Клас Головоногі молюски

Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН

Тема 5. МОЛЮСКИ

§ 30. Клас Головоногі молюски

У яких тварин може бути дзьоб, і багато ніг? Деякі з них виробляють власне чорнило, можуть змінювати колір покривів і пересуваються реактивним способом подібно до ракет. Це одні з найдивовижніших істот підводного світу – головоногі молюски.

Спосіб життя й особливості будови

Клас об’єднує близько 600 найбільш високорозвинених водних організмів. Як правило, черепашка у них зредукована та прихована під мантією. Тіло двобічно симетричне, має голову,

тулуб і ногу. Одна частина ноги перетворена на щупальця, які оточують ротовий отвір. На них є присоски або гачки для утримування здобичі. Інша частина ноги перетворилася на лійку – основний орган реактивного руху. Молюск закачує воду в мантійну порожнину через мантійну щілину, потім, під час скорочення мускулатури щілина закривається, вода з силою викидається через лійку, а молюска при цьому відкидає в протилежний бік. Потім мускулатура розслабляється, і все повторюється. Деякі кальмари розвивають швидкість до 70 км/год. У багатьох головоногих є спеціальний захисний орган – чорнильний мішок. У разі небезпеки з нього викидається чорна рідина. Це дозволяє дезорієнтувати ворога, паралізувати його нюхові нерви та сховатися.

На голові розташовані очі (у головоногих чудовий зір), ротовий отвір з хітиновими щелепами, вигнутими у вигляді дзьоба папуги. За допомогою щупалець головоногі ловлять здобич, влаштовують свої помешкання та пересуваються по дну. Тіло вкрите шкірою, в якій є спеціальні клітини з пігментами. Завдяки їм молюски можуть миттєво змінювати забарвлення тіла (воно може бути захисним або загрозливим). Крім того, у багатьох головоногих є світні органи, які здатні “вмикатися” і “вимикатися”.

Особливості життєдіяльності

Більшість головоногих – хижаки, нападають в основному на риб, ракоподібних, молюсків. Можуть поїдати стерво і планктон. Молюски захоплюють здобич щупальцями, розривають дзьобом, подрібнюють за допомогою радули і вражають отрутою слинних залоз. Кровоносна система майже замкнена. Серце складається з двох передсердів та шлуночка. Воно забезпечує швидкий рух крові та високий тиск.

У крові головоногих молюсків міститься речовина, до складу якої входить мідь, тому кров у них блакитна. Дихають зябрами.

Завдяки високорозвиненій травній, кровоносній і дихальній системам у них ефективний обмін речовин, який забезпечує організм енергією, дає можливість вести активний спосіб життя.

Складну поведінку (у цих тварин легко утворюються умовні рефлекси) забезпечує унікальна нервова система. Усі ганглії зливаються й утворюють мозок, який міститься в хрящовій камері та нагадує навколо глоткове нервове кільце. Від нього відходять численні нерви, які пронизують усе тіло. Добре розвинені зір, хімічне чуття, дотик і рівновага.

Розмноження та розвиток. Головоногі молюски – роздільностатеві, самець і самка відрізняються один від одного. Запліднення відбувається в мантійній порожнині тіла самки. З яєць розвивається молодь, подібна до дорослих особин (розвиток прямий).

Схема внутрішньої будови кальмара:

1 – щупальці

2 – мозок

3 – зябра

4 – серце

5 – шлунок

6 – анальний отвір

7 – статеві залози

Різноманітність та значення головоногих

Восьминоги живуть біля дна, ховаються між каменями або в печерах, у найбільших із них розмах щупалець – до 10 м. Тіло мішкувате, голова немовби зливається з тулубом. За допомогою восьми щупалець вони пересуваються по дну, будують сховки, ловлять здобич, захищаються від ворогів тощо. Основний спосіб руху реактивний.

Кальмари – це дуже великі до (18 м) швидкісні головоногі, черепашка яких перетворилася на тонку прозору пластинку, що лежить під мантією. їхнє тіло нагадує ракету, деякі здатні злітати в повітря і якусь відстань пролітати над водою на висоті до 7 м. 10 щупалець (із них 2 довших) з присосками і гачечками перетворюють кальмарів на грізних хижаків. Могутній дзьоб легко перекушує металевий дріт, проколює панцир краба і навіть черепашку двостулкового молюска.

