Соціологія короткий енциклопедичний словник
КАТАСТРОФА СОЦІАЛЬНА – аномальне деструктивне явище, яке характеризується особливою глибиною соціальних наслідків, аж до повної руйнації сусп. системи чи її окремих структур. Вона викликає тотальне потрясіння основ життєдіяльності суспільства або окремих соціальних спільнот.
Витоки К. с.: 1) фундаментальні суперечності сусп. системи, об’єктивне розв’язання яких призводить її до краху, вичерпання потенціалу системи; 2) деструктивна діяльність певних соціальних сил, що заінтересовані
Типи К. с.: 1) евол. (закономірна), яка виникає при довготривалій стагнації
Стадії К. с 1) зародження та накопичення первісних ознак (зовнішніх та внутрішніх) розпаду чи руйнування соціальної системи; 2) переважання деструктивних елементів, які набувають загрозливого характеру для стабільного існування окремих структур системи; 3) все частішають кризові явища в екон. сфері, соціальній політиці, геополіт. становищі країни; 4) виникнення та загострення фундаментальних суперечностей, розв’язання яких призводить до К. с.
Категорія К. с. послуговується в дослідженнях кризових явищ, конфліктних ситуацій, при аналізі перехідних сусп.., станів за допомогою апарату соціології політики, міжнар. відносин, соціології організацій, соціальної екології. Пізнавально-методол. потенціал цієї категорії може розкриватися багатоваріантно, напр., застосування його з метою вироблення рекомендацій щодо політико держ. устрою суспільств, реалізації накреслень внутрішньої та зовнішньої політики держав та політ, партій, розв’язання міжетнічних та міждерж. конфліктних колізій тощо.