Культурологічний словник
ГАРМОНІЯ, гармонійність (від грец. appova – злагодженість, зв’язок, стрункість) – внутрішня і зовнішня упорядкованість, узгодженість, цілісність явищ і процесів. 1) В музиці закономірне поєднання тонів в одночасному звучанні, підпорядкування нормам ладової побудови музики. 2) В широкому “первісному” розумінні – зв’язок, стрункість, домірність. 3) У психології – поєднання індивідуальних чи особистісних позитивних рис. Г. виробляється у процесі виховання особи й участі її в життєдіяльності певного колективу.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)ГАРМОНІЯ - Культурологічний словник
Схожі записи:
АЛЬТЕРНАТИВА Культурологічний словник АЛЬТЕРНАТИВА (від лат. alter – один із двох) – 1) Кожний із членів строгої диз’юнкції, яка виражає дві або більше можливостей, що виключають...
КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ (КУЛЬТУРА) Культурологічний словник КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ (КУЛЬТУРА) – поняття, що має два характерологічних аспекти: 1) дезаксіологічний (позаціннісний, об’єктивістський), за яким в культуру входить все, створене людиною: і...
ТРАДИЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО Культурологічний словник ТРАДИЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО – суспільство, культура якого орієнтована на сакральні ідеї, на культ предків, на домінування ірраціональних цінностей....
СЕНСОРНИЙ Культурологічний словник СЕНСОРНИЙ (екстрасенсорний) (від лат. sensorium – орган чуття) – пов’язаний з роботою органів чуття....
АНФІЛАДА Культурологічний словник АНФІЛАДА (франц. enfilade, від enfiler – нанизувати на нитку) – ряд суміжних кімнат або колон, розміщених на одній осі; при цьому створюється наскрізна...
КОМПЕТЕНТНІСТЬ Культурологічний словник КОМПЕТЕНТНІСТЬ (від лат. competens – відповідний, здатний) – психосоціальна якість, що означає силу і впевненість, джерелом яких є відчуття власної успішності та корисності....
ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЯ (грец. – душа та слово, вчення) – наука про закономірність виникнення і діяльності психіки у людини і вищих тварин, про психічні процеси,...
ФРЕСКА Культурологічний словник ФРЕСКА (італ. fresco, букв. – свіжий) – 1) Живописний твір, виконаний водяними фарбами на свіжій, вогкій штукатурці. 2) Спосіб живопису, що грунтується на...
ПЕРСОНІФІКАЦІЯ Культурологічний словник ПЕРСОНІФІКАЦІЯ (від лат. persona – особа і facere – робити) – часткова ідентифікація себе з іншими, усвідомлення і відчуття власної індивідуальності та унікальності,...
КОН’ЮНКЦІЯ Культурологічний словник КОН’ЮНКЦІЯ (від лат. conjunctio – зв’язок, об’єднання) – логічна операція, за допомогою якої з двох або більше висловлювань утворюють нове висловлювання (пор. диз’юнкція)....
МОВЛЕННЯ Культурологічний словник МОВЛЕННЯ – функціонування мови в процесах вираження та обміну думок, конкретна форма існування мови як особливого виду суспільної діяльності. Безпосередніми виявами М. є...
МАТРІАРХАТ Культурологічний словник МАТРІАРХАТ (від лат. mater – мати і грец. arche – влада) – домінуюче становище жінки у сім’ї та суспільстві....
УМІННЯ Культурологічний словник УМІННЯ – використання суб’єктом наявних знань і навичок для вибору і здійснення прийомів дій відповідно до поставленої мети. Терміном У. позначають і володіння...
ЛІМІТ Культурологічний словник ЛІМІТ (від лат. limes (limitis) – межа) – 1) Крайній ступінь обмеження, максимальна кількість або норма чогось. 2) Встановлена сума коштів, матеріальних засобів,...
КОНФУЦІАНСТВО Культурологічний словник КОНФУЦІАНСТВО – 1) Філософсько-етичне вчення давньокитайського мислителя V! ст. до н. е. Кун Фу-цзи (Конфуція). Основним твором конфуціанства є трактат “Луньюй” (“Бесіди і...
ПРЕСТОЛ Культурологічний словник ПРЕСТОЛ – чотирикутний стіл посередині вівтаря у католицькому і православному храмі, на якому розміщуються антимінс, Євангеліє, один або декілька напрестольних хрестів. Біля нього...
