Глобалізація ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Глобалізація (від англ. global – світовий, всесвітній) – загально-цивілізаційний процес, який істотно впливає на політичну та соціально-економічну й інші сфери людського буття. Цей термін у 60-х роках XX ст. запровадили в науку відомі теоретики Римського клубу Е. Ласло, Д. Медоуз, М. Месарович, А. Печчеї та ін. Ці мислителі також вважаються і засновниками концепції глобалізму, яка сьогодні перетворилася на метатеорію. Загальновизнаного нині визначення терміна “глобалізація” ще не вироблено. Водночас кілька досить

вдалих інтерпретацій поняття “Г.” сьогодні все ж таки існує: Г. трактується як “розширення світових соціальних зв’язків, які з’єднують віддалені регіони таким чином, що місцеві події розвиваються під впливом подій, які відбуваються за багато миль від них” (Е. Гідденс); Г. “передбачає, що політична, економічна і соціальна діяльність стає всесвітньою за своїми наслідками”, а також “означає, що відбулося посилення взаємодії та взаємозв’язків усередині держав і суспільства та між ними самими” (Д. Гелд); Г. – історичний процес посилення контактів між різними частинами світу,

який призводить до щораз більшої одноманітності у житті народів планети (Р. Робертсон). Загалом у визначенні терміна “Г.” намітились чотири основні підходи. Так, першим виміром Г. є тлумачення її як процесу зміцнення зв’язків між найвіддаленішими куточками планети; як процесу поширення по всій планеті єдиних, спільних для всього людства технологій, культури, ідей, ціннісних орієнтацій, способу життя, поведінки тощо. По-друге, Г. – це виникнення спільних для світової спільноти проблем: економічних, політичних, військових, екологічних та ін. По-третє, це процес неухильного зростання вселюдських інтересів у всіх сферах людського буття, породжуваних поглибленням взаємозв’язків і взаємозалежності країн і народів світу. Четвертий вимір Г., як правило, поділяється на фінансово-економічну, технологічну, політичну, культурну, ідеологічну тощо. Фінансово-економічна Г. спонукає до розвитку в усьому світі ринкової економіки, посилення міжнародного поділу праці, зростання транснаціональних корпорацій, створення широко розгалуженої системи міжнародних банків і фондів, перетворення долара на міжнародну валюту та ін. Все це призводить до того, що політика “опори на власні сили”, економічного ізоляціонізму й автаркії не просто невигідна, а майже неможлива. До того ж фінансово-економічна Г. створює матеріальну базу для всіх інших форм Г. Політична Г. забезпечила і забезпечує поширення в усьому світі таких політичних цінностей, як поділ влади, парламентаризм, політичний плюралізм, багатопартійність, дотримання міжнародного права, пріоритет прав людини тощо. На сучасному етапі є всі підстави говорити і про етнополітичну Г. Цей вимір Г. слід розуміти як поширення по всій земній кулі національних ідей, посилення націоналізму, збільшення кількості національних держав, етнічний ренесанс, посилення політизації етнічностей, переможну ходу федералістської революції, посилення диференціюючих процесів, зміцнення інтеграційних тенденцій та ін. Під культурною глобалізацією розуміють процес виникнення і поширення так званої світової культури. Нині показовим явищем є й ідеологічна глобалізація, тобто поширення по всій планеті відповідних ідей, цінностей. За визначенням багатьох західних науковців, дедалі поширенішою у світі ідеологією стає лібералізм, його теорії, концепції та ідеї. Це особливо стало характерним у добу після політичного фіаско комунізму і припинення “холодної війни”. Процес Г. впливає не лише на окремі країни, етнонаціональні спільноти чи їхні культури. Він вирішально-впливає на цілі континенти і цивілізації. Підтвердженням цього є послаблення і занепад таких колись впливових і могутніх цивілізацій, як індійська, китайська, мусульманська та ін. Звичайно, цьому процесу сприяло чимало чинників, і вельми суттєвим з них, поза всяким сумнівом, була “вестернізація”. Процес Г. сприяє взаємозв’язку і взаємозалежності всіх країн і етнонаціональних спільнот, “спресовує” світ у єдине ціле, перетворює всю планету на “світове село”. І нарешті, Г., як і будь-який інший історичний процес, розвивається асиметрично (тобто з різною швидкістю і глибиною в різних регіонах і країнах), має досить складний і суперечливий характер і може призводити, особливо в політичній та етнополітичній сферах, до непередбачуваних, а часом і діаметрально протилежних наслідків.