Каракатиці – невеликі молюски з плавцями у вигляді торочки, які живуть у тропічних морях. На спинному боці їхнього тіла розташована черепашка, заповнена газом. З її допомогою каракатиця може змінювати глибину занурення.

Наутилус – найдавніший і найпримітивніший довгоногий молюск, живе у західній частині Тихого океану. У нього велика кількість щупалець (до 65), і багатокамерна спіральна черепашка, за допомогою якої він регулює глибину занурення.

Головоногі молюски відіграють дуже важливу роль в екосистемі морів. Вони є їжею для багатьох водних мешканців і регулюють чисельність інших. Восьминоги, кальмари і каракатиці мають промислове значення, це делікатес. З тіла каракатиць добувають стійку фарбу сепію (вміст чорнильного мішка), яка зберігається тривалий час. За черепашками вимерлих головоногих молюсків геологи визначають вік осадових порід.

Багато головоногих (на фотографії – каракатиця) їстівні, через що мають велике промислове значення

Кальмар належить до головоногих і є безхребетною твариною

У випадку небезпеки каракатиця випускає їдку рідину, що міститься в спеціальній залозі, забарвлюючи воду в чорний колір відлякуючи ворога

Запам’ятайте найважливіше

Головоногі – найбільш високорозвинені морські молюски. Більшість головоногих – хижаки, ведуть активний спосіб життя. Тіло головоногих молюсків складається з голови, тулуба та ноги, яка перетворена на щупальця та лійку. Зовнішньої черепашки, як правило, немає, вона перетворилася на легкий каркас під мантією. Головоногі здатні до реактивного руху, зміни кольору покривів. У багатьох є чорнильна залоза та органи, що світяться. Добре розвинені всі системи, є мозок, поведінка складна.

Наука та науковці

Інститут біологи південних морів ім. О. О. Ковалевського Національної академії наук України створено в 1963 році в Севастополі на базі Севастопольської, Карадазької та Одеської біостанцій. В інституті розробляються теоретичні питання біологічної продуктивності морів як основи для створення принципів наукового ведення морського господарства. Важливе значення приділяється організації охорони біологічних ресурсів моря, розв’язанню проблем, пов’язаних з освоєнням людиною підводного середовища.

Україна. Охорона природи

В Україні розташовано 17 природних заповідників. Це Поліський, в якому охороняються типові ландшафти півночі країни; Каневський, що в середній течії Дніпра; Кримський, розташований у центрі головної гряди Кримських гір, заповідник “Мис Мартьян”, де зберігся унікальний природний комплекс Південного берега Криму, а також Карадазький заповідник – єдиний у Європі давньовулканічний геологічний пам’ятник.

Український степовий заповідник створений для збереження степової рослинності і за своїм призначенням є ботанічним. Проте тут зустрічається й чимало рідкісних тварин, зокрема вухатий їжак – характерний вид сухих степів і пустель.

Луганський заповідник складається з трьох степових ділянок. В одному з них, Стрільцівському степу, окрім степової флори, головним об’єктом охорони є степовий сурок – бабак. Тут також нещодавно знайдено корсака. Цю маленьку степову лисичку донедавна вважали вимерлою! У Провальському степу під охороною перебуває 684 види рослин.

Висновки

Ми закінчили вивчати останній тип безхребетних тварин. Підбиваючи підсумки, можна сказати, що ви тепер знаєте, тип Молюски включає в себе класи Черевоногі, Двостулкові і Головоногі молюски. Молюски живуть переважно у водному середовищі, є наземні види. Вони мають м’яке тіло і, як правило, зовнішній скелет у вигляді черепашки. Двостулкові молюски – найбільш примітивні, їхнє тіло має тулуб і м’язисту ногу. Вони повільно переміщуються, мають слабко розвинену нервову систему. Більшість живиться, фільтруючи воду. Черепашка складається з двох стулок. Деякі види є їстівними, їх навіть розводять на спеціальних фермах, деяких видобувають заради отримання перлів та перламутру. Тіло черевоногих молюсків складається з голови, тулуба і ноги, черепашка спірально закручена. Найрозвиненішими серед молюсків є головоногі, які живуть тільки у водному середовищі, швидко переміщуються, мають розвинену нервову систему, головний мозок, досконалі органи чуттів і складну поведінку. Їхня черепашка перетворилася на легку капсулу, яка знаходиться всередині тіла.