ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ
§ 10. ФРАЗЕОЛОГІЯ. ПОНЯТТЯ ПРО ФРАЗЕОЛОГІЗМ, ЙОГО ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
110. Прочитайте. У якій із колонок подано словосполучення, які за значенням дорівнюють одному слову? Виберіть із довідки такі значення.
ДОВІДКА
Почервоніти. Образитися. Вередувати. Покарати.
Стійкі сполучення слів, які за значенням дорівнюють одному слову (словосполученню), називаються ФРАЗЕОЛОГІЗМАМИ.
Наприклад; Дерти горло – кричати. Тягти кота за хвіст – зволікати. За царя Гороха – давно.
Із
Фразеологізми не створюються мовцем щоразу – вони йому вже відомі й лише відтворюються ним у мовленні.
Фразеологізми вживають у розмовному та художньому стилях мовлення. Вони надають мовленню виразності, образності, емоційності.
Розділ науки про мову, який вивчає фразеологізми, їхнє значення і вживання, називається ФРАЗЕОЛОГІЄЮ.
Фразеологією називається також сукупність фразеологізмів певної мови.
Фразеологія – скарбниця мудрості та спостережливості народу. У фразеологізмах виявлено спосіб його мислення та світосприйняття.
Значення
Стисла розповідь про проходження, значення та вживання фразеологізмів подається у фразеологічних довідниках.
111.3 кожної груп и словосполучень випишіть фразеологізм. Виберіть із довідки значення виписаних фразеологізмів.
1. Розбити тарілку; розбити склянку; розбити глека. 2. З’їсти ковбасу; з’їсти собаку; з’їсти кашу. 3. Спіймати зайця; спіймати комара; спіймати облизня. 4. Зозуляста курка; мокра курка; прудка курка. 5. Трете колесо до воза; п’яте колесо до воза; четверте колесо до воза. 6. Як камінь у воді; як риба у воді; як водорості у воді.
ДОВІДКА
Зазнати невдачі. Безвольна, нерішуча людина. Почуватися дуже зручно. Набути досвіду. Посваритися. Щось зайве, непотрібне.
112. Перепишіть, вибравши з дужок слово, що утворює з поданим фразеологізм. Виберіть з довідки значення виписаних фразеологізмів.
1. Наламати (дерев, парканів, дров). 2. Купувати (цукерки, молоко, витрішки). 3. Плести (вінки, нісенітниці, коси). 4. Брати за (руку, шию, зябра). 5. Кусати (хліб, яблуко, лікті). 6. Винаходити (двигун, велосипед, ракету).
ДОВІДКА
Без мети, нічого не роблячи, щось роздивлятися. Примушувати когось до чогось. Братися за пошуки того, що вже давно відомо. Учиняти щось необдумано. Говорити дурниці. Виявляти велику досаду, жалкувати.
113. Пригадайте і запишіть якомога більше фразеологізмів зі словом око. Із двома фразеологізмами складіть речення (усно).
114. Перепишіть, замінюючи виділені слова дібраним з довідки фразеологізмом. Виграли чи програли речення від такої заміни? Чому?
1. Бабина дочка така лінива: нічого не робить, все б сиділа, згорнувши руки (Народна творчість). 2. Хай інші ледарюють чи ведуть беззмістовні розмови, а ти маєш бути у праці найпершим (Є. Гуцало). 3. Напозичався вже й так сповна! (М. Кропивницький). 4. Коли у вас є що мерзенне на думці, то забудьте, бо потім буде сором (І. Котляревський). 5. Чоловік дуже злякався і втік (О. Стороженко).
ДОВІДКА
Викиньте з голови. П’ятами накивав. Ні до холодної води не береться. Байдики б’ють. Ляси точать. Гав ловив. Витрішки продавав. По саму зав’язку.
Серед фразеологізмів трапляються багатозначні.
Наприклад: колоти очі – 1) дорікати; 2) дратувати когось, викликати осуд.
Багатозначність фразеологізмів позначають у словнику так само, як багатозначність слів.
Близькі за значенням фразеологізми, які мають різний лексичний склад, називають фразеологічними синонімами.
Наприклад: байдики бити, гав ловити, собак ганяти, плювати в стелю, баглаї бити, горобцям дулі давати – ледарювати; накивати п’ятами, взяти ноги на плечі, дати тягу, дати драла – утекти.
Фразеологізми можуть утворювати антонімічні пари.
Наприклад: мати голову на плечах – на розум небагатий; очей не одведеш – глянути гидко; велика цяця – невелике цабе.
Фразеологічні синоніми та антоніми додано до висловів, що пояснюються в словникових статтях.
115. Прочитайте. Визначте синонімічні фразеологізми, випишіть їх. Поясніть їхні значення.
1. Склав козак головоньку в чужині (О. Кононенко). 2. Лягли кістьми незвані гості (Л. Забашто). 3. Це була молода і хороша пані, але не нашого пера пташка. Це був молодий, високий козак, тільки видно, що не нашого поля ягода (П. Куліш). 4. Народу зійшлося, що ніде було й орішку впасти, а коло хати – ніде й голки встромити (Марко Вовчок). 5. Було відчуття, що все полетіло шкереберть, розбилося в друзки (Ю. Обжелян). 6. Можна було б подумати, що мій однокурсник трохи дахом поїхав, чи ум за розум у нього заскочив, чи, як то кажуть по-сучасному, шарики за ролики в нього заїхали (В. Шевчук).
– Складіть висловлювання, використавши такі фразеологічні синоніми: як (коли) рак свисне; як п’явка крикне; як корова заспіває; як риби забалакають; як горобці занявкають; як півень знесеться; як свиня на небо подивиться; як у курки зуби виростуть.
116. Доберіть до поданих фразеологізмів синонімічні фразеологізми із довідки. Утворені синонімічні ряди запишіть.
1. Грати першу скрипку. 2. Високо літати. 3. Вибити із сідла. 4. Будувати повітряні замки.
ДОВІДКА
Дерти носа. Вивести з ладу; вибити з колії. Жити в хмарах; ловити жар-птицю. Вести вперед; тримати першість.
117. Серед поданих фразеологізмів виберіть фразеологізми-антоніми. Запишіть їх парами.
Затулити рота; намотати на вус; кинути якір; пальцем не ворухнути; умиватися сльозами; тягнути за язик; аж зі шкіри пнутися; продавати зуби; знятися з місця; викинути з голови.
– Складіть речення з однією з антонімічних пар фразеологізмів.
118. Поміркуйте: чи всі подані в парах фразеологізми є антонімічними? Запишіть лише антонімічні пари. Свій вибір обгрунтуйте.
1. Лавровий вінок – терновий вінок. 2. Про чорний день – серед білого дня. 3. Одним махом – крок за кроком. 4. Кури не клюють – на голому місці. 5. Трубити в кулак – купатися в золоті. 6. Біла ворона – чорний ворон. 7. Кинути рукавичку – підняти рукавичку.
– Розкрийте в формі оповідання значення фразеологізму заварити кашу або дісталося на горіхи (письмово, обсяг – 6-8 речень).