ПСИХОГЕНЕТИКА Культурологічний словник ПСИХОГЕНЕТИКА (від грец. psyche – душа і genesis – походження) – наука, що вивчає наслідковий характер психічних та поведінкових реакцій, їхню залежність від...
СКОМОРОХ, СКОМОРОСТВО Культурологічний словник СКОМОРОХ, СКОМОРОСТВО – 1) За часів Київської Русі – блазень, мандрівний середньовічний актор при дворі князя, монарха, що розважав господаря та його гостей...
ПЕРЕКОНАННЯ Культурологічний словник ПЕРЕКОНАННЯ – 1) Метод виховання, який передбачає цілеспрямований вплив на свідомість вихованця з метою формування в ньому позитивних морально-психологічних рис, спонукання до суспільно...
МЕТКИ Культурологічний словник МЕТКИ (від грец. “переселенці”) – в полісах Стародавньої Греції чужоземці, а також відпущені на волю раби. Були особисто вільні, проте не мали політичних...
МІМІКА Культурологічний словник МІМІКА – виражальні рухи м’язів обличчя; одна з форм виявлення психічних станів людини (особливо емоційних – радість, сум, гнів тощо). Міміка є особливою...
ГЕДОНІЯ Культурологічний словник ГЕДОНІЯ (від грец. hedone – насолода) – відчуття піднесення, приємного самопочуття....
ШЕВЧЕНКО Тарас Григорович Культурологічний словник ШЕВЧЕНКО Тарас Григорович (1814-1861) – видатний український поет, художник, громадсько-політичний діяч, засновник нової української літератури, творець сучасної української мови. Походив із кріпацької родини....
ВУНДТ Культурологічний словник ВУНДТ (Wundt) Вільгельм (16.VIII.1832, Неккарау, Баден – 31.VIII.1920, Гросботен, поблизу Лейпцига) – німецький психолог, фізіолог, філософ, мовознавець. Один з основоположників фізіологічної психології та...
СТАРІСТЬ Культурологічний словник СТАРІСТЬ – період життя людини і вищих тварин, що наступає за зрілістю, стадія одряхління, послаблення діяльності організму, згасання психічних функцій і процесів. С....
БОГОСЛУЖІННЯ Культурологічний словник БОГОСЛУЖІННЯ – відправлення певних релігійних обрядів. Б. поділяються на т. зв. суспільні, чи, власне, богослужіння, і приватні (треби) – на замовлення окремих віруючих....
АРК Культурологічний словник АРК – фортеця в середньовічних містах Середньої Азії та Ірану....
ДЕФЕКТОЛОГІЯ Культурологічний словник ДЕФЕКТОЛОГІЯ (від лат. defectus – вада і…логія) – наука про розвиток, навчання і виховання дітей з різними фізичними й психологічними вадами (глухота, сліпота,...
УНІКАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник УНІКАЛЬНІСТЬ (від лат. unicus – єдиний) – неповторність, винятковість, рідкісність. У. особистості виявляється на всіх рівнях її існування – біологічному, психофізіологічному, психологічному, духовному....
СОФІЯ Культурологічний словник СОФІЯ (з грец. знання, мудрість) – поняття-символ, міфологема в античній (Платон, Плотин) і середньовічній (Г. Су – зо, Я. Бьоме) філософії. У вітчизняній...
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ Культурологічний словник ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ – це здійснення державою комплексу заходів щодо впорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та...
ТАЇНСТВА Культурологічний словник ТАЇНСТВА – у християнстві – магічні культові обряди, здійснення яких, згідно з церковним віровченням, дає віруючим надприродну силу – “Божу благодать”, як необхідну...
КОНФОРМІЗМ Культурологічний словник КОНФОРМІЗМ (від лат. conformis – подібний, схожий) – 1) Пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання існуючих порядків, норм і правил,...
РАЦІОНАЛІЗМ Культурологічний словник РАЦІОНАЛІЗМ (від лат. ratw – розум) – 1) Філософський напрям, що протиставляє містиці, ірраціоналізмові переконання у здатності людського розуму пізнавати закони буття. 2)...
ПРОФАН Культурологічний словник ПРОФАН (лат. profanus) – 1) У Стародавньому Римі – непосвячений; той, хто не має права ходити до храму. 2) Некомпетентна особа, не обізнана...