядкованість тощо, Ф. м....
Захист цінних паперів Захист цінних паперів – комплекс технічних методів захисту цінних паперів від підробок з урахуванням терміну їх обігу, номіналу та видів....