А. Кудряченко

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Глобалізація - Довідник з політології

Схожі записи:

Повторне голосування (перебалотування) Політологічний словник Повторне голосування (перебалотування) – голосування з того самого питання, з якого вже відбулось голосування, але з певних причин його результати є недійсними або...
Інновація Політологічний словник Інновація (від лат. innovatio) – нововведення, відновлення, оновлення, зміни) – в суспільних науках нововведення, оновлення. Поняття “І.” недавно увійшло у політичне життя і...
Оцінка ситуації. Одинадцяте вересня 2001 року Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ УКРАЇНА ТА СВІТ ПІСЛЯ ВЕРЕСНЕВИХ (2001 р.) ПОДІЙ У США. ВІЙНА В ПЕРСЬКІЙ ЗАТОЦІ: ПРИЧИНИ, ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ НАСЛІДКИ 1. Оцінка ситуації. Одинадцяте...
Європейський суд з прав людини Політологічний словник Європейський суд з прав людини – постійно діючий двопалатний судовий орган, заснований відповідно до Конвенції про захист прав людини та основних свобод (1950...
Україна та світ після вересневих подій Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ УКРАЇНА ТА СВІТ ПІСЛЯ ВЕРЕСНЕВИХ (2001 р.) ПОДІЙ У США. ВІЙНА В ПЕРСЬКІЙ ЗАТОЦІ: ПРИЧИНИ, ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ НАСЛІДКИ 3. Україна та світ...
Руссо Жан-Жак Політологічний словник Руссо Жан-Жак (1712 – 1778) – французький філософ, просвітник, громадський діяч, письменник. Його мати померла під час пологів, Р. виховував спочатку батько, а...
Церква державна (церква, підпорядкована державі) Політологічний словник Церква державна (церква, підпорядкована державі)- гарантоване конституцією або іншим правовим актом у державі виняткове становище будь-якої релігії чи конфесії. Ознаками Ц. д. є...
Блокада Політологічний словник Блокада – система заходів економічного, політичного або військового характеру, мета якої – ізоляція держави (або частини держави), збройних сил або військового угруповання від...
За якими критеріями здійснюється типологізація сучасних держав? Які переваги й недоліки унітарної, федеративної та конфедеративної форм державного устрою? 54 За якими критеріями здійснюється типологізація сучасних держав? Які переваги й недоліки унітарної, федеративної та конфедеративної форм державного устрою? Форми держав визначаються характером устрою, державного...
Європейська політика Політологічний словник Європейська політика – сукупність інституціональних умов, процесів і цільового змісту політичних дій, які покликані впливати на курс і зміст європейської інтеграції (Європейське Співтовариство)....
Римаренко Юрій Іванович Політологічний словник Римаренко Юрій Іванович (нар. 1929) – український філософ, етнополітолог. Закінчив юридичний факультет Київського університету, захистив кандидатську (1968), потім докторську (“Націоналізм та його теорія...
Демаркація кордону Політологічний словник Демаркація кордону (від лат. demarcatio – розмежування) – проведення лінії державного кордону на місцевості з позначенням її спеціальними прикордонними знаками. Д. к. здійснюється...
Причини війни у Перській затоці Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ УКРАЇНА ТА СВІТ ПІСЛЯ ВЕРЕСНЕВИХ (2001 р.) ПОДІЙ У США. ВІЙНА В ПЕРСЬКІЙ ЗАТОЦІ: ПРИЧИНИ, ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ НАСЛІДКИ 4. Причини війни у...
Поліцентризм Політологічний словник Поліцентризм (від грецьк. poly – багато і центр) – 1) наявність у системі міжнародних відносин кількох центрів найсильніших держав або блоків держав, характер...
Люстрация Політологічний словник Люстрация (від лат. lustratio – очищення через жертвоприношення) – 1) релігійно-магічні обряди, пов’язані з уявленнями про їх очисну силу і порятунок з їх...
Однопартійний уряд Політологічний словник Однопартійний уряд – уряд, сформований із представників однієї політичної партії, яка за результатами виборів отримала абсолютну більшість парламентських місць. О. у. є типовим...
Округ виборчий Політологічний словник Округ виборчий – територія, на якій здійснюється організація і проведення виборів, підрахунок голосів, що відповідає волевиявленню виборців цієї території. О. в. не обов’язково...
Відносини соціальні Політологічний словник Відносини соціальні – 1) стійка система зв’язків між індивідами, яка складається в процесі їх взаємодії в умовах того чи іншого суспільства, місця і...
Асамблея конституційна Політологічний словник Асамблея конституційна (від фр. assemblee – зібрання і лат. constitution – настанова) – одна з можливих організаційних форм підготовки та прийняття конституції у...
Закон і порядок Політологічний словник Закон і порядок – висловлювання, яке символізує консервативну, а в тенденції – авторитарну вихідну позицію, прихильники якої розглядають збереження “закону і порядку” як...
Що таке ідеологія? 24 Що таке ідеологія? Ідеологія (від гр. idea – поняття і logos – учення) – це система концептуально оформлених уявлень, ідей і поглядів на політичне...
Робітничий клас Політологічний словник Робітничий клас – один з основних класів сучасного суспільства, який зайнятий безпосередньою виробничою працею, працює за наймом на підприємствах з різною формою власності....
Інтерес національний Політологічний словник Інтерес національний – система відносин, яка поєднує в собі потреби функціонування і розвитку нації – народу як єдиного організму. Основу І. н. становлять...
Молодіжна політика Політологічний словник Молодіжна політика – 1) система ідей, теоретичних положень про місце і роль молоді, молодого покоління в суспільстві; 2) практична діяльність суб’єктів такої політики;...
Рецидив Політологічний словник Рецидив (від лат. recidivus – той, що відновлюється) – 1) повернення, повторення якогось явища після удаваного його зникнення; 2) повторне або неодноразове вчинення...
Прем’єр-міністр Політологічний словник Прем’єр-міністр (фр. premier-ministre – перший міністр) – у ряді сучасних держав глава уряду, якого здебільшого призначає глава держави. В окремих країнах (Німеччина, Австрія)...
Міхновський Микола Політологічний словник Міхновський Микола (1873 – 1924) – визначний громадсько-політичний діяч, теоретик українського націоналізму, один із активних речників самостійницької течії українського національного руху кінця XIX...
НАЦІОНАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ – сукупність поглядів, оцінок, думок і відносин, що відображують рівень усвідомлення нацією загалом чи окремою людиною своєї національної (поряд з етнічною) належності, спільності...
Веймарська конституція Політологічний словник Веймарська конституція – конституція Німеччини, що діяла з 1919 до 1933 р. Прийнята 31 липня 1919 р. Установчими зборами в м. Веймар. В....
Гетьман Політологічний словник Гетьман (нім. Hauptmann – начальник, командир) – командувач збройними силами у Польщі та Великому князівстві Литовському з середини XV ст., коли Г. призначався...
ІНСИНУАЦІЯ ІНСИНУАЦІЯ – неправдиві, наклепницькі звинувачення з метою знеславити, принизити політичного лідера чи політичне угруповання....
Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП) Політологічний словник Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП) – найбільший (50 тис. студентів у 2004 р.) гуманітарно-економічний недержавний вищий заклад освіти України, що впродовж 1999 –...
Липинський В’ячеслав Політологічний словник Липинський В’ячеслав (1882 – 1931)- український історик, політолог, громадсько-політичний діяч, випускник філософського факультету Краківського університету. Був організатором Української демократично-хліборобської партії, послом гетьманського уряду...
Найманці Політологічний словник Найманці – озброєні громадяни якоїсь країни, що беруть участь у бойових діях на території іншої держави на боці однієї зі сторін конфлікту без...
Війна холодна Політологічний словник Війна холодна – війна між світом капіталізму і соціалістичним табором, яка датується з дня відомої доповіді В. Черчилля у Фултоні (США) в 1